25 липня 1687 року Гетьманом України обрали Івана Мазепу

Іван Степанович Мазепа тримав булаву своєю твердою рукою найдовше з-поміж  усіх гетьманів – упродовж 22 років. 

Він був надзвичайно освіченою людиною, талановитим дипломатом  і полководцем, пройшов добру школу кермування державою у своїх попередників —  гетьманів Лівобережжя І.Самойловича та  Правобережжя – П.Дорошенка.

Гетьман Мазепа зробив чи не найбільший внесок у відродження і зміцнення України, піднесення її політичного авторитету,  економічний, культурний і духовний розвиток.



Саме Іван Мазепа об’єднав Правобережну та Лівобережну Україну. Дбаючи про оборонну міць України, побудував на південних теренах фортеці — Новобогородицьку та Ново-Сергіївську на ріці  Самарі. За його гетьманування в Україні постали численні храми, до спорудження яких він долучався власними коштами, та церковні школи, де діти з бідних родин навчалися безкоштовно.  У Тріумфальній дзвіниці Софіського собору  збергіся дзвін «Мазепа», який замовив і оплатив гетьман. Серед багатьох Мазепиних коштовних пожертв церкві — Пересопницьке Євангеліє, що на ньому присягають нинішні українські президенти.

Києво-Могилянський колегіум завдяки Мазепі 1658 р. отримав статус академії, а один з великих корпусів «Могилянки» побудований на гроші гетьмана.

Мазепа блискуче володів мовами (вільно спілкувапвся вісьмома), був талановитим поетом

Гетьманові Мазепі не судилося втілити свою заповітну мрію – вибороти незалежність України.  Однак його діяльність як мудрого керманича, патріота-державника, щиросердого мецената стали великим прикладом  служіння Україні.

20 березня минулого року, в день народження великого гетьмана,  у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику було презентовано проект відновлення Мазепинської церкви-вежі та створення у ній музею гетьмана Мазепи. Адже розвиткові саме Києво-Печерської лаври та прилеглого Печерського містечка І.Мазепа приділяв величезну увагу, заклавши тут цілу низку архітектурних ансамблів і фортифікаційних укріплень. Родиною Мазепи також подарована Лаврі велика кількість гравюр, портретів, книг, серед них — Євангеліє з написом матері гетьмана.

Ініціювали проект музею, чиї ескпозиції планувалося присвятити життю, політичній, громадській, культурній діяльності гетьмана, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник та Фонд Миколи Томенка «Рідна країна».

Однак після підкилимної зміни керівництва Національного  Києво-Печерського історико-культурного заповідника справа опинилася у глухову куті. Про майбутній музей нинішні лаврські керманичі й не згадують…

За матеріалами ridna

Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини