6 фантастичних місць на Хмельниччині, які неодмінно варто відвідати

Хмельниччина не може похизуватися красою архітектури, але однозначно сподобається тим, хто обожнює природу. Готові до активної мандрівки або сплаву по річці – цей край саме для вас.

СТАРОКОСТЯНТИНІВ

Розпочнемо нашу подорож з древнього міста Старокостянтинів, розташованого на берегах річки Случ.

Поселення засноване як село Колищенці вперше згадувалося в указі польського короля кременецькому старості від 5 березня 1505 року, щоб останній “допустив Івана Лабунського у володіння селами Грибенинка, Сахнівці й Колищенці”.



Костянтин Острозький задля укріплення своїх володінь від нападів татар зі сходу почав частинами скуповувати село в родини Лабунських. Так з 1561 року воно повністю перейшло до Острозьких, а 26 березня того ж року князь отримав привілеї на заснування міста. Спочатку місто назвали Костянтинів, але на початку XVII століття його перейменували на Старокостянтинів.

Окрасою цього міста є замок, який у 1571 році закінчив будувати Острозький. Господарські будівлі західної частини замку з церквою та баштою слугували стіною, а в центрі височіла дерев’яна сторожова вежа. Зауважимо, що з 1575 року кримським татарам жодного разу не вдалося взяти цей замок. Навіть тридцятитисячна орда не подужала побороти міцні мури.

До нашого часу збереглася частина палацового комплексу з баштою та Троїцькою церквою, дзвіниця та в’їзні ворота.

КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА ФОРТЕЦЯ

Ще одне з найдавніших міст України, перші згадки про яке датуються XI століттям. І, звичайно ж, найцікавішим тут є історичний центр, Старе місто, яке не забудоване архітектурою минулого століття.

Вона прослужила місту потужним оборонним форпостом протягом багатьох століть. Зараз же фортеця тішить туристів і гостей міста, адже її краса заворожує. Перші споруди належать до XI-XII століть, а от основні укріплення – до XVI-XVII століть. До слова, в XIV-XV століттях фортеця була головним форпостом князівства Литовського на Поділлі, а от з 1434 року й до кінця XVIII століття – Речі Посполитої.

Заворожує вона не лише архітектурою, а й унікальним ландшафтом. Це ідеальний приклад чудової “співпраці” людини та природи. Загалом, за весь час взяти фортецю ворожим арміям вдалося лише одного разу – у 1672 році це зробили турки.

Кам’янець-Подільська фортеця складається з двох частин. Стара фортеця є центральною, саме вона захищала підхід до перешийка між півостровом, на якому розміщувалося Старе місто, та “материком”. Загалом, Стара фортеця – одинадцять башт, розташованих у формі неправильного чотирикутника. Також вона має частково відкритий підземний хід, який, за давніми переказами, вів до Хотинської фортеці, що розташована за 30 кілометрів, але про неї пізніше. У дворі є боргова яма, у яку колись саджали неплатників податків.

Пізня частина фортеці була збудована в XVII столітті. Нова фортеця – бастіонна система з додатковими оборонними спорудами, яка прикривала Стару з боку поля. Це високі земляні вали, зміцнені двома напівбастіонами висотою 16 метрів, й оточені глибоким ровом. Рів і вали облицювали каменем. Саме ця фортеця стала абсолютно невразливою для ворожої артилерії: металеві снаряди просто вгрузали в землю. Утім, її можна вважати найслабшим місцем водночас. Адже, якщо ворогу вдалося захопити Нову фортецю, то в нього з’явився доступ до входу в місто. Саме вона стала винуватицею захоплення Кам’янця в 1672 році 150-тисячною турецькою армією.

P.S. Рекомендуємо навідатися сюди ще й з 4 по 10 жовтня, адже тут буде відбуватися фінал кубка України з повітроплавання. Видовище просто надзвичайне.

Не відходимо далеко, адже перед Кам’янець-Подільською фортецею є ще одна красива місцина.

СМОТРИЦЬКИЙ КАНЬЙОН

Природне диво, яке обороняло мури фортеці. По глибокій вузькій долині протікає річка Смотрич, а кам’яні стіни навколо неї сягають 50 метрів. Загальна протяжність аж 9 кілометрів.

У долині каньйону можна милуватися водоспадами, а от верхолази використовують кам’яні стіни для тренувань. Ми не будемо багато розписувати, а просто залишимо вам кілька яскравих світлин, які однозначно переконають вас глянути й сюди не лише з мосту, що веде до фортеці.

А ми рухаємось далі…

ПОДІЛЬСЬКІ ТОВТРИ

Це залишки узбережних рифів, витягнених паралельно давній береговій лінії. Аналогів, до слова, у світі немає, а от схожі скелясті гряді можна побачити у США та Великобританії, але навіщо їхати так далеко.

Товтри – місцева назва скелястої дугоподібної гряди, висота якої у межах Національного природного парку сягає в середньому 400 метрів над рівнем моря. Над рівниною гряда піднімається на 60-65 метрів. І їх теж краще один раз побачити вживу, ніж 100 разів в інтернеті.

БАКОТА

Вона розташована на території Національного природного парку “Подільські товтри”. Місцевість надзвичайно красива, а зверху відкриваються чудові краєвиди.

Її називають напівлегендарною столицею Дністровського Поділля у XIII столітті. Тоді це було місто, укріплене замком. Воно пережило численні ворожі навали, але перестало існувати нещодавно – у 1981 році. Саме тоді його затопили води Новодністровської ГЕС, а всіх мешканців розселили в сусідні міста. Відтоді Бакоту жартома називають українською “Атлантидою”.

БОНУС

ХОТИН

Так, ми знаємо, що вона розташована в Чернівецькій області, але зовсім-зовсім поруч із Хмельницькою, тому ми не змогли про неї не написати.

Вона здавна привертала увагу дослідників, мандрівників і простих любителів старовини. Хотинська фортеця переживала не лише світлі періоди, а й занепад і забуття.

Передовсім почнемо з того, що Хотин – місто, розташоване на березі Дністра. До найближчої залізничної станції Кам’янець-Подільський – 20 кілометрів, а до Чернівців – 65 кілометрів. Це найважливіший культурний і туристичний центр Буковини.
Місто може похизуватися давньою та багатою історією. Науковці встановили, що сама назва міста – Хотин – означає “бажаний”, “жаданий”. У добу Середньовіччя воно славилося на всю Європу своїми ринками та ярмарками.

Хотин завше відігравав стратегічно важливу роль у міжнародній транзитній торгівлі. Воно й не дивно, адже це місто біля кордонів з різними державами. Це й стало причиною того, що Хотин частенько переходив із рук у руки.

Протягом століть Хотин був ареною численних військових конфліктів і визначних битв світових імперій. У XVII столітті тут відбулись Хотинська війна 1621 року й Хотинська битва 1673 року. А в наступному столітті цей край став полем битв чотирьох російсько-турецьких війн. Перлиною ж міста є Хотинська фортеця.

Джерело: maximum.fm