Журналіст Остап Дроздов вважає, що «держава повністю перейшла під правління антимайдану», а влада перестала забавлятися в патріотику.
Про це він написав у своєму Facebook, повідомляє Про Львів.
“Спочатку зелене воно ще хоч трошки загравало з патріотичним наративом. Бодай технологічно, бодай поверхнево – але воно принаймні намагалося враховувати почуття й очікування великого масиву майданних людей. Тепер же воно попливло настільки, що навіть не приховує свого занурення в тотальний антимайдан.
Верланов і Нефьодов (при різності ставлень до них) – це остання й найжирніша крапка в зачистці зеленкуватого «істеблішменту» під людей антимайдану. Всі ці «правильні люди» з першого фото хвальоної dream team (Данилюк, Рябошапка, сьогоднішні відставники) – за бортом.
Ніякий це не був dream і ніякий не team. Реформаторські ширми, якими прикривалося зелене воно, впали додолу – і в повен зріст постав низькорослий антимайдан, нашпигований реакціонерами, які тріумфально повертаються на всі пости.
На закритому засіданні уряду, без обговорень і без звітів, без пояснень і без попереджень знімати з посад будь-кого по політичній статті («звільнення без підстав») – таке можуть робити лише дві людини: путін у росії і Єрмак в Україні.
Цю зловісну статтю, яка дозволяє без підстав із політичних міркувань зняти будь-кого будь-коли, «слуги народу» зумисне протягнули в закон, аби в майбутньому президент антимайдану міг зачищати владу під вимоги свого північносхідного патрона. Це нагадує «особое совещание», яке без присутності обвинуваченого виносило судові рішення в сталінські часи.
Мені глибоко все одно, хто там очолює митницю й податкову – тут важливі не прізвища, а символізм зачистки. Ці дві кормушки будуть віддані перевіреним кадрам системи. Рус-Єрмак подбає. Рус-Венедіктова прикриє. А насправді ж ніхто й не вимагав від наполеончика враз ставати супер-пупер-патріотом.
Ніхто ж не очікував українських проривів від малоросійського нариву. Чекалося (були й такі, що чекали) лише на зелене світло для людей модерного, реформаторського, технократичного покрою.
Тепер, коли останні неєрмаковські нерускі люди звільнені за політичною статтею в закритому режимі, а зелені сценаристи випускають на сцену грузинську мавпочку для відволікання уваги – є всі підстави констатувати факт двірцевого перевороту. Загравань із «правильними» середовищами більше не буде.
Забавляння в патріотику скінчилося. Бобік здох. Держава повністю перейшла під правління антимайдану, і це – світоглядне рішення першого. Відкрито всі кадрові резерви старої школи. Критерієм потрапляння у владну обойму тепер буде приналежність до ідеології «какаяразніца», а також симпатія до доктрини братнього руского міра. Якщо ні – то апробована політична стаття «звільнення без підстав» чекатиме на своїх наступних жертв.
Філософія антимайдану як явища уйобно-українофобного полягає в жовчному ставленні до подразників. Тому влада, ретельно вичищена від людей з іншого тіста, пішла на завершальну фазу своєї кристалізації. Вона вже не є зборищем відверто поганих і відверто нормальних. Вона вже не є сумішшю зерна і полови. Вона вже не є збірбогородицею.
Вона починає бути відібраною командою професійних реваншистів.
Відібраною ретельно, під чіткі завдання перевести країну в режим пом’якшеної раші. Це – вибір. Усвідомлений і світоглядний. Поки карантин до 12 травня, антимайдану треба встигнути підзачистити ще й політичне поле опонентів – і залунає на майскіє празнічкі їхня улюблена гармошка, і замайорить георгіївська стрічечка, і дядя вова привітає по телефону, і короновірусна країна вкотре здригнеться від запитання в дзеркало: агов, ми ще тут?”
Редакція може не поділяти тексти та(або) погляди авторів і не несе відповідальність за їхні матеріали. Також редакція не несе відповідальності за коментарі, які розміщені в соціальних мережах під інформаційними матеріалами редакції.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини