При зустрічі з людиною, яку ми бачимо вперше, ми робимо тільки два висновки, виносимо тільки два основних судження про неї. Перше і головне з них робиться за 0,1 секунди.
Наші перші думки при вигляді незнайомця – “Можу я довіряти цій людині?” і “На що він здатний?”. Від 80 до 90 відсотків нашого першого враження залежать саме від того, які відповіді ми самі собі даємо на ці два питання, пише Газета.юа.
Ми думаємо, що вирішальний фактор при прийомі на роботу – наша компетентність, і тому при особистій бесіді намагаємося переконати майбутнього керівника в своєму професіоналізмі. Але чому в результаті місце дістається не завжди кращому фахівцеві? Якщо ви не викликали довіри, люди, як правило, сприймають вашу компетентність негативно, як загрозу. Щоб ваш професіоналізм мав якесь значення, люди повинні вам довіряти.
Тільки коли нам довіряють, наші сильні сторони перетворюються в наші переваги. При цьому висновок про надійність співрозмовника робиться за 0,1 секунди, і якщо часу на обдумування буде набагато більше, він все одно не зміниться.
Що грає проти нас, а що на нашу користь
Оскільки перше враження складається всього за кілька секунд, дуже важливо контролювати, як ви поводитесь в ці перші хвилини знайомства.
Дозвольте вашому співрозмовнику заговорити першим. Нехай він веде, а ви підтримуєте бесіду. Задавайте хороші питання – уточнюючі і такі, що підтримують співрозмовника (головне зараз не компетентність, а довіра). Якщо ви захопите ініціативу з перших хвилин розмови, вас вважатимуть агресивним, і це зіграє проти вас. Довіра і теплота з’являються тоді, коли люди відчувають, що їх розуміють, а для цього потрібно поділитися багато чим.
Фото: unsplash
Активне слухання. Ви повинні слухати, що говорить співрозмовник, а не планувати подумки, що зараз скажете ви. Якщо ви не намагаєтеся зрозуміти про що говорить ваш співрозмовник і не задаєте йому питання про нього самого, – ви не розмовляєте. Ви не повинні: закінчувати за нього фразу, як тільки він почав говорити; перебивати, не давши йому закінчити розповідь; радісно підхоплюватися посередині його монологу з готовим рішенням його проблеми. Це в людській природі – прагнути допомогти, але з боку це виглядає, ніби ви говорите співрозмовникові: “Я зрозумів, тепер можеш зупинитись. Я знаю краще!” І це руйнує довіру.
Сховайте телефон. Це дуже благородний жест – подивившись в очі співрозмовнику, прибрати телефон. Ви ніби говорите – тепер я цілковито ваш.
Використовуйте позитивну мову тіла. Якщо ваші жести, вираз обличчя і тон вашого голосу позитивні, люди до вас потягнуться. Якщо ваш голос вселяє ентузіазм, руки не схрещені і ви злегка нахиляєтесь до співрозмовника – цього достатньо. Не забувайте посміхатися і дивитися в очі.
Маленька розмова: всього п’ять хвилин приємних балачок творять чудеса. Ділові зустрічі після приємного обміну люб’язностями йдуть результативніше. Секрет в тому, що це саме п’ять перших хвилин, і в тому, що ці балачки приємні. За п’ять хвилин, відведених нам природою на те, щоб справити перше враження, ви складаєте враження милої, невинної і безпечної людини. Значить, вам можна довіряти.
Уникайте негативних відбитків в емоційної пам’яті співрозмовника. У кожної людини є “емоційна пам’ять”. Якщо ви щоразу схиляєтеся до обговорення негативних подій або осуду чиїхось вчинків, ваш образ також буде асоціюватися з ними. А якщо ви залишаєте в пам’яті співрозмовника позитивне враження про себе, уникаючи негативу, це створює “позитивний відбиток у його пам’яті”, і всі ваші подальші дії будуть сприйматися їм позитивно.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини