На Харківщині: і в самому обласному центрі, і по всьому регіону не припиняються ворожі обстріли.
Зранку ворожі обстріли поновились. Водночас, українські Воїни, зокрема, на північ од Харкова щосили тиснуть на окупантів, намагаючись вичавити загарбників з території України, йдеться в ТСН.
У одну із 16-поверхівок, в Індустріальному районі Харкова, російська ракета влучила 28 лютого. Напередодні, на висоті, рятувальники лиш тепер змогли розібрати завали й винесли з-під уламків тіла чотирьох місцевих жителів: трьох чоловіків та жінки. У Харківському районі – бойові медики, одразу після сьогоднішнього обстрілу, встигли врятувати – ще чотирьох цивільних.
Від обласного центру, рашистів відкинули, кажуть українські захисники, від 20 й більше, як на півсотні кілометрів, залежно від напрямку. Ворожі танки, міномети та ствольна артилерія до обласного центру вже не дотягуються. Натомість, смертельна загроза нікуди не зникла. «Місто обстрілюється з РСЗО! Тобто: «Гради», «Смерчі». Тобто це все, ще прилітає. Тобто, повертатися, ще дуже небезпечно», – розповідає начальник штабу спецпідрозділу “Kraken” Костянтин Немічев.
Ожному харківчанину, як і його сусіду по гаражному кооперативу, відверто пощастило. В обох, уламками касетних суббоєприпасів від реактивного “Смерча” поранил лише транспорт. Сусідні гаражі, після влучання миттю спалахнули. «Прилетів «Ураган» почав вибухати і касетні – почали розсипатися та вибухати», – розповідає чоловік.
Те, що рашисти влучають у цивільну інфраструктуру й житлові квартали, то – зовсім не випадковість, певен один із командирів українського спецпідрозділу “Kraken”. «Вони стріляють хаотично! Базари там, торгові центри. Стріляють в скупчення людей. Не знаю, навіщо вони це роблять. Можливо, посіяти паніку серед населення, але такий факт є», – каже він.
У селах й містечках, на північ од Харкова, російські реактивні боєприпаси вибухають цілими пакетами. Свист мін та снарядів, тут взагалі, явище майже безперервне. Трапляється, що рашисти – мало не по колу, знову і знову, розстрілюють те, що вже давно зруйнували.
Діду Івану 87, запевняє, паніки геть немає. Автоматів, що з ними окупанти вдерлися до його села, чоловік запевняє – не злякався. «Я кажу: «Твої тато, мама живі? Іди їх стріляй! Потім мене стрілятимеш!», – розповідає чоловік.
Урятувати у самому селі, під щільним ворожим вогнем, визнають і місцеві цивільні, і українські військові, що тримають тут фронт вдається не багато. Причина тих безперервних ворожих обстрілів – у географії, каже дід Іван. Звідси до державного кордону лічені десятки кілометрів тимчасово окупованої України.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини