Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.
Жанна Михайлівна із сином рухалися близько дев’яти годин, фактично бігли, рятуючись від небезпеки. Вони залишили дім без речей — із собою мали лише дві банки паштету та ліки для собаки. Жінка вийшла з міста у капцях. На ній була червона куртка, але вона зняла її дорогою, щоб не привертати увагу.
“Дорога була пеклом. Кидалися голодні, злі собаки. Навколо кров, згоріла техніка, машини, бронежилети в крові, частини тіл…хочу це все забути”, – розповіла жінка.
У грудні 2025 року Жанна Михайлівна отримала два поранення.
“Перше — 18 грудня, коли був приліт у будинок. Каже, що її врятувала стіна. Через тиждень, ще один удар (КАБ). Друге поранення — у голову (зараз треба до хірурга та оформлювати групу). Після цього вони вже не могли виходити. Самі собі надавали допомогу: перев’язки, знеболювальні. Спустилися в підвал і жили там, навіть готували борщ у підвалі…” – повідомила волонтерка Діана Яковлева.
“А куди нам усім разом? У нас велика собака… Я вже пенсіонерка, у сина є інвалідність. У нас нічого не залишилось… Я тварин не кину, я їх виростила – це мої діти. Ми не могли навіть вийти за водою”, – розповіла Жанна Михайлівна.
До 12 квітня родина жила в підвалі, де разом із ними були ще двоє людей: один евакуювався разом із ними, інший залишився.
Поблизу стався удар керованою авіабомбою (КАБ), унаслідок якого загинули троє людей.
“Одна жінка дуже довго помирала під завалами, ми не змогли її врятувати…”, – повідомила Жанна Михайлівна.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини