Закон про мову ухвалили. Як тепер розмовлятимемо?

Акція на підтримку закону

UNIAN

Верховна Рада схвалила законопроект про забезпечення функціонування української мови як державної.

Від самого початку він викликав безліч дискусій. Хтось казав, що це закріплення статусу української мови й сприятиме її розвитку, інші — лякали, що це введення обмежень для тих, хто говорить іншими мовами. Про це повыдомляэ ВВС New Україна.

Ще під час розгляду законопроекту у першому читанні багато хто з депутатів вказував на необхідність доопрацювати законопроект.

І депутати не поскупились на пропозиції — перед другим читанням народні обранці запропонували понад дві тисячі правок до законопроекту.

Його розгляд розпочався ще до першого туру виборів. Після майже двох місяців розгляду поправок Верховна Рада таки змогла ухвалити законопроект. 278 депутатів підтримали його.

Тепер справа за президентом, який має підписати законопроект. У ніч другого туру президентських виборів чинний президент Петро Порошенко заявляв, що готовий підписати документ, поки Володимир Зеленський не зайняв посаду.

Загалом цей закон набуде чинності через два місяці після опублікування.

У день розгляду законопроекту під стінами Ради зібрався мітинг на його підтримку.

Мітинг під Радою

Співрозмовники BBC News Україна ще зранку запевняли, що є 100% домовленість про схвалення закону, проте деталі компромісів, на які пішли депутати, аби отримати необхідну підтримку ще не були відомі.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Микола Княжицький розповів журналістам, що “проект не дуже відрізняється від того, який був до другого читання. Хіба що більше приділили уваги стимулам вивчення української мови і створенню безкоштовних центрів з вивчення мови в усіх регіонах”.

“Ми відтермінували введення покарань адміністративних на три роки, а кримінального покарання і не планувалось”, – сказав депутат.

Він зазначив, що в ході розгляду правок депутати подовжили строки впровадження деяких норм законопроекту.

“Мова об’єднує, де мова – там перемога”, – сказав перед голосуванням голова Верховної Ради Андрій Парубій.

Українська — єдина офіційна

Дівчинка

UNIAN Українська – єдина офіційна і державна

Закон визначає українську мову єдиною державною та офіційною мовою країни.

При чому місцевій владі заборонено якимось чином втручатись у порядок застосування української мови.

Спробу надання офіційного статусу будь-якій іншій мові трактуватимуть, як “дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу”, а це тяжкий злочин.

Дія нового закону не поширюватиметься на сферу приватного спілкування та релігії, але він зобов’язує кожного громадянина володіти державною мовою.

Усі претенденти на отримання українського паспорта складатимуть окремий іспит.

Складати його не потрібно тільки тим людям, які служать в армії, або надання громадянства яким становить державний інтерес.

Щоправда, і у такому випадку новим громадянам треба буде вивчити державну мову протягом одного року.

У кожному регіоні планується створити центр з вивчення української мови, де її можна буде вивчати безкоштовно.

Вільно володіти державною мовою зобов’язане широке коло осіб: від президента, членів уряду й депутатів усіх рівнів, до прокурорів, офіцерів-контрактників, педагогів та медиків комунальних закладів.

Закон передбачає створення Національної комісії зі стандартів державної мови у складі дев’яти людей, яка затверджуватиме стандарти мови, перевірятиме рівень володіння нею при набутті громадянства чи зайнятті державних посад.

Ця ж комісія має сприяти використанню українських слів замість іншомовних, затверджуватиме правопис, стандарти термінології, вимоги знання мови та стандарти сертифікації.

Без мовних інспекторів, але зі штрафами

Словник Азарова

UNIANЗа дотриманням закону буде слідкувати уповноважений із захисту державної мови

Багато політиків критикували ранні версії законопроекту за “мовних інспекторів”, які мали з’явитись в Україні для контролю обов’язкового використання державної мови.

Дану норму виключили, проте контролювати виконання закону все ж будуть. Цим займеться уповноважений із захисту державної мови.

Підсилений секретаріатом та штатом представників, він буде розглядати випадки порушень мовних прав громадян та бездіяльності органів влади.

До уповноваженого може звернутись кожен громадянин.

Якщо уповноважений встановлює порушення закону про мову з боку компанії, то складає відповідний протокол.

Після цього у суб’єкту господарювання є 30 днів на усунення порушення, якщо цього не зробили, або ж переступили закон знову, то уповноважений може сам оштрафувати “мовного” порушника.

Сума штрафу від 5 100 до 6 800 гривень.

Компанія може оскаржити рішення у суді, або ж має сплатити стягнення протягом 15 днів.

Невиконання вимог уповноваженого про отримання інформації призведе до штрафу у 1 700-3 400 гривень.

Норма про штрафи почне діяти через шість місяців після призначення уповноваженого.

Мова в освіті

початкова школаКопирайт изображенияUNIAN

Новий закон встановлює, що мовою освіти і науки є українська, але представники національних меншин мають право здобувати дошкільну і початкову освіту ще й своєю рідною мовою у державних та комунальних навчальних закладах.

Зможуть вони це зробити у спеціальних класах і групах.

Окремо вказано, що мовою національних меншин можуть навчатись у національних культурних товариствах.

У державних закладах одну або декілька дисциплін можна викладати двома чи більше мовами — державною, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

Мовою ЗНО також має бути тільки державна, крім іспитів з іноземних мов. Ця норма почне діяти з 1 січня 2025 року.

У вищих навчальних закладах мовою викладання буде тільки українська.

Окремі університети за бажання можуть перевести частину дисциплін на англійську або іншу офіційну мову ЄС. Для російської мови у проекті закону такої можливості немає.

Presentational grey line

Прихована хитрість

У грудні Верховна Рада відмовилася продовжувати до 2023 року перехідний період мовної статті закону про освіту, яка передбачає отримання освіти у середній та старшій школі тільки державною мовою.

Проти цієї норми активно виступає уряд Угорщини, який наразі намагається блокувати співпрацю України й НАТО.

Продовжити перехідний період рекомендувала і Венеційська комісія, яка проводила аналіз українського закону про освіту.

Відповідну норму вдалося включили до закону про мову.

Presentational grey line

Театри, концерти, музеї та кіно

Театр

UNIAN Театральні й культурні заходи мають йти українською, а інші мови можуть використовувати тільки за художньої необхідності

Супровід усіх концертів, театральних вистав, публічних заходів в Україні мають проводити державною мовою. Якщо ведучий не знає української, то його виступ мають перекладати.

При цьому за художньої необхідності можна використовувати й інші мови.

Усі афіші та квитки мають виготовляти українською мовою, а іншу якщо й використовувати, то її шрифт не може бути більшим за український.

Назви та імена виконавців можна писати й іншими мовами за умови дублювання українською.

Мовою музейної справи та виставок також визначають виключно українську, але інформація про музейні предмети може дублюватись й іншими мовами.

Іноземні фільми в Україні мають демонструвати з озвученням або дубляжем українською мовою й ця практика вже давно існує.

Закон дозволяє використання у фільмі непродубльованих реплік іноземною мовою, але обов’язково з українськими субтитрами.

Кількість таких реплік у фільмі не має перевищувати 10%, щоправда, це діятиме тільки для тих фільмів, які вийдуть у прокат через два роки після початку дії закону.

Український дубляж

UNIAN Вперше обов’язковий дубляж фільмів українською ввели у 2008 році

У рамках фестивалів можна демонструвати фільми мовою оригіналу, але із субтитрами й за погодженням із Держкіно.

У кінотеатрах же кількість сеансів фільмів іноземною мовою не може бути понад 10%.

Театральну виставу іноземною мовою у державному чи комунальному театрі супроводжуватимуть субтитрами українською.

Також, сервіси, які надають онлайн доступ до відео в Україні мають за замовчуванням надавати його українською, але тільки якщо така аудіодоріжка у них є.

Навіть більше, держава має сприяти їм у створенні чи отриманні прав на таку аудіодоріжку.

Усі ці норми почнуть діяти через два роки після вступу у силу самого закону.

Мова у ЗМІ

Закон збільшує частку української мови в ефірі, через п’ять років після початку дії закону вона моє складати 90% для національних телеканалів і радіо. Для регіональних — мінімум 80%.

Бабуся дивиться телевізор

UNIAN13 жовтня мовна квота на українську на телебаченні зросла до 75%

Окрема норма і спеціальна схема стосується мовників кримськотатарською мовою чи іншими мовами корінних народів. Для них квота становить (за формулою державна мова + мова корінного народу) 75%, з яких не менше 30% становитиме українська.

А от що дуже збентежило видавців газет та журналів України, так це зобов’язання перевести всі друковані видання на українську мову.

Закон дозволяє видавати друковані ЗМІ у кількох мовних версіях, одна з яких обов’язково буде українською.

Усі мовні версії мають бути однакові за змістом та обсягом. Така новація може суттєво збільшити вартість видання газет та журналів, якщо власники все ж таки вирішать друкуватись двома мовами, а не тільки українською.

Окремо прописано, що у кожному місці продажу друкованих ЗМІ назви видань українською мають становити не менше половини.

На ЗМІ кримськотатарською, англійською і мовами ЄС ці норми не поширюються. Для російської виключення не роблять.

Інтернет-ЗМІ також мусять мати головну сторінку українською мовою.

Щоправда, новації щодо друкованих ЗМІ почнуть діяти через 30 місяців після ухвалення закону.

Мова книжок

Книга

UNIAN50% книг мають виходити українською мовою

Новий мовний закон може суттєво посилити видавництво україномовних книжок, хоча дані норми й почнуть діяти за два роки.

Кожне видавництво планують зобов’язати щорічно видавати не менше половини назв книжок українською.

Схожа норма стосуватиметься книгарень — там мають продавати не менше 50% українських назв.

Для спеціалізованих книжкових магазинів (книгарні іноземної літератури, підручників іноземних мов) дана норма не діятиме.

Книговидавці та продавці матимуть дворічний перехідний період на підготовку до цієї норми.

Програми та сайти

Комп’ютерні програми, які продають в Україні, повинні мати інтерфейс українською, англійською, або мовами ЄС. Російська мова не підходить.

Частково це може вплинути на відеоігри, де часто основною мовою товарів для України є російська, вочевидь, відтепер її замінить англійська.

Державні органи мають право використовувати програми виключно українською, або якщо це неможливо — англійською.

Сайти та сторінки компаній і ЗМІ в соцмережах повинні мати українську версію, яка має ту ж інформацію, що й версії іншими мовами. На це вони мають 18 місяців.

Українська в обслуговуванні

БейджикUNIAN

Мовою обслуговування у всіх закладах незалежно від форми власності має також стати українська, як і в інтернет-магазинах.

Персональне обслуговування на прохання клієнта може надаватись й іншою мовою.

Закон передбачає перехідний період у 18 місяців для підготовки для впровадження такої практики.

Мовою реклами також буде виключно українська мова, а винятки мають прописати в законі про національні меншини.

Дана норма набирає чинності через шість місяців після самого закону.

Політична агітація має бути виключно українською мовою, хоча інколи її можуть дублювати мовами національних меншин, також закон запроваджує необхідність субтитрування або перекладу українською жестовою мовою.

Назви не перекладати, а транслітерувати

КиївUNIAN
Нещодавно МЗС запустило кампанію #KyivnotKiew для промоції використання в англійській мові української транслітерації назви столиці

Багато суперечок у соціальних мережах викликала раніше норма за якою, у ЗМІ та всіх документах іноземною мовою українські назви потрібно буде подавати без перекладу, а просто транслітерувати українське звучання.

Деякі користувачі вважають, що це може викликати недоречності, адже зобов’яже усі іншомовні видання в Україні та у різноманітних документах писати невластиві, наприклад, для російської мови українські назви, як от “Харкив” чи “Била Церква”.

Покарання за порушення

За невиконання норм закону передбачена не тільки відповідальність перед спеціальним уповноваженим, але й загальна адміністративна, яка почне діяти через три роки після вступу закону у силу..

За порушення застосування мови у діловодстві, Збройних силах та правоохоронцями можна отримати штраф від 3 400 до 6 800 гривень, у сфері культури, освіти, реклами – 3 400-5 100 гривень, а у друкованих ЗМІ – 6 800-8 500 гривень.

У інших випадках – 3 400-5 100 гривень. Якщо хтось порушить закон вдруге за рік, то штраф складе вже 8 500-11 900 гривень.


Дивовижні містичні фотографії кораблів, що сіли на мілину (фото)

Людей нез’ясовно приваблюють руйнування і занепад того, чим колись користувалась людина, будь то занедбаний завод або ціле місто. Дехто навіть спеціально роблять подорожі по занедбаних будівлях і покинутих містах своїм захопленням, створюючи спільноти з таких незвичайних інтересам і вирушаючи в походи по спорожнілих місцях. Кораблі-велетні, які сіли на мілину, мають особливу чарівність і нерозкриту таємницю, будучи величним оазисом серед галасливих вод. Пропонуємо вам захопитися чарівною красою кораблів сіли на мілину в різних частинах світу.

Затонулий корабель на острові Андрос, Греція
корабель сів на мілину

Під зоряним небом
корабель сів на мілину

Ланцюг Амадео
корабель сів на мілину

Корабель-привид
корабель сів на мілину

Кладовище кораблів
корабель сів на мілину

Marjorie Glenn і чумацький шлях
корабель сів на мілину

Схід
корабель сів на мілину

Кінцевий пункт призначення
корабель сів на мілину

Швидкоплинність життя
корабель сів на мілину

Втрачена душа
корабель сів на мілину

Величний привид
корабель сів на мілину

Гігантська руїна в Сіднеї
корабель сів на мілину

корабель сів на мілину

Амадео що сів на мілину в протоці Магеллана
корабель сів на мілину

Тепер він слухає пісні сирен
корабель сів на мілину

Marjorie Glenn- вітрильник що сів на мілину на початку XX століття
корабель сів на мілину

“Opal”, фото 1981
корабель сів на мілину

“Manes P.” фотографія 1970
корабель сів на мілину

La Famille Express, що сів на мілину біля берегів острова Текс
корабель сів на мілину

корабель сів на мілину

Штат Орегон
корабель сів на мілину

корабель сів на мілину


Великдень у традиціях. Забуті українські звичаї Пасхи від етнографів

Вже зовсім скоро гряде велике свято для усіх християн – Христова Пасха. Це сімейне, родинне свято, яке кожен намагається провести зі своїми близькими.

Нині чи не у кожному домі його святкують по-своєму. А раніше усе – починаючи з підготовки до свята і завершуючи вранішнім розговінням, – проходило у всіх господарів однаково.

Більшість традицій ми не зберегли у побуті за наших днів. Але згадки про них збереглися.

У пасхальній обрядовості наших предків “Українська правда. Життя” допомогли розібратися етнографи: Галина Олійник та професор Степан Килимник.

СТРАСНИЙ ТИЖДЕНЬ

Останній тиждень перед Великоднем мав кілька назв – Білий, Жильний, Вербний, Чистий або Страсний.

Фото NataliMis/Depositphotos

Аби на Великдень вся сяяло, господині безупинно трудилися весь Страсний тиждень. Випрати треба було усі рушники, які тільки були в хаті. 

До Пасхи господарі мали вичистити все відзимового бруду і сміття.

При чому зробити це все треба було ще до четверга.

Професор Килимник у своїх працях пише, робота по господарству була чітко розділена по днях тижня.

У понеділок треба було помазати глиною і побілити стіни в хаті. На Різдво не завжди це можна було зробити, тому цього разу, які б не стояли холоди, треба було знайти час, щоб прибрати все.

Долівку підводили обов’язково жовтою і червоною глиною. Мили столи, лави, вікна, двері, все складали, прибирали, адже після цього “порядків” принаймні два тижні вже ніхто не робив.

У вівторок влаштовували велике прання – прали ледь не все, що було у домі. Господар у той час наводив лад в хлівах.

У середу – закінчували все, що не встигли поробити у попередні дні. В цей же день завершували городні роботи. Після Страсного четверга працювати на городі вже не можна було.

До свята готували якрайкращі вбрання. Це робили також у середу. Якщо до Різдва традиційно треба було справити сорочку, то на Великдень – це були чоботи і коралі.

 Зі скринь діставали найкраще вбрання. Фото olesia/Depositphotos

Дівчата до Паски золотили вінки. Ті, що багатші, купували листкове золото, схоже на фольгу, таке, що могло перейти на матерію, відкреїтися від паперу, коли його притулиш. Золото прикладали до листочків, пір’їнок і таким чином оздоблювали вінок.

На Страсному тижні господарі вже старалися нічого з хати не позичати.

ЧЕТВЕР – ЯК РУБІЖ

Початок великодніх свят відраховували саме від четверга.

Відранку ж у них була тьма роботи. Саме від четверга і до суботи тривали приготування смаколиків до свята.

Господині у четвер пекли паски. Кожна старалася якнайкраще оздобити святковий хліб.

Паску у деяких регіонах прикрашали так само, як коровай. І безконечником, і листочками, і пташками. Чого точно не було – не покривали її глазур’ю та посипками польоровими.

 Раніше паска була більше подібна на коровай. Фото Shebeko/Depositphotos

Особливо красивими були паски на Закарпатті. Це було щось неймовірне! Їх робили схожими на корону. Увесь день майстрині трудилися над неперевершеною архітектурою з тіста“, – розповідає етнографка Галина Олійник.

На Чернігівшині та Полтавщині робили сирну паску.

Для цього виготовляли спеціальні форми, які гарно вирізьблювали. Потім робили масу з сиру, в яку клали багато яєць, цукор та родзинки. Її клали у форму і затискали. Цей сир цілу ніч вистоювався і закручувався ще сильніше. На свято паска була готова до вживання – її не випікали.

На Гуцульщині існували два окремі поняття “бабка” і “паска”. Паска була несолодка і робилася з 5-6 яєць, а бабка була здобна, з 15-30 яєць, і з родзинками.

Після того, як випікали святковий хліб, жінки засували ноги і руки в піч, яка трохи охолола, щоби не боліли і могли багато ходити і працювати.

 Подекуди таку паску готують і досі. Щоправда, форму тепер можна просто купити у магазині. Фото NatashaBreen/Depositphotos

У Чистий четвер виварювали сіль, розповідає пані Галина. Четвергова сіль вважалася одним з найсильніших захисних оберегів.

Кам’яну сіль варили у воді, доки вона не ставала біленькою і чистою. З нею йшли у церкву в четвер на Страсть, а потім цю ж саму сіль святили на Паску.

Нею захищалися проти вроків, проти проклять, сипали під порогом, щоб в хату не проскочило нічого лихого.

Етнографка татож додає, у вечері в Чистий четвер молодь скрізь запалювала вогні, а парубки котили запалене дерев’яне колесо.

Такі традиції були пов’язані з померлими предками. Вважалося, що Бог в цей час відпускав душі на землю. Душі були різні – і добрі, і злі. Вогонь мав захистити від лихого.

Багаття палили біля цвинтарів та біля церкви, коли йшли зі Страсті.

ПИСАНКИ

Етнографка Галина Олійник каже, розписувати великодні яйця треба було увесь Страсний тиждень.

Є різні твердження. Одні казали у п’ятницю великодню не можна писати писанки, бо то гріх.

 Розписувати великодні яйця дівчата воліли наодинці. Фото [email protected]/Depositphotos

Знаю села, де якраз в п’ятницю писали, бо після того, як виносили плащеницю, не можна було нічого особливого робити“, – додає вона.

В джерелах зустрічаються згадки, що писанки писали гуртом, однак пані Галина каже, частіше все ж для цього усамітнювалися.

У писанки закодовували свої бажання, прагнення та мрії. Тож дівчата воліли лишитися для цього на самоті, бо могли щось таке побажати, чого не хотіли виказувати іншим.

Писанки малювали на повних і тільки на повних яйцях.

На пустих яйцях на центральній Україні малювали тільки ті писанки, які несли на цвинтар. Їх вішали на деревах, щоби пращури з ними розмовляли“, – наголошує пані Галина.

Для того, щоб розписані яйця не псувалися, їх засушували. Писанки клали у піч після випікання паски. Чекали, поки піч трохи остужувалася, щоб яйце не тріснуло. Віск на писанці розтоплювався, рівномірно покривав писанку і яйце ставало твердим. Крім того, верхній шар білка наче запікався, і писанка вже не псувалася, а всихала.

Розписані яйця на свята служили за валюту. В хаті їх могли писати до 60 штук, каже експертка.

Їх дарували, обмінювали. Писанки заорювалися, щоб була щаслива нива. Клалися під хату, коли ставили фундамент. Їх клали в колиску, аби дитина добре спала і нічого лихого її не тривожило.

Після освячення писанки клали у воду, щоб дівчата вмивалися і були “красними як писанка”.

У писанку можна було закодувати найзаповітніше своє бажання. Фото Sonyachny/Depositphotos

Зараз таких обрядів теж немає, бо яйця переважно фарбують штучними барвниками і так можна собі “заробити” алергію чи подразнення шкіри. Раніше ж для фарбування використовували вільху, сік моркви чи буряка, дубове листя та цибулиння“, – каже пані Галина.

КОЛИ ПРИХОДИТЬ СВЯТО

Наповнення великоднього кошика різнилося залежно від регіону. Раніше ніде, звісно, не святили бананів, апельсинів, горілки чи вина.

В Галичині до церкви несли яйце, очищене від шкарлупи, крашанки, писанки,паску, ковбасу, шпондер (печеня), полядвицю (копчене свиняче чи яловиче філе у вигляді ковбаси), хрін, сир та сіль.

В центральній Україні вміст кошика був трохи інший: яйця (можна і без очищеного від шкарлупи), шматочок ковбаски, сало, бекон або запечене м’ясо, сир, мішочок з пшоном, пиріжки.

В Гуцулів до всього ще й досі святять сирні коники.

В центральній Україні, зауважує етнографка, паску святили не лише в кошиках, а й у ночвах. Їх ще називали нецки.

Великодній кошик чи ночви зі смакотою зав’язували у хустку або покривало.

Моя мама казала, ще дід клав нецки у верету (покривало), завдавав на плечі та йшов святити паску.

Гуцули ж несли свячене у пасківниках – це були різьбленні дерев’яні кошики-посудини, які майстрували спеціально для Великодня“, – розповідає етнографка.

Коли кошика приносили додому – хустку чи покривало розв’язували або над головою дочки на виданні, аби швидше вийшла заміж, або над головами малих дітей, “щоб розум розв’язати”.

 Великодній кошик старалися оздобити якнайкраще. Фото Sonyachny/Depositphotos

Було таке, що той, хто йшов до церкви, міг розговітися в дорозі першим, не чекаючи сім’ї. Це стосувалося особливо тих, прихожан, які жили високо в горах, або кому до церкви треба було йти кілька годин.

До речі, тоді, як і зараз, були люди, які ходили до церкви тільки раз на рік, на Пасху. Їх в народі називали річниками.

Після того, як сім’я приходила додому з церкви, розговлялася і лягала досипати. Коли просиналися – йшли знову до церкви, проводити гаївки.

Галина Олійник каже, вважалося, що у ці дні найбільшим виявом гідності та сміливості для парубків було зробити “дзвін” або “вежу”, як її називали, у кілька “колін”.

Молоді хлопці ставали один одному на плечі в кілька рядів. Звичайно, що це робилося не на асфальті, а на траві. Це була демонстрація вправності сили. Люди важили життям, але в ім’я такого великого свята.

Було багато ігор, як от “Чий батько дужчий” (стукання крашанками), “Довга линва” (перетягування каната), “Ми кривого танцю йдемо”, з меншими дітьми грали “Соловеєчку-пташку-сватку” та “Як сіють мак“, – зауважує експертка.

Перший понеділок після Великодня називали Волочебним – бо всі “волочилися” від хати до хати у гості.

До наших днів дійшла традиція Обливаного понеділка, однак з часом вона втратила свій сенс та автентичність, каже етнографка.

Раніше хлопці поливали водою лише дівчат зі своєї громади. Старших пань ніхто не чіпав.

Це не було загальне обливання. Облити міг хтось з родичів приблизно одного віку, кум куму, наприклад, але легесенько, для годиться.

Дівчата хлопців не обливали. Натомість на Бойківщині дівчата парубків у вівторок за обливаний понеділок били кропивою.

За матеріалами Всвіті.


Зеленський переміг Порошенка на виборах – дані екзит-полу ТСН

Результат пошуку зображень за запитом "зеленский"

Володимир Зеленський набрав майже 73%.

Шоумен Володимир Зеленський набирає 72,7% голосів і перемагає у другому турі виборів президента України.

Про це свідчать дані екзит-полу ТСН станом на 19:00.

Чинний президент Петро Порошенко отримав 27,3% голосів виборців.

За даними екзит-полу ТСН, Зеленський переміг в усіх регіонах. На Сході за його кандидатуру віддали 88,1% (Петро Порошенко – 11,9%), на Півдні – 85,6% (Порошенко – 14,4%), Півночі – 74,6% (Порошенко – 25,4%), Центрі – 78,8% (Порошенко – 21,2%), Захід – 52% (Порошенко – 48%), Київ – 59,5% (Порошенко – 40,5%).


10 найніжніших віршів Василя Симоненка про любов та кохання

Ніжний і бентежний ліричний герой інтимної лірики Василя Симоненка. Скільки юнацької цнотливості, тривожного чекання, трепетного жадання любові висловлено в його віршах! Його душа відкрита назустріч коханню: воно палить і збуджує мозок, воно кличе скоріше побачити кохану. Жіночість залишається нерозгаданою таємницею для поета, вона манить і чарує… Ліричний герой мріє навічно з’єднати свою душу з душею коханої дівчини… Читати далі


“Чи можете, ви, зараз повторити такі слова…” – Кондратюк до Зеленського та Порошенка (відео)

Популярний в Україні телеведучий, продюсер Ігор Кондратюк звернувся до кандидатів у Президенти України Петра Порошенка та Володимира Зеленського з одним питанням, оскільки Президент України відповідає за міжнародну політику, а країна потерпає від агресії Росії.

Результат пошуку зображень за запитом "ігор кондратюк"

“Чи можете, ви, зараз повторити такі слова: …” – питає Кондратюк у кандидатів у Президенти.

#Єпитання. Ігор Кондрадюк

"Чи зможете ви повторити: "Росія – агресор, Путін – убивця?"Це питання адресує кандидатам у президенти Igor Kondratiuk.Долучайтеся також до флешмобу #єпитання, викладайте відео із запитаннями для дебатів у коментарях.

Gepostet von Рух ЧЕСНО am Freitag, 12. April 2019

Редакція може не поділяти думку авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.

Джерело: Старко


“Де купити квиток?”: як у мережі відреагували на ультиматум Зеленського про дебати на “Олімпійському”

Українці вважають, що ці вибори президента запам’ятаються надовго.

У соціальних мережах бурхливо обговорюють відео із закликом, передає ТСН.

“Я – це не ви”. Зеленський викликав Порошенка на дебати
кандидата у президенти Володимира Зеленського провести дебати із його опонентом – президентом Петром Порошенком – на НСК “Олімпійський” у Києві.

Зеленський опублікував у Facebook відеозвернення до чинного українського гаранта, в якому дав йому 24 години на те, щоб дати свою відповідь. Шоумен та лідер президентських перегонів закликав провести дебати на головній спортивній арені Києва, дати туди доступ усім охочим журналістам, транслювати дебати наживо на всіх каналах та пройти медичну експертизу обом кандидатам.

Враження від ролику у користувачів розділилися: одні писали про те, що це креативний хід і таких дебатів ще не бачили у світі, інші – що це лише шоу. Найпопулярнішими були жарти про те, де купити квитки на таке політичне видовище.

Да, это шоу побьет рекорды трансляций и на стадион можно будет продавать билеты, думаю, все раскупят, и полагаю, доходы…

Gepostet von Юрий Бутусов am Mittwoch, 3. April 2019

 

Ну что, как и предполагалось, Зеленский устроил шоу. Снял ролик где он приглашает Порошенко на дебаты в НСК "Олимпийский…

Gepostet von Roman Donik am Mittwoch, 3. April 2019

Билеты на стадион пока в продажу не поступали. Но я уже знаю, что за баннер вывесят ультрас. Опыт, знаете ли.

Gepostet von Borislav Bereza am Mittwoch, 3. April 2019

Можна в футбол зіграти. Хто виграє, той і президент. Навіщо цих людей ганяти по виборчих дільницях. По чому квиточки цікаво будуть?#ДебатиНеПередебати #БулоБСмішноЯкбиНеБулоТакСумно

Gepostet von Ratushnyak Oleksandr am Mittwoch, 3. April 2019

Олимпийский, сектора 32, 45. Верхний ярусДебаты. В лс

Gepostet von Ivan Marunych am Mittwoch, 3. April 2019

Билеты на президентские дебаты на НСК Олимпийском уже можно запускать в продажу)))).

Gepostet von Kristina Berdynskykh am Mittwoch, 3. April 2019

– А можна хоча б у ВІП-ложі? – Ну Петре Олексійовичу!

Gepostet von Mykhailo Tkach am Mittwoch, 3. April 2019

Вообще, если через постпродакшн и монтаж – отличный президент. Вообще, если по интервью, а не по реформам, то и Данилюк его – либертарианец.Жаль, жизнь нельзя писать в пять дублей.

Gepostet von Alex Noinets am Mittwoch, 3. April 2019

Билеты на президентские дебаты на НСК Олимпийском уже можно запускать в продажу)))).

Gepostet von Kristina Berdynskykh am Mittwoch, 3. April 2019

 


Даю Вам 24 години: Зеленський покликав Порошенка на стадіоні «Олімпійський» для дебатів

Артист Володимир Зеленський запропонував президенту Петру Порошенку провести передвиборчі дебати на стадіоні НСК «Олімпійський». Про це він заявив у відеозверненні.

«Звертаюся до Петра Порошенка. Ви кличете мене на дебати. Мріяли, що я втечу, «відморожусь», заховаюсь. Ні, я — це не ви у 2014 році. Я приймаю Ваш виклик», — сказав кандидат у президенти, пише the Бабель

Він запросив Порошенка до дебатів на стадіоні НСК «Олімпійський» та дав йому на відповідь 24 години. Зеленський підкреслив що висвітлювати ці дебати має право будь-який телеканал та будь-які журналісти.

Володимир Зеленський іде на дебати!

Володимир Зеленський іде на дебати!

Gepostet von Команда Зеленського am Mittwoch, 3. April 2019

 

Крім того, за словами Зеленського обидва кандидати мають пройти медичну перевірку, оскільки «країні потрібен здоровий президент». «В знак поваги як мінімум до третини громадян України Ви повинні публічно сказати, що дебати відбудуться не з маріонеткою Коломойського, не з «ватніком», не з малоросом, не з бидлом, не з клоуном, а з кандидатом у президенти Володимиром Зеленським», — резюмував артист.

На facebook-сторінці Зеленського вже пішов зворотній відлік часу до кінця строку, коли Порошенко має дати відповідь на пропозицію Зеленського.


«Ти» чи «Ви»? Коли доречно вживати кожне зі слів?

То «ти» чи «Ви»?

«Батьки – наші кращі вчителі»

Григорій Сковорода

В української нації одвічно діють народні закони звичаєвого права, яких українці (орії-арії, трипільці, укри, роси, русичі, скити, сармати…) дотримувались тисячоліттями. Від них – і повчання князя Володимира Мономаха своїм дітям: «Ніколи не майте гордощів у своєму серці і в розумі. Старих шануйте, як батька, а молодих – як братів. Премудрих слухатися, старшим підкорятися, з рівними й молодими мати згоду. Не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові…».

Наші предки особливу увагу приділяли слову: його шанували, обожнювали. Себто Слово вважали Богом. Тому-то така шанобливість була перед ним. Думали, щó сказати і як сказати. Величали Слово і величали Словом людину. Навіть найближчу, найріднішу. Та що там «навіть»?.. Все йшло з родини. Тож насамперед найближчих людей годилося величати гарним словом. І тим словом був займенник «Ви», з яким звертались і до батьків (дідів, прадідів…) і до будь-кого зі старших людей, і навіть до старших сестер чи братів.

Як у відомій пісні на вірш Бориса Олійника (муз. Ігоря Поклада):

Куди ж це Ви, мамо?! – сполохано кинулись діти.

– Куди ж Ви, бабусю? – онуки біжать до воріт…

Правічна криниця народної педагогіки – глибока, бо прадавня, одвічна, бо велична, правдива, бо праведна і справедлива. Тож усіма фібрами душі усвідоммо велику силу народного Слова. Вивчаймо і впроваджуймо його у власне мовлення, а отже – у життя родини, дитсадка, школи, вишу…

Літа з сумом відлітають,

Ваші внуки підростають,

Віддаю їм Вашу ласку і тепло, –

звертається до матері поет Петро Запотічний у вірші «Ніби вчора», який став піснею (репертуар Оксани Білозір).

Народна педагогіка завше віддавала перевагу ввічливим словам. А із займенником-звертанням «ти» важко поєднати ввічливе слово, надто ж – якщо ми у гніві.

Про шанобливість у давніші часи – у народному переказі про малого Т. Шевченка: «Мамо, таки нема в попа штанів! Он тато наші в штанах, то спідниці не носять, – усміхнувся Тарасик розсудливо».

Коли Тарас Шевченко був на засланні, княжна Варвара Рєпніна прислала йому листа, в якому прохала: «Тарасе Григоровичу, напишіть, як ви живете»…

І в сучасній пісні:

І тоді мені батько сказали,
Щоб я вже збирався в дорогу, –

співає гурт «Кому вниз» у пісні «Пам’яті генерал-хорунжого Тараса Чупринки».

Пригадую, в дитинстві хтось, бувало, скаже: «Моя баба». А дорослі тут же виправляють його: «Баба – це та, що з торбою ходить, а наші – бабуня». Отак діти змалечку й казали, у множині, – і про тата, і про маму, і про дідуня чи бабуню: «дідуньо прийшли», «тато дозволили», «мама казали».

І таких прикладів – безліч.

То чому ж тепер цього не чути? Взагалі! Якщо ще дехто й звертається до батьків чи дідусів на «Ви», то не поєднує його із множиною і каже: «Тату, Ви…», але «Тато йде», «Дідуньо сказав». А так – втрачається шанобливість і краса, навіть магія Слова, та й на повагу – лише натяк.

Нерідко у пресі можна побачити, що у звертанні до однієї особи пишуть «ви», але чомусь із малої літери. А це – аж ніяк не повага, а так… для галочки: лише звукова передача звертання, а на письмі, як бачимо, – це те саме, що й звертання до гурту людей.
І вже зовсім неприпустимим було звертання на «ти» до старшої людини. Це неповага, якої годі було й уявити. Це сором, гріх і ще щось більше, що означити важко, бо такого не було.

Часи змінюються. Точніше, люди змінюються. І, на жаль, не в кращу сторону. Однак усі ми таки погодимося з фактом, що мораль народу падає. Ми маліємо як люди. Але чому? Чи не тому, що нехтуємо звичаями рідного народу?..

А у вашій родині як запроваджено звертатись до старших: на «ти» чи на «Ви»?

«Ти» і «Ви» – це не просто слова, якими можна замінити одне одним. Ці форми звертання споконвіку у мовній народній моралі й педагогіці мали окреме, особливе, місце.

Деякі дорослі згадують свою юність, коли у старших класах учителі звертались до них на «Ви». З якою гордістю вони це згадують! Вони справді пишаються цим! Очевидно, таке звертання до школяра сприяло його дорослішанню, виховувало почуття відповідальності за свої вчинки: мовляв, ти – вже не дитина, тож будь серйозним. Сама помітила: коли до незнайомого підлітка звертаюсь на «Ви», навіть якщо роблю зауваження, одразу  замовкає. У такому випадку «ти» – це неповага до незнайомої людини, навіть якщо вона – ще не доросла. Проте нерідко зустрічаєшся із ситуацією, коли старші люди вважають, що можуть дозволити собі звертатися до молодших на «ти». А це – теж неповага. І не до честі їм, старшим…

Отож, звертання на «ти» зазвичай доречне у мовленні між дітьми, зокрема, ровесниками, або у звертанні старших дітей до молодших. А ще – між закоханими та подружжям. Втім, бували випадки, коли чоловік і дружина звертались один до одного з особливою пошаною: на «Ви». Згадаймо, напр., взаємини письменника Юрія Яновського та його дружини, актриси Тамари Жевченко-Яновської, які, 26 років живучи у щасливому шлюбі, тільки так і звертались одне до одного: на «Ви».

Кожен погодиться, що звертання начальника до підлеглих (чи підопічних) на «ти» відгонить пихою і зневагою, фамільярністю, зухвалістю і приниженням. Ви теж відчували? Отож…

То чому ж і самі вживаємо оте «ти», якщо кожному так приємно чути шанобливе «Ви»? Чому соромимося високоповажної форми звертання? Мода? Чи тому, що в якогось народу «Ви» не запроваджене? А Вам що, так хочеться бути схожим на той нарід?.. Гадаю, негоже спрощувати одвічні, до того ж – гарні, правила людського спілкування на догоду чужинській моді чи ваді якогось народу або смакам (несмакові) окремих людей. Це не лише негоже, а й шкідливо: бо втрачається краса спілкування, від чого страждаємо всі.

Мамо, мамо, вічна і кохана,

Ви пробачте, що був неуважний,

Знаю, Ви молилися за мене

Дні і ночі сива моя нене, –

звертається до неньки поет Микола Луків. І таке звертання мені природне.

Мудро спостерегли наші предки: «Як не навчиш дитини в пелюшках, то не навчиш і в подушках». І хоч перевчитися зазвичай важче, ніж навчитись, а проте варто-таки.

Отже, ЗВЕРТАННЯ на «ти» до чужого або до старшого себе – це неповага, пиха, зневага, приниження, зухвалість, гординя, фамільярність, комплекси меншовартості і зневага до рідної мови та народних звичаїв, врешті – невихованість. В цьому випадку «ти» – холодне, далеке, чуже, зверхнє.

ЗВЕРТАННЯ на «Ви» до чужого або до старшого себе – це пошана, вихованість, повага до людини і до народних та родинних звичаїв, шанобливість, висока культура, краса слова, збереження кращих народних звичаїв і людських стосунків. Тут «Ви» – шанобливе, культурне, красиве, шляхетне.

Обирайте: які риси хочете культивувати, те слово і вживайте й поширюйте у своєму мовленні. Все залежить від родинного виховання та власної вихованості. Запровадьмо гарну звичку в життя, щоб не дивуватися, чому це наші діти тепер такі невиховані…

Джерело:  Тутка.