Прибігає кум до кума і каже:
– Куме куме, дайте два відра води!
– Та мені що шкода, беріть собі.
Той взяв і на радощах побіг. Не пройшло ще навіть п’яти хвилин, як той прибігає знову.
– Куме, куме, дайте ще два відра води!
– Та мені що шкода, беріть собі.
Ну той знову радий побіг. Прибігає втретє, і знову те саме.
– Куме, куме, прошу востаннє – дайте два відра води!
– Ну ви, звісно, беріть, тілько скажіть, навіщо вам та вода, у вас же самого на подвір’ї криниця стоїть.
– Куме, не повірите. Теща впала в криницю, а води тілько по шию!