Коли я вийшов з магазину,
Куди на хвильку завітав,
Побачив: мент біля машини
За паркування штраф складав.
Я підійшов, сказав: “Ну, годі!
Пробач уже на перший раз.”
Та той безсовісний добродій
Лиш посміхнувся напоказ.
Я довго, взагалі, не думав –
Його упевнено “послав”,
А він тоді стосовно гуми
На скло квитанцію поклав.
Я обізвав його “дебілом” –
Він втретє штраф почав складать,
Ну, я тоді його сміливо
Давай всіляко обзивать.
Я обзиваю, а він пише.
Тривало довго це у нас,
Та потім я усе облишив,
Бо йти додому був вже час.
Іду додому по алеї
І гарний настрій не мина:
Все-таки добре, що своєї
Машини в мене ще нема!
Оповів: В’ячеслав Даниленко
04.07.2013
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини