Як Вуйко Місь був мисливцем

З вуйком Місем постійно трапляються якісь пригоди. Цього разу він вирішив подарувати жінці шубу – не просту, а натуральну, ще й з екзотичного хутра. Хочете знати, з якого? Читайте і насолоджуйтеся оповідкою від Романа Дронюка!
Читати далі


“Коли я взнав, шо наш голова з головихов і ксьонз з попадев сім’ями полетіли віддихати в Єгипет, то гумно в мині закипіло”, або як вуйко Місь на відпочинок літав

Веселі пригоди вуйка Міська тривають.  Раніше ми розповідали про те, як він ходив у лікарню палець лікувати. Цього разу вуйко вирішив чкурнути на відпочинок у Єгипет. Ще й свою Ганю прихопив. Що з того вийшло – читайте у історії Романа Дронюка.
Читати далі


“Ади людоньки, трафиласі зо мнов напасть… Ніколи мене хороби не берутсі, а тут на тобі” – Як вуйко Місь в Чорткові лікувавсі

Реформи у медицині вже добралися до найглибших українських сіл. Однак далеко не всі українці з легкістю сприймають медичні нововведення. Про це свідчить історія вуйка Міська, який поїхав у лікарню палець лікувати. А автору Роману Дронюку – браво за чудове почуття гумору!
Читати далі


Як мій син написав твір про мамину зовнішність. Тато плакав і дуже просив його не описувати

“Моя мама струнка. Тобто всім каже, що струнка. Вона має не дуже довгі ноги, але в стопах у неї плоскостопість.

Голова у неї трохи більша, ніж у мене, тому що вона дуже розумна. На обличчі в неї є сіро-зелені очі і довгі вії, а на повіках у неї блакитні тіні. Брови у мами бувають різного кольору і форми – які намалює.

Ніс у неї нормальний, але з невеликим горбокоником, через те, що вона впала в дитинстві з велосипеда на ніс. Губи в неї я не знаю якого кольору, тому що вона фарбується різної помадою з іншими відтінками постійно, дивлячись, що на ній одягнене: вечірнє плаття або домашній одяг, блузка зі спідницею для роботи, і так далі.

Ще у мами на обличчі є рівні майже білі зуби. У неї дуже довга шия, на ній я завжди бачу ланцюжок з дорогим каменем. Вона широкоплеча, але їй йде. Мама має гарні жіночі руки, на них у мами завжди нафарбовані нігті.

Вона їх фарбує білим або прозорим лаком. Мені так здається, що у нас з мамою дуже широкі кістки і через це у мами великий таз. Ноги у неї рівні, адже вона не ламала їх.

Я думаю, що мама могла б стати моделлю, але! Вона дуже низька, і через це туди її не візьмуть.”

Тато плакав, і дуже просив його не описувати.

Джерело.


Приїздив екскаватор, шукав труби. Не знайшов…

У будинку номер 3, що у Кривому провулку, вимкнули воду. Приїхав екскаватор, викопав у дворі яму завглибшки як баскетболіст, шукав труби, але не знайшов. Робітники подивилися у яму, засмутилися, плюнули і вирішили покінчити з археологією до ранку.
Читати далі


Ключик до тещі (гумореска)

Жінка й теща парубка
Довели “до ручки”.
Скаржиться за чаркою
Друзям він з получки:
– В приймах я без дозволу
Не роблю нічого.
Прямо хоч у зашморг лізь
Від життя такого!
Друзі стали вчить його:
– Ми пройшли цю школу.
Як прийде́́ш додому – бий
Кулаком по столу
Та кажи: “Я – чоловік,
Я – хазяїн в хаті”
Й починай умови їм
Свої виставляти.

Хлопець все так і зробив,
Як його навчили:
Спершу вдарив кулаком
По столу щосили
І почав: – Ми більше так
Вже не будем жити.
Відтепер, що я скажу –
Будете робити!
Від такої новини
Жінка оніміла,
Ну, а теща, взагалі,
Мало не зомліла.
– Так! Що схочу їсти я –
Те і готувати!
Жінка: – Як?
І теща: – Як?
Я хазяїн в хаті!
І шкарпетки ви мої
Будете вдвох прати!
Жінка: – Як це?
Теща: – Як?
Я хазяїн в хаті!
З ким захочу із вас двох,
З тим і буду спати!
Жінка: – Як?
Теща: – А так!
Він хазяїн в хаті!

Оповів: В’ячеслав Даниленко (04.09.2013)


Підняв собі настрій (гумореска)

Коли я вийшов з магазину,
Куди на хвильку завітав,
Побачив: мент біля машини
За паркування штраф складав.
Я підійшов, сказав: “Ну, годі!
Пробач уже на перший раз.”
Та той безсовісний добродій
Лиш посміхнувся напоказ.
Я довго, взагалі, не думав –
Його упевнено “послав”,
А він тоді стосовно гуми
На скло квитанцію поклав.
Я обізвав його “дебілом” –
Він втретє штраф почав складать,
Ну, я тоді його сміливо
Давай всіляко обзивать.
Я обзиваю, а він пише.
Тривало довго це у нас,
Та потім я усе облишив,
Бо йти додому був вже час.
Іду додому по алеї
І гарний настрій не мина:
Все-таки добре, що своєї
Машини в мене ще нема!

Оповів: В’ячеслав Даниленко
04.07.2013