З розмови тещі з зятем:
– За хату заплатив?
– Так.
– За обидві?
– І за вашу, мамо.
– Ну-ну! Я там мала пару гривень заборгованості за світло.
– Я заплатив тих три тисячі.
– На дачі доріжки проклали?
– Уже.
– Дерева побілені?
– Давно.
– Трава посіяна?
– Так.
– Та густа?
– Ще й яка!
– У хатах прибрано?
– Уже.
– Тільки пилососив?
– І помив.
– Йой, ти певне кришталь забув повитирати?
– Витертий.
– А меблі?
– З тою пшикавкою, щоб блищало.
– І хідники потріпав?
– Так.
– І килими зі стін?
– Не забув.
– Вогонь у мангалі розпалив?
– Догорає якраз.
– Йой, ти певно забув м’ясо на шашлики намаринувати.
– Є ціле відро, мамо.
– Вазони на вікнах полив?
– Руки не дійшли…
Теща суворо хмуриться, повертається до доньки і випльовує з єхидною посмішкою:
– Ти бач якого бовдура собі знайшла!