Анна Бикова – лінива мама. І вона не соромиться в цьому зізнаватися. Більш того, психолог і автор кількох бестселерів навіть пишається цим «званням», адже, на її думку, це дає дитині поле для розвитку самостійності. Правда, дівчина говорить не про лежання на дивані, а про небажання робити все самотужки: наприклад, іноді «полінуватися» помити посуд, зате дозволити семирічці зробити це самій, щоб вона вчилася координації. І не біда, що опісля доведеться витирати воду з підлоги і перемивати тарілки, поки вона не бачить.
Ми в Тутка підтримуємо цей цікавий метод виховання, де немає гіперопіки, і ділимося кількома лайфхаками, які полегшать життя багатьох батьків.
Як привчити дитину до горщика
Як? Поступово і з терпінням.
-
- Горщик має стояти в полі зору дитини і завжди на одному місці. В жодному разі не можна примушувати дитину сідати на горщик.
- На початковому етапі не забувайте хвалити при будь-якому результаті, незалежно від того, чи залишилося щось у горщику, чи просто дитина зробила вам послугу і для чогось голими сідничками посиділа на дивному предметі.
- Ще можна класти на горщик плюшевого ведмедя і розповідати казки про те, як класно казковим героям ходити в сухих штанцях. Цього цілком достатньо. Решта – питання часу.
Уривок з книги Ганни Бикової «Самостійна дитина, або Як стати “ледачою мамою”».
Як попередити дитячі істерики
-
- Забираємо з поля зору дитини те, що їй не можна брати.
- Показуємо дитині новий яскравий подразник, обіцяємо іншу, більш цікаву діяльність. У мене на цей випадок завжди з собою були мильні бульбашки або кулька, яку можна екстрено почати надувати, дрібні дешеві іграшки, які можна завести.
- Ножиці – справді небезпечна іграшка для малюка, але якщо дуже хочеться, можна покрутити в руках під пильним наглядом мами. Занадто багато заборон нервує дитину і обмежує її розвиток.
- Формула прийому «Звичайно, тільки потім» або «Так, але…»: «Звичайно, ми будемо гратися, тільки спочатку трохи поспимо, а потім будемо гратися».
- Щоб перервати гру для прийому їжі, пропонуємо дитині нагодувати іграшку.Щоб нагодувати юного будівельника потрібно замість «Залиш кубики, йдемо їсти суп», оголосити, що у бригади будівельників обідня перерва.
- Пропонуємо альтернативу, суть якої в тому, що дитина все одно зробить по-нашому: «Ти спочатку збереш машинки чи солдатиків?» Прийом працює недовго: від того віку, коли дитина здатна зробити вибір, до того, коли вона здатна відхилити обидва варіанти.
Як заспокоїти дитину, якщо істерика вже почалася
Якщо істерики все-таки не вдалося уникнути, то алгоритм дій може бути наступний:
- Перемикання уваги.
- Ритуал заспокоєння. Як правило, з часом в кожній родині виробляється свій ритуал заспокоєння. Це може бути якийсь віршик, казка або гра. Наприклад, мама дує, щоб висушити сльози. Або даємо дитині попити «чарівної» водички, яка заспокоює.
- Ігнорування. Якщо всі інші методи вже випробувані й немає загрози здоров’ю (епілептичний, астматичний напад), можна залишити дитину поплакати на самоті або просто деякий час не звертати уваги на крик. Не сварити, не замикати дитину, а спокійно озвучити висновок: «Напевно, тобі просто хочеться зараз поплакати… Коли плакати набридне, ми з тобою [запропонувати щось цікаве]».
Як нагодувати дитину, яка мало їсть
Їжа – природна потреба організму. Спробуйте «забути» нагодувати немовля. Воно сповістить вас про голод гучним криком і не заспокоїться, поки його не нагодують. Дитина краще знає, коли і скільки їй треба їсти.
-
- Пропонуючи дитині різноманітну та різнобарвну їжу, пам’ятайте про тонкий психологічний момент: головне – не почати вмовляти! Краще дозвольте дитині зголодніти. Коли їжа асоціюється тільки з позитивними моментами, апетит набагато кращий.
- Якщо ще й залучати дитину до процесу приготування, дати їй можливість творити на кухні, експериментувати з інгредієнтами, вибирати продукти для вечері в магазині, то у маленького гурмана взагалі не буде проблем з апетитом.
- А якщо вкотре мамі захочеться «догодувати» дитину – варто пригальмувати і задуматися: «Що мене змушує так чинити? Стереотипи з минулого? Свої переконання: з’їдати потрібно все, що лежить на тарілці. Страх, що дитина залишиться голодною?» Повірте, дитина собі не ворог, у неї ще контакт з тілом не розірваний. Поїсть, коли зголодніє. Насильство їжею – далеко не найкраща форма прояву батьківського піклування.
Якщо дитина нічого не їсть
- Якщо ваша дитина «взагалі нічого не їсть» за столом з тарілки, спробуйте не давати перекушувати між прийомами їжі.
- Постарайтеся забрати з раціону продукти з підсилювачами смаку і ароматизаторами. Коли дитина звикає до різних «підсолоджувачів», прісна, дієтична їжа в дитячому садку починає здаватися несмачною.
- Менше солодкого.
- Більше гуляти, більше рухової активності. Впевнена, що це сприятливо відіб’ється на дитячому апетиті.
Як вкласти дитину спати
До причин складного засинання відносяться звичка засинати зі сльозами, розуміння сну як покарання і гіпертрофована важливість засинання вчасно з боку батьків.
Поділюся своїми відкриттями і способами, які я використовувала під час роботи в дитячому садку.
- Тілесно-орієнтована терапія. Я сідала на стільчик поруч з ліжечком. Одну руку клала малюкові на стегно, м’яко фіксуючи при цьому ноги, а другу – на плече і робила дуже легкі погойдування. Це дозволяє досягти м’язового розслаблення, а також розслабити нервову систему організму.
- Спільне дихання. Тримаючи руки на тілі малюка, я приєднувалася до його дихання і деякий час дихала так само, як він. Поступово я робила своє дихання глибшим. Після чого починала потихеньку розгойдуватися в такт. За рахунок коливальних рухів і уповільнення дихання приходило розслаблення, і діти засинали дуже швидко.
- Монотонне читання. При прочитанні тексту казки я вставляла в нього фрази про розслаблення і сон: «І сказав тоді ведмідь… Сяду на пеньок… З’їм пиріжок… Ляжу на травичку… Відпочину трохи…» Читати треба протяжно, на видиху, з паузами для плавного вдиху і з поступовим уповільненням темпу мовлення. При такому прочитанні теж відбувається уповільнення дихання у слухачів.