Як реагувати, якщо чужа дитина погано поводиться

Багато дорослих не знають, що робити, якщо в літаку невгамовний малюк стукає по спинці крісла, якщо в дитячому садочку їх дочку щипає інша дівчинка, а синові не дає спокою задерикуватий однокласник. Хтось вважає за краще не втручатися («Нехай самі розбираються»), інший вибирає агресивну тактику («Матусю, стежте за своєю дитиною!»).

Тутка знайшов золоту середину: ось правила, які підкажуть, як поводитися, якщо ви зіткнулися з грубою або агресивною поведінкою чужих дітей.

Правило №1: Якщо можна промовчати – змовчіть



Якщо ви незадоволені тим, що діти бігають, кричать і галасують, і при цьому перебуваєте в місці, де це прийнятно: на дитячому майданчику або в парку, жодних зауважень ні батькам, ні дітям робити ви не має права. Краще відійти туди, де тихіше, або намагатися не відвідувати місця, які вас дратують.

Також ви не можете вимагати в іншої дитини поступитися вам місцем в транспорті або звільнити гойдалку на дитячому майданчику, тому що ваша довго чекає своєї черги. Максимум, що можна зробити, – м’яко попросити, а краще відволікти свою дитину якимось іншим заняттям. Так, можливо, погойдатися на гойдалках сьогодні не вдасться, але вчити дітей правил поведінки можуть тільки їхні власні батьки.

Правило №2: Почніть з батьків дитини

Якщо дитина порушує соціальні норми: б’є інших дітей, ламає лавку, штовхає спинку вашого крісла в кіно, плюється, кидається камінням, скидає з балкону водяні бомбочки і т. ін., ви повинні звернутися до її батьків.

Використовуйте «я-повідомлення» («я переживаю», «я хвилююся»). Розмовляйте спокійно і ввічливо, адже ваша мета – не звинуватити когось, а домогтися співпраці та разом вирішити проблему. Приклади відповідних фраз: «Не могли би ви втрутитися?», «Ми без вас не впораємося».

Правило №3: Розмовляйте з чужою дитиною шанобливо

Якщо батьки відмовляються втручатися або їх немає поруч з дитиною, треба поговорити з нею. Спілкуйтеся з дитиною так само, як з дорослою людиною: не треба її сварити або давати оцінку її поведінці («Тільки погані дівчатка б’ються»). Але ви маєте право сказати, що така поведінка створює вам чи вашій дитині незручність або порушує соціальні норми («Будь ласка, перестань шуміти, це заважає іншим переглядати фільм»).

На агресію щодо вашої дитини твердо і голосно скажіть, дивлячись кривдникові в очі: «Я не дозволяю так поводитися зі своєю дочкою/сином!» Якщо дитина відбирає у вашої іграшку або відштовхує на гірці, в конфлікт треба втрутитися, але не для того, щоб насварити кривдника. Краще покажіть своїм прикладом, як можна встановлювати правила і домовлятися. Якщо домовитися не вдалося, краще піти геть: від агресивної дитини можна лише дистанціюватися. Торкатися до чужих дітей не можна: це може спричинити за собою юридичну відповідальність.

Правило №4: Якщо мова йде про регулярну агресії або цькування, дійте рішуче

Якщо кривдник знаходиться в одній групі або класі з вашою дитиною і уникнути конфлікту не виходить, сміливо ставайте на захист своєї дитини. Якщо звернення до батьків кривдника не допомагає, йдіть далі: звертайтеся до вихователя або класного керівника, пишіть заяву на ім’я директора. Дізнайтеся, яка робота з важкими учнями проводиться у вашому дитячому садку/школі. Часто такі питання розглядають на педраді школи, і потім таку дитину можуть спрямувати до психолога, соціального педагога або на медико-психологічну комісію. Головне – знати: ви маєте право боротися за безпеку і психологічний комфорт ваших власних дітей.

У важких випадках, коли чужа дитина завдала вашій травму, ви можете зафіксувати її в травмпункті та звернутися до суду. До 14-річного віку відповідальність за дитину несуть її батьки, а з 14 років вона відповідає за свої дії сама.

Які варіанти вирішення конфліктів між дітьми можете навести ви?

Джерело: Тутка

Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини