Околиця Львова, ранок, перехрестя, стоїть ДАІшник на дорозі. Їде модна така машина, дай думає спиню. Спиняє.
– Доброго ранку!
– Доброго!
– Ваші документи, будь-ласка.
– Будь ласка!
– Вийдіть з машини.
– Із задоволенням! Виходить здоровенний вуйко в вишиванці, все при ньому, посміхається собі у вуса.
– Бучу у вас гарний настрій?
– А чого ж йому бути поганим.
– Відкрийте багажник.
– Прошу…
Відкриває, а там небіжчик в мішку, порубаний на дрібні шматки, кров, м’ясо i все таке…
– Шо, – каже, – із-за порєбріка?
– Еге ж…
– Яке прикре самогубство…