Театр Франка на фестивалі в Китаї отримав чотири головні нагороди

Українська постановка трагедії «Коріолан» здобула чотири престижні театральні нагороди.

Команда українського Національного академічного драмтеатру імені Франка везе додому аж чотири престижні нагороди. Українці отримали статуетки Міжнародної театральної премії Академії драми Китаю, повідомляється на сайті театру, передає Главком.

Отже, творці вистави «Коріолан» за трагедією Вільяма Шекспіра отримали головні премії у наступних номінаціях:

«Краща вистава» – головного режисера Дмитра Богомазова;
«Краща головна роль» – актора Дмитра Рибалевського;
«Краща роль другого плану» – актора Олексія Богдановича;
«Кращий дебют» – актора Олександра Рудинського.

#нелюди – чемпіони!8th International Theatre Academy Awards:Кращий дебют – Александр РудинскийКраща роль другого плану – Олексій БогдановичКраща головна роль – Мітя Рибалевський#ITAA #театрфранка

Gepostet von Petro Bogomazov am Dienstag, 5. November 2019

Трагедія «Коріолан» – історія злету і падіння легендарного давньоримського полководця, сюжетну основу для якої Шекспір запозичив із «Порівняльних життєписів» давньогрецького історика Плутарха. У п’єсі є і гостра політична драма, і драма сімейних відносин, і внутрішня трагедія однієї людини. Її герой – Кай Марцій, уславився своїми подвигами у війні з ворогами римлян – вольсками. Після завоювання столиці вольсків міста Коріоли за бойові звитяги він отримав прізвисько Коріолан.

Повернувшись з перемогою додому доблесний воїн йде у «велику» політику – у консули.

VIIІ Міжнародна Театральна Премія Академії (Акт Авард), що проводиться Центральною Академією Драми Китаю, пройшла з 31 жовтня по 8 листопада 2019 року у Циндао, Китай. Заснована Центральною Академією Драми Китаю у 2011 році, Міжнародна Театральна Премія Академії (Акт Авард) спрямована на подальше сприяння довгостроковому розвитку театрального мистецтва та заохочення окремих творчих особистостей та груп, які зробили видатний внесок у театральну індустрію з метою розвитку театральної діяльності, піклуючись про класичне мистецтво та просування національної культури.


“Керуються страхом”: Ракицький відмовився грати в збірній України

Захисник російського “Зеніту” Ярослав Ракицький зробив заяву про завершення кар’єри в збірній України з футболу.

“Вітаю, збірна України, з виходом на Євро-20, бажаю успіхів: хлопці, ви молодці, гра класна! 10 років тому я дебютував за головну команду, а сьогодні говорю: “До побачення”. Я йду зі збірної України. Я чекав виклику в команду протягом усього 2019 року. Але великий футбол став великою політикою. Саме страхом керуються люди, які розсилають запрошення до національної команди. Не навичками футбольної майстерності ви апелюєте. Футбол поза політикою?” – написав Ракицький у себе в Instagram, передає Обозреватель.

Футболіст також зазначив, що для нього було честю “захищати збірну своєї країни”, перемагати і “доводити силу українців”.

“Спасибі всім, хто підтримував, і тим, хто не підтримував, – ви заряджали бути ще сильнішим. Я завжди бився на футбольному полі за перемогу для України! Бажаю тільки золотих нагород! Спасибі!” – написав він.

View this post on Instagram

Поздравляю, Сборная Украины, с выходом на евро-20, желаю успехов, парни вы молодцы, игра классная! 10 лет назад я дебютировал за главную Команду, а сегодня говорю «до свидания». Я ухожу из Сборной Украины. Я ждал вызов в Команду на протяжении всего 2019 года. Но большой футбол стал большой политикой. Именно страхом руководствуются люди, которые рассылают приглашения в национальную команду. Не навыками футбольного мастерства вы апеллируете. Футбол в не политике? Для меня было честью защищать Сборную своей страны, честь побеждать и доказывать силу Украинцев. Честь представлять цвета своего флага на международной арене. Спасибо всем кто поддерживал и тем кто не поддерживал, Вы заряжали быть ещё сильнее. Я всегда бился на футбольном поле за победу для Украины! Желаю только золотых наград! Спасибо!

A post shared by Yaroslav_Rakitskyy_official (@rakitskyy_official) on

Ракицький зіграв за збірну України 54 матчі, забив 4 голи. Останній матч у збірній 30-річний футболіст провів 16 жовтня 2018 року проти Чехії (1:0). Після переходу в “Зеніт” у січні 2019 року Ракицького не викликали до збірної.


Поет-пісняр за покликом душі, захисник за покликом серця: армієць пише про те, що болить (відео)

«Я не хоті в би, щоб в моєму рідному місті нівечили українські прапори. Тому,коли оголосили мобілізацію, вважав за обов’язок піти захищати батьківщину».

Ось так уродженець Харківщини Вадим говорить про те, чому пішов до війська.

Залишивши роботу слюсаря на заводі «Електротяжмаш», свій бойовий шлях військовослужбовець почав у 2015-му. Тоді потрапив до 17 танкової бригади, а вже з 2017-го поповнив лави 92 ОМБр імені кошового отамана Івана Сірка. І досі залишається відданим захисником своєї землі.

– Родина мене всіляко підтримує. А я не можу просто все кинути і піти. Відчуваю відповідальність. Хоча, маю зізнатися, коли йшов на війну, було дуже страшно. Втім одразу на передову нас не відправляли. Готували поетапно. Тож про перші бої та обстріли можу сказати: було моторошно, проте потім адаптувався. Тут вже моя друга родина. Усі хлопці – друзі. Чимало пережито та написано…

Несподівано в розмові виявилось, що Вадим пише вірші та музику. Непросто уявити, як йому це вдається, перебуваючи на передньому краї. Та, захисник зізнається, що творчість є своєрідним заспокійливим для нього. Так він і відпочиває, і намагається самовиразитись,при чому з юності, з 16 років. І в свої 53 має неабияку добірку поетичних творів. Усе, як-то кажуть, в шухляді стола. Однак для побратимів час від часу відкриває потаємні закутки душі. Тематика поезій за останні кілька років змінилася. Армієць пише про те, що болить – про війну. А під час інтерв’ю погодився прочитати одну з останніх поезій. Просить не судити його прискіпливо, адже це – поклик душі. Ми щиро бажаємо нашому побратиму творчих успіхів та дякуємо за захист рідної країни.”

«Поет-пісняр за покликом душі, захисник за покликом серця»«Я не хоті в би, щоб в моєму рідному місті нівечили українські прапори. Тому,коли оголосили мобілізацію, вважав за обов’язок піти захищати батьківщину». Ось так уродженець Харківщини Вадим говорить про те, чому пішов до війська.Залишивши роботу слюсаря на заводі «Електротяжмаш», свій бойовий шлях військовослужбовець почав у 2015-му. Тоді потрапив до 17 танкової бригади, а вже з 2017-го поповнив лави 92 ОМБр імені кошового отамана Івана Сірка. І досі залишається відданим захисником своєї землі.- Родина мене всіляко підтримує. А я не можу просто все кинути і піти. Відчуваю відповідальність. Хоча, маю зізнатися, коли йшов на війну, було дуже страшно. Втім одразу на передову нас не відправляли. Готували поетапно. Тож про перші бої та обстріли можу сказати: було моторошно, проте потім адаптувався. Тут вже моя друга родина. Усі хлопці – друзі. Чимало пережито та написано…Несподівано в розмові виявилось, що Вадим пише вірші та музику. Непросто уявити, як йому це вдається, перебуваючи на передньому краї. Та, захисник зізнається, що творчість є своєрідним заспокійливим для нього. Так він і відпочиває, і намагається самовиразитись,при чому з юності, з 16 років. І в свої 53 має неабияку добірку поетичних творів. Усе, як-то кажуть, в шухляді стола. Однак для побратимів час від часу відкриває потаємні закутки душі. Тематика поезій за останні кілька років змінилася. Армієць пише про те, що болить – про війну. А під час інтерв’ю погодився прочитати одну з останніх поезій. Просить не судити його прискіпливо, адже це – поклик душі. Ми щиро бажаємо нашому побратиму творчих успіхів та дякуємо за захист рідної країни.#92_ОМБрОперація об'єднаних сил / Joint Forces OperationСухопутні війська ЗС УкраїниОперативне командування "Схід" Збройних Сил України

Gepostet von Офіційна сторінка 92-ОМБр ім. кошового отамана Івана Сірка am Dienstag, 5. November 2019


“Зеленському пора їхати на уклін до Порошенка і запитати, як він прийняв країну з порожнім бюджетом…” – блогер

“МВФ сказав, що кредит Україні не дасть… Діра в бюджеті буде рости.”

Про це на своїй сторінці пише блогер Василь Бойко:

“З Путіним домовитися не виходить… Ну що ж, Зеленському пора їхати додому до Порошенка і запитати, як він прийняв країну з порожнім бюджетом, а залишив з 20млрд $ запасами в золото-валютний фонд та зі зростаючим ВВП, як він відродив українську армію і вивів в 10-ку найсильніших армій Європи , як він зміг добитися антипутінської коаліції і санкцій проти кремлівської банди…
Пора їхати на уклін до Петра Олексійовича і заодно зателефонувати до Гонтаревої, попросити її повернутися в Україну і знову очолити НБУ.
Дуже легко бути популістом і дуже важко бути реалістом”

МВФ сказал что кредит Украине не даст.Дыра в бюджете будет расти.С Путиным договориться не получается.Ну что ж,…

Gepostet von Василь Бойко am Montag, 4. November 2019

Алла Гунченко для Про Львів

Редакція може не поділяти тексти та(або) погляди авторів і не несе відповідальність за їхні матеріали. Також редакція не несе відповідальності за коментарі, які розміщені в соціальних мережах під інформаційними матеріалами редакції.


В Україні вперше знімають історично-просвітницький фентезі-детективний серіал (фоторепортаж)

Подвір’ям Київської фортеці блукають солдати в старовинній військовій формі. Неподалік на тлі фортечного муру зграйка симпатичних дівчат фотографується з розхристаним (щойно від смерті врятувався!) козаком, у якому, придивившись, можна впізнати популярного співака, розповідає Новинарня.

Поруч із масивних дверей вибігає режисер зі щойно загашеним смолоскипом — знаряддя піротехніків здорово димить, а в маленькому похмурому приміщенні, де зірка-козак більше години терпляче простояв на колінах, закутий у кайдани, іще залишилося зняти одну сцену…

Ми — на зйомках тизера до нового українського серіалу “Часова варта”. І судячи з синопсису цього фентезі-детективного й водночас історично-просвітницького проєкту, такого в нашому кіносеріальному виробництві ще не було.

Щоправда, було в європейському — українська “Часова варта” є адаптацією відомого іспанського серіалу “Міністерство часу” (El ministerio del tiempo). Він виявився настільки успішним, що зацікавив такого монстра серіального виробництва, як Netflix — третій сезон іспанці знімали вже спільно з цією всесвітньою компанією.

Втім, попри однаковий формат, українська версія помітно відрізнятиметься від іспанського оригіналу. Але про це трохи згодом. А поки що ознайомимося з синопсисом:

“Уявіть, що в сучасному Києві, в непримітній будівлі, яка виглядає, як звичайний департамент рядового міністерства, насправді розташована таємна організація. Її співробітники охороняють коридори часу від незаконних переміщень. «Часова Варта» протидіє зловмисникам, запобігає спробам втрутитися в хід часу, пересуваючись з однієї історичної епохи в іншу, розшукує порушників, розплутуючи головоломки, пов’язані зі знаковими історичними подіями”.

Автори обіцяють глядачам “занурення в гостросюжетні розслідування, драматичні події, маловідомі та знакові факти української історії”. У одній з головних ролей — відомий актор Олексій Горбунов.

Ну й без обов’язкових останнім часом у таких випадках “селебритіз”, яких українські продюсери взяли за звичку запрошувати для розширення глядацької аудиторії, в цьому випадку теж не обійшлося…

Звучить, так би мовити, багатообіцяюче. Тож поки визволеного з середньовічної фортеці селебриті-актора повели на перегрим, розпитуємо креативного продюсера проєкту Михайла Панченка про подробиці. До речі, саме йому разом з іще одним продюсером Віталієм Мірошниковим належить ідея адаптації іспанського “Міністерства часу” до наших реалій.

Отже, почнемо з сюжету.

“Все починається з того, що наш герой, рятувальник, намагається витягнути з пожежі людей, — розповідає Михайло. — Він помічає трьох осіб у дивних одностроях, але поки рятує одного з них, стається обвал — і герой непритомніє. А коли опритомнює, виявляється, що на тій пожежі взагалі не мало бути людей, адже це закинута фабрика. І тих дивних чоловіків, яких він нібито бачив, там не виявили”.

Рятувальник, звісно, розгублений, але до психіатра справа не доходить: психіку героя рятують агенти Часової варти. Це засекречена організація, проте вартовим доводиться відкрити таємницю нашому МНСнику, бо лише він може їм допомогти.

У штаб-квартирі Часової варти, яка й справді має вигляд звичайної урядової структури, головний часовий вартовий (Олексій Горбунов) розповідає героєві про місію організації, яка триває вже понад 1000 років.

Усе почалося з Хрещення Русі, коли один із жерців культу старих богів, щоб врятувати своє життя, виказує київським князям таємницю існування часових коридорів, якими можна потрапити в інші епохи.

В іспанському серіалі, до речі, секрет було розкрито дещо пізніше — вже за часів інквізиції. Але ж на те вона й наша історія, щоб усе було інакше.

Після того, як жрець усе вибовкав, ухвалюється рішення про створення таємної організації, завданням якої є контролювати коридори часу — щоб ними не користувалися зловмисники, намагаючись змінити історію.

Зрозуміло, що зловмисників таких вистачає, тож сюжет по суті невичерпний — аби рейтинги не підводили. До речі, вихід серіалу заплановано вже на 2020 рік, хоча основний знімальний процес іще не розпочався.

Та повернімося до наших вартових. Рятувальник “міністерству” знадобився тому, що під час пожежі він єдиний бачив двох порушників імовірно з ХVІI сторіччя (третій таки загинув), які вибралися з полум’я й тепер вештаються по Києву з невідомою метою.

Тим часом прибульці з минулого ходять столицею, викрадають зброю з “оружейки” та чинять інші капості (деякі з яких ми побачимо вже в тизері).

Ці вояки, щоб ви розуміли, перемістилися в наш час з метою викрасти сучасну зброю та за її допомоги запобігти участі українських козаків в осаді фортеці Дюнкерк під час Тридцятирічної війни в Європі в ХVІI ст.

“Про те, що українські козаки як досвідчені професійні воїни часто були на службі у європейських правителів XVI-XVII ст., знають не всі. Хоча цей факт підтверджується даними Віденського архіву, а деякі історики переконані, що під час Тридцятирічної війни саме завдяки участі козаків французи змогли зайняти фортецю Дюнкерк, яку називали «ключем від Ла-Маншу». Тому візитери з відповідної епохи й прибули по сучасну зброю, аби не дати козакам осадити цю стратегічну фортецю”, — пояснює продюсер Михайло Панченко.

Зізнайтеся чесно, ви знали про участь козаків у Тридцятирічній війні і, зокрема, битві під Дюнкерком? Якщо й “знали та забули”, то, мусимо визнати, таких людей на широкий загал небагато.

Тому місія серіалу “Часова варта” трохи більша, ніж просто розважити глядача. “Концепція нашого серіалу передбачає передусімознайомлення широких верств населення з маловідомими, «непопуляризованими» фрагментами історії України”, — каже Михайло.

І поки вартові цілу серію розбираються з подробицями конкретної справи, глядач, відповідно, теж дізнається про відповідний фрагмент нашої багатої минувшини в проміжку від Хрещення Русі й до ХХІ сторіччя. При цьому продюсери наголошують на безумовному дотриманні “принципу історичної достовірності”.

“Це, звісно, фентезі, але накладене на історичні факти. Хоча, разом із тим, в нас буде й гумор, і взагалі загальний задум полягає в поданні історичного наративу в досить легкій, пригодницькій формі”, — зауважує Панченко.

Запитуємо, хто виступив історичним консультантом, адже “історична достовірність” — це вам не жарти.

І дізнаємося, що головний сценарист “Часової варти”, драматург Максим Курочкін, сам є істориком за освітою.

Ще одним сценаристом є Оксана Савченко. А крім того, у сценарну групу входить журналіст і оглядач Віталій Портников, який, зізнається Михайло, є одним із головних генераторів усіляких оригінальних ідей.

Зокрема, саме йому належить ідея ввести у команду головних героїв… Лесю Українку. Ту саму, письменницю. Її роль, до речі, має виконати одна із залучених “селебритіз”, відома українська телезірка. Яка саме, продюсери просять поки що не розголошувати. (Підказка: її також звати Лесею).

Що ж до згаданого на початку “зіркового” козака, в якому не так уже й складно впізнати Серьогу (Сергій Пархоменко), то його роль також має реального історичного прототипа.

Його персонаж потрапив у полон, десять років пробув рабом на галері. А потім підняв на кораблі бунт, і колишні раби відігнали галеру в Неаполь. Героїчний козак і аудієнцію до Папи Римського потрапив, і взагалі всіляко відзначився.

“Він володів щонайменше чотирма мовами, знав етикет, його нагороджували королі! Тобто це такий не заїжджений образ козака, а елітний воїн, справжній представник козацької еліти свого часу”, — констатує Панченко.

Словом, хороший герой.

І серіал має бути цікавим. До речі, його створення відбувається за підтримки Українського культурного фонду.

А показ, якщо все вдасться, може відбутися не лише в Україні: за угодою з правовласником, автори проєкту мають права на демонстрацію в усіх державах “пострадянського простору”.

До речі, з цих міркувань одну з чотирьох пілотних серій (загалом їх буде по вісім на сезон) планується відзняти, наприклад, у Литві. Адже і там — теж наша історія. Ну й, зрозуміло, це допоможе зацікавити литовську аудиторію.

А далі — чим історія не жартує — може, й “Нетфлікс” зацікавиться не лише іспанським “прототипом”, а й українським наступником. Тим паче, що ця компанія переглянула свою стратегію присутності. І замість самостійно виробляти контент для продажу на іноземні ринки, тепер навпаки — шукає цікаві місцеві проєкти й виробляє локальний контент.

До речі, останнім часом “нетфліксівців” особливо цікавить Східна Європа…


Двоє українців стали чемпіонами світу з прибережного веслування

Українські спортсмени Діана Димченко та Юрій Іванов стали тріумфаторами чемпіонату світу з веслування, який проходив в Гонконзі, повідомляє УНН з посиланням на Федерацію академічного веслування України.

У соло в жіночій програмі першою до фінішу 6-кілометрової дистанції прийшла наша Діана Димченко. Її час 30 хвилин і 20,1 с, що на 28,47 с краще за срібну призерку з Франції.

Також Димченко перемогла у міксованій двійці із Юрієм Івановим — 26:19,98 хв. Другий час у представників Нідерландів, третій — у Іспанії.
Варто відзначити, що всього на турнірі за медалі боролися півтисячі спортсменів з усього світу.

ЮРІЙ ІВАНОВ І ДІАНА ДИМЧЕНКО – ЧЕМПІОНИ СВІТУ З ПРИБЕРЕЖНОГО ВЕСЛУВАННЯ!Вітаємо Юрія і Діану та їхніх тренерів – Дерев…

Gepostet von Федерація академічного веслування України / Rowing Ukraine am Sonntag, 3. November 2019


Українка Діана Димченко стала чемпіонкою світу з веслування

Українська спортсменка Діана Димченко виграла чемпіонат світу з веслування, який проходив в Гонконзі.

Димченко не було рівних в одиночних жіночих запливах на дистанції 6 км. Вона прийшла першою з результатом 30,20 хвилини, передає 24 Спорт.

Срібло дісталося француженці Джесіці Берре, а бронза – голландці Янніке ван дер Мюлен.

Українська спортсменка перемагає на чемпіонаті світу вже третій рік поспіль. Всього на турнірі боролися за медалі півтисячі спортсменів з усього світу.

Спорт 24 писав, що збірна України з веслування на байдарках і каное завоювала вісім ліцензій Україна завоювала рекордні 8 ліцензій на Олімпіаду 2020 з веслування на байдарках і каное на Олімпійські ігри-2020 за результатами чемпіонату світу в Сегеді (Угорщина).


В Україні запрацював онлайн-калькулятор вартості розмитнення “євроблях”

В Україні запустили калькулятор митної вартості та платежів при митному оформленні автомобіля. Про це у Facebook повідомляє “Нова митниця”, передає ШОТАМ.

Калькулятор митної вартості та платежів при митному оформленні автомобіля готовий, кажуть митники і додають, що порахувати все можна у кілька кліків.

“Наш онлайн-сервіс у декілька кліків розрахує, скільки і яких саме податків необхідно сплатити за ввезення вживаної або нової машини з-за кордону”, – йдеться у повідомленні.

Онлайн-сервіс підтягує дані щодо мінімальної, середньої та максимальної вартості вказаного авто за 2018-2019 роки. У базі доступна інформація про більше ніж 2 300 моделей, а це мільйон машин.

Йдіть тестуйте за посиланням


Сервіс пошуку житла Airbnb запустив україномовну версію сайту

Сервіс пошуку житла Airbnb запустив україномовну версію сайту. Про це повідомляє FastCompany.

Окрім української, сервіс додав ще 31 мову, тож загалом тепер сервіс доступний 62-ма мовами.

Як відомо, Airbnb – це онлайн-сервіс з розміщення та пошуку короткотривалої оренди житла у понад 190 країнах світу.

Раныше Airbnb запустив сервіс оренди VIP-житла. Там додали опцію, згідно з якою для своїх подорожей чи проживання можна орендувати віллу, замок або острів за 1 мільйон доларів на тиждень.


Петро Порошенко під лемківські пісні вибирав вишиванку у Львові (відео)

П’ятий президент Петро Порошенко на своїй сторінці у Facebook похизувався новою вишиванкою, яку він придбав у Львові:

“Повернутися зі Львова без вишиванки майже неможливо. Вчора зайшов до Етно-галерея Роксоляни Шимчук / Roksolyana Shymchuk Ethno-gallery Знаю її власницю як колекціонерку стародавнього українського одягу, відому дизайнерку та велику патріотку України.

Моя Марина має колекцію вишиванок, де сорочка, створена пані Роксоляною, – одна з найулюбленіших.

Тепер і у мене буде чудова українська сорочка від Роксоляна Шимчук.”

Повернутися зі Львова без вишиванки майже неможливо. Вчора зайшов до Етно-галерея Роксоляни Шимчук / Roksolyana Shymchuk Ethno-gallery Знаю її власницю як колекціонерку стародавнього українського одягу, відому дизайнерку та велику патріотку України. Моя Марина має колекцію вишиванок, де сорочка, створена пані Роксоляною, – одна з найулюбленіших. Тепер і у мене буде чудова українська сорочка від Роксоляна Шимчук.

Gepostet von Петро Порошенко am Samstag, 2. November 2019