У тих, хто прокидається рано, і у тих, хто вважає за краще вставати і лягати пізно, мозок функціонує по-різному протягом дня, стверджують британські вчені.
Про це повідомляє BBC Україна
Дослідження проводили в Центрі вивчення життєдіяльності мозку людини в Бірмінгемі, де вчені сканували мозок “сов”, які лягали приблизно о 2:30 ночі і прокидалися в середньому о 10:15 ранку, а також мозок “жайворонків”, які дотримувалися принципово іншого режиму – вони лягали до 23:00 і прокидалися о 6:30.
Тести проводили в проміжку з 8 ранку до 8 вечора. З’ясувалося, що мозок тих, хто веде нічний спосіб життя має набагато меншу робочу щільність нейронних зв’язків в тому, що стосується підтримки усвідомленого стану. У “сов” також відзначили більш уповільнені реакції, сонливість і зниження уваги.
Як відзначають вчені, ці показники свідчать про те, що “сови” страждають від навантажень, які покладає на людину режим звичайного робочого дня.
Вони закликають більш поглиблено досліджувати цей феномен, щоб зрозуміти наслідки для здоров’я, які отримують “сови”, дотримуючись режиму праці або навчання, для якого вони не дуже добре пристосовані.
Не більш, а менш
Вчені відібрали 38 людей – як “сов”, так і “жайворонків” – і досліджували їх мозкову діяльність в стані спокою за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ).
Потім у денний час волонтери робили різні завдання і реєстрували свій рівень сонливості.
“Жайворонки” були менш сонливі і відрізнялися найшвидшою реакцією під час проведення ранкових тестів. Вони також відрізнялися кращою працездатністю, ніж “сови”.
І навпаки: “сови” були найменш сонні о 20:00, і саме в цей час у них відзначалася найшвидша за день реакція, проте в цілому з завданнями вони справлялися не краще, ніж любителі встати раніше.
При цьому щільність нейронних зв’язків у тій ділянці мозку, яка передбачає кращу працездатність і найменшу сонливість, була значно вищою у “жайворонків” в усі часові проміжки, що змушує припустити, що у “сов” ці нейронні зв’язки ослаблені протягом усього робочого дня.
Як зазначає керівник наукової групи Еліза Фейсер-Чайлдс, це може певною мірою бути результатом того, що “сови” все життя змушені вести той спосіб життя, який їм не підходить.
“Нічні сови” під час навчання в школі повинні рано вставати, потім вони повинні підніматися, щоб йти на роботу, тобто вони постійно повинні йти всупереч своїм бажанням і внутрішньому ритму”, – говорить вона.
Всупереч власним біоритмам?
Керівник групи вважає, що виникла необхідність краще зрозуміти те, як режим раннього пробудження перед школою або роботою впливає на здоров’я і продуктивність тих, кому він не підходить.
За статистикою, близько 40-50% населення воліли б пізніше лягати спати і пізніше вставати, тобто приблизно після 8:20 ранку.
“Типовий день може тривати з 9 ранку до 5 вечора, проте для “сови” це може виявитися у вигляді зниженої працездатності вранці, більш низької щільності нейронних зв’язків у ділянках мозку, пов’язаних зі свідомістю і сприйняттям, і в підвищеній сонливості”, – говорить Фейсер-Чайлдс.
“Якщо ми, суспільство, зуміли б стати більш гнучкими щодо того, як ми управляємо нашим часом, то ми могли б досягти набагато більшого в тому, що стосується збільшення продуктивності і зниження ризиків для здоров’я”, – зазначає лікар.
Втім, це дослідження не можна назвати всеосяжним, оскільки в ньому, наприклад, не враховували загальний стиль життя волонтерів, що теж може мати вплив на інтелектуальні показники.
Невролог з Королівського коледжу Лондона Алекс Несбітт (не брав участі в дослідженні) зазначає, що отримані вченими в Бірмінгемі дані підтверджують відомий факт, що на мозкову діяльність людини впливає не тільки період дня, але і його власний біологічний годинник.
“Стає все більш очевидно, що ці фактори відіграють роль, у той час як людям всюди нав’язують режим з 9-ти до 5-ти”, – зазначає Несбітт.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини