“Чартер із топфігурантом справи “ПриватБанку” розвернули під Львовом, ще 10 хвилин – і він утік би” – Бутусов

“Грандіозна подія! Венедіктова підписала підозру найближчому співробітникові Коломойського, а під час спроби вилетіти із країни Ситник та “Украерорух” примусово повернули літак із підозрюваним у “Бориспіль”!…”

Про це на своїй сторінці у Fscebook написав український журналіст Юрій Бутусов:

“…За даними джерел “Цензор.НЕТ”, вимальовується така картина. Сьогодні приблизно о 9.00 генеральна прокурорка Ірина Венедіктова запросила одного із процесуальних керівників у справі про розкрадання коштів “ПриватБанку”, прокурора САП Щура і запропонувала йому підписати підозру колишньому першому голові “ПриватБанку” Володимирові Яценку. Це один із найближчих співробітників і фінансових менеджерів олігарха Ігоря Коломойського, який відігравав і відіграє важливу роль у його системі.



Щур підписувати підозру відмовився. І тоді Венедіктова взяла відповідальність на себе і підписала підозру особисто.

Важко було передбачити таке рішення, але майже відразу стався витік інформації. Приблизно о 10.00 із Дніпра до Відня вилетів чартерний літак авіакомпанії “Роза Вітрів” (її співвласником є Коломойський), на борту якого був Яценко. Оскільки Яценко не перебував у розшуку, заборонити йому виліт ніхто не міг. Очевидно, Яценко про всяк випадок передбачав і готувався до вильоту, не маючи розуміння, чи насміляться йому виписати підозру. За годину дістатися до чартеру і злетіти без попередньої інформації неможливо. Однак НАБУ поставило на Яценка “сторожок” – і детективу НАБУ Олександрові Скомарову, який веде справу “ПриватБанку”, невдовзі надійшла інформація про виліт від Держприкордонслужби. Скомаров миттєво відреагував – зателефонував в “Украерорух” і почав вимагати терміново заборонити виліт з України літака з тепер уже підозрюваним Яценком. Літак у цей момент пролетів Кропивницький. “Украерорух” попросив підтвердження цього рішення – все-таки ситуація нестандартна. І тоді Скомаров зв’язався із керівництвом, і директор НАБУ Артем Ситник зателефонував главі спецзв’язку “Украероруху” та підтвердив повноваження детектива. Чартер з Яценком розвернули під Львовом. Диспетчер скасував коридор для повітряного судна і скерував літак в аеропорт “Бориспіль”.

Якби хтось у цьому ланцюжку – Держприкордонслужба, НАБУ, “Украерорух” – забарився всього буквально на 10 хвилин, літак Яценка покинув би повітряний простір України і його повернення було б неможливим. Яценко в такому разі був би поза досяжністю НАБУ і потрібна була б довга процедура екстрадиції, яку, до речі, здійснюють далеко не всі країни.

Підозра Яценку – це перша справа щодо вищого керівництва “ПриватБанку”, і раніше це здавалося немислимим! Справа про розкрадання в банку залишалася протягом усіх цих років фактовою. Сам Коломойський був і залишається в дуже близьких стосунках із керівництвом “Слуг народу” та Офісу президента і зберігає великий вплив на владу. Але, без сумніву, президент Зеленський не міг не знати, що таку підозру може бути виписано, можливо, без деталей і без точного часу.

Ця справа, без сумніву, спричинить великий резонанс не тільки в Україні. На тлі процесу проти Коломойського у США Венедіктова і Ситник діють синхронно з американцями та оголошують підозри одному з топменеджерів, який є одним із важливих елементів усієї фінансової імперії Коломойського. Тим самим посилюють позицію американського розслідування. Якщо Зеленський підтримає цю операцію або як мінімум промовчить – це означає, що він підтримує рішення свого генерального прокурора щодо “ПриватБанку”. І це означатиме ще одну спробу зближення Зеленського з новою американською адміністрацією Байдена, яка свою позицію щодо “Привату” визначила ще у 2015–2016 роках. Побачимо, що далі і чи будуть після цієї резонансної підозри інші логічні в цьому випадку дії.

Рішення зараз за Вищим антикорупційним судом. Доля Яценка залежить від перебігу судового процесу, його винуватість або невинуватість визначає вирок.

До речі, нагадую, як багато піарників ОП брехали, що, мовляв, “Украерорух” не може посадити літак, що пролітає над нами, на український аеродром – так ось дивіться, як це роблять на практиці із підозрюваними. Один телефонний дзвінок, жодних паперів, жодної бюрократії, раз – і примусове приземлення. Якщо, звичайно, у людей, які ухвалюють рішення, є сміливість і воля.”

Редакція може не поділяти тексти та(або) погляди авторів і не несе відповідальність за їхні матеріали. Також редакція не несе відповідальності за коментарі, які розміщені в соціальних мережах під інформаційними матеріалами редакції.