Де вже вуйко Місь тільки не бував, і завжди з ним якісь пригоди трапляються. Цього разу хлоп вирішив завести свою Ганю до театру. Читайте і поширюйте чергову веселу історію від Романа Дронюка.
– Знаїш Ганько, шо тобі скажу?
– Шо Міхайле?
– Ми з тобов житє прожили, а в театрі не були!
– І шо?
– Шо шо? Я підготував тобі сюрприз, подарок.
– Який?
– Та замовив нам квитки в театр, на виставу по інтернеті. В неділю їдим.
– Йой ти не мав де гроші діти!
– Мовчи бабо! Коли ше будеш в театрі? Вистава, （За двома зайцєма）… Всьо крапка! В неділю їдем! Будеш мати, шо бабам розказати…
До теми: І сміх, і гріх: вуйко Місь і Скажені Бджоли …
У неділю зачєлисі збирати… Я вітіг шлюбний костюм, нутрійову шєпку, дублюнку з кожуха, перероблену. Гані вбрала струксову спідницу, нові райтузи, бурки, напастувала кальоші. На голову канадску хустину. Мотоблоком до Станіслава не будем їхати, бо бензина дорога, їхали автобусом. Ледвим дотелепалисі. Я в кожусі впрів шебим не прокігнуло… Мой, яке то файне місто Станіслав! Але одно не розумію, чи тут шос горіло, чи шини палили, чо так багато чорних людий, ади сто метрів не мож пройти, шоби не здибати їх. Я сі одного спитав, шо сі стало, а він мені не по-нашому відповів… Я сі добре придивив, йой та це такі люди як ми в Єгипті здибали, негри… Йой, а то, шо вся африка в Франківськ перебраласі? Хоть був мороз на дворі, купив Гані льоди, коли, ше буде їсти льоди в Станіславі… Вітпитали той театр, зайшли в фоє, якийс хлоп з бабов, хотіли наші кожухи обмінєти на номерки, ото вігадали. Я їх послав, туда, куда маскаль маму шле… Хапнув Ганю за рукав і покєг. Боже, як зачєли ми блудити по тім театрі, йой і в гримерку до голих артистів зайшли, і сторожі збудили, і в костюмерну попали. Аж якийс хлоп, за дисєтку завів нас в зал… Боже ледвим тоті місця найшли, я став якіс пані на лабатени, а Гані впала якомус хлопови головов міже ноги, його жінка, аж вівкнула, трохи не чупрувала Ганю. Нарешті сі всіли…
До теми: Як Вуйко Місь був мисливцем
– Ну Ганю вікігай!
– Шо?
– Як шо? Хліб з мальцем, цибулю. Таже нашо тормозок брали? Я від рані вже зголоднів! Зачєли ми їсти… Якас пані возмущаласі, шо цибулі смердит. Шей мені з рук віпав хліб, і впав панови, шо сидів перед нами на плечі, шей, курва, смальцем до долини… Я перепросив вітер рукавом смалиц, він нічо і не поняв. Перекусили ми, Ганці цибулі забиласі за щеку, то мусіла здоймити вівтирати фустинув… Тут зачєласі вистава… Віключилосі світло, заграла музика. На сцену війшов Голохвостий. Якас пані шипит, шо моя шєпка з нутрії ї сцену закривая, мусів здоймити… Ади так напали, чисто впрів в кожусі, але не скину, бо вже хотіли в фоє відобрати, кожух цінний… І тут Гані мене штуркая- Міхайле, я в віходок хочу!
– Ади маїш! Бідний в танец музикі с… ти! Терпи! Дивисі виставу! Через деякий чєс…
– Йой Міхайле гину!
– А най-го, шлях трафит, з бабов!
– Та йди вже.
– Куда?
– Та йди рідом на свіло, там хтос тебе справит!
Пішла Гані, мой як зачєла блудити помежи ріди, то там її виджу, то там… Ей най рітуясі, як може, не маленька… А я буду дивитисі виставу… Ади, як той Голохвостий упадая коло Проні! А Проні нічо так, лиш носата, а з заду опше супер… Лиш той Голохвостий впав на коліна, перед Пронев, матко божа! На сцену віходе моя Гані… . А це шо мая бути? Пройшла через усю сцену і щезла за кулісами. У Голохвостого аж капилюх упав з голови… Аж тут знов з’являєсі Гані… І каже до Голохвостого, прошу пана, підкажіт, де тут віходок… Тому щека відвисла, Проні вдала, шо зумліла.
Я не вітримав, кричу…
– Ганю, шо робиш? Таже кудас вілізла на сцену! Щезни не позорсі!
– А ти чо мене сюда привів? Я не хотіла іти в цей дідчий театр.
– Йой тихо бабо не позорь мене.
До теми: Як вуйко Місь на відпочинок літав
Тут уже удав, шо зумлів Голохвостий…
– Таже злізь з сцени, бабо дурна!
– Я в віходок хочу!
– Я тобі зарас дам віходок! Тут якас пані каже…
– Чоловіче! Чо ви сі чіпайте до артистів, сядьте не мішайте!
– Та яка це артистка, це моя Гані!
Тут музика заграла, і штори сі зачєли закривати, але дурна баба війшла на авансцену, і кричит…
– Місю! Віведи мене звідси!
– Таже зліз з сцени, Бабо!
Зал зашумів… На сцену вібігли якіс два хлопи, （одного я зразу впізнав, він кожухи хотів з нас при вході здоймити）Хапают вони Ганю і зачинают кігти, та зачиная кричєти, драпатисі…
– Міхайле, рітуй.
– Йой, як зриваюсі я, лечу по кріслах, людим по головах. Вібіг на сцену, одному луплю в рийку… Ти чо мені жінку рушіїш? Другий сам втік. Тут на сцену вібігают поліціянти, пшікают мені в лице балончиком, заломлюют руки. І обох нас з Ганев віводі з сцени… Я чую, як зал зірвавсі оваціями, крики браво… Курва, навіть на біс війти не дали… В Участку мусіли писати пояснюючу, і тридни замітали Станіслав… І через кого – через бабу!
Треба було з кумом іти до театру… Або в нічний клуб…
– Чос стала! Замітай! Чи знов в віходок хочеш? Йой, село!
До теми: Як вуйко Місь в Чорткові лікувавсі
Р. ДРОНЮК. ВУЙКО МІСЬ. 24. 02. 19р
Читайте поширюйте, лиш не забудьте згадати автора, бо вже об’явилисі, автори моїх небелиць… А ше ліпше бисте скинулисі мені по п’єтці то віпустив би книжку, то малисти би шо читати…
вуйковий рахунок.
4188370100836090 Raiffeisen BANK AVAL
коли лиш шось капне, буде нова небелиці. А коли шос більше, то вуйко присвятит тому хто кинув… А ви, як думали… “
https://www.facebook.com/groups/ukrainizatsija/permalink/2169220713166596/
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини