“Карпатці, що ви наробили? Як можна рубати гілку, на якій сидиш” – Лариса Ніцой назвала українців телятами

Письменниця та громадська активістка Лариса Ніцой вважає, що українці самі винні у повенях, які затопили їхні населені пункти.

Вона переконана – люди мають протестувати проти вирубування лісу.

Про це Ніцой написала у своєму Facebook, назвавши українців телятами, повідомляє Про Львів.

“Від тих дитячих переляканих голосочків душа терпне, коли в дітей ледве не під ногами земля провалюється. Відео з Карпат. Повені.

От скажіть мені, карпатці, прикарпатці, закарпатці, білякарпатці, ЩО ВИ НАРОБИЛИ? Як можна рубати гілку, на якій сидиш? Не ви наробили? Щось я не бачила жодної перекритої вами дороги перед жодним лісовозом.



Три роки тому, віз мене один ваш дядько в Карпати. Чекали мене в дитячому таборі. Слово за слово. Питаю в нього, як місцеві справи?
– Та як, – зітхає дядько. – Ліс вирубують. Карпати геть лисі.

– Хто вирубує?
– Та наші ж і вирубують.
– А ви що?

– А що я? Ви он у Києві. На екрані вас бачив. Може замовите словечко.

– Я? Я то замовлю. А Ви що? Що місцеві роблять? Як протестують? Це ж ВАШІ Карпати в першу чергу. Так, вони і наші. Але ВИ ж тут народилися, не я. Я в Києві. Це ВАШІ ліси. А їх у ВАС на очах рубають. Прямо у ВАС перед носом возять. ВИ що робите, щоб завадити?

– Та що ми можемо?

– Як це що? Блокуйте райдержадміністрації. Обласні адміністрації. Дороги блокуйте. Лісовози перекидайте. Як це що ви можете? Ви можете ВСЕ!
Дядько гмикнув і залишок дороги мовчав.

Сьогодні у вас повінь. Серце кров’ю обливається. Плачуть перелякані діти. Рятують переляканих людей. Шкереберть летить усталене життя: ваше життя, ваші хати, ваше добро… Роками рубають ліс… А що ми можемо…

Як же мені обридло мовчання українських телят!”

Редакція може не поділяти тексти та(або) погляди авторів і не несе відповідальність за їхні матеріали. Також редакція не несе відповідальності за коментарі, які розміщені в соціальних мережах під інформаційними матеріалами редакції.

Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини