«Кожного разу хочеться плакати і стоїть комок у горлі»: Притула розповів про пожертву на армію від маленького хлопчика

Телеведучий Сергій Притула і далі невтомно займається волонтерською діяльністю. Про зворушливий вчинок маленького хлопчика він розповів у своєму дописі у Facebook. Дитина прийшла за лаштунки до телеведучого і дала йому конверт із грошима – на армію. Притула згадав щедрі вчинки інших українців, які відривають від себе та своїх сімей ледь не останню гривню, щоб віддати на українську армію.

“Після концерту у Вараші хлопчик попросився до гримерки «вар’ятів». Ну, думаю, як завжди, фото/селфі. А він сором’язливо простягнув конверт. З одного боку «Слава Україні». З другого «Від Марка, Дарія і Енея». Каже: «Ось, ми на Армію назбирали».



Воно якось не пасує старшому дядькові при підлітках сльозу пускати, то я й не став. Але хотів.

І воно так кожного разу, коли хтось після концерту підійде і (на сцені або під гримеркою) тицьне в руку якусь купюру з тихим «на хлопців». Коли громада УГКЦ з Віченци передасть мамі в Збараж черговий конверт з євро. Коли дівчинка-редактор, яка самотужки виховує дитину, зі своєї «сірої» зарплати відраховує 2000 грн. Коли під готелем у Хмельницькому молодий батько просить побути коло малого, який грається мотоциклетним шоломом, повертається у готель, виносить пару тисяч гривень і каже: «ти знаєш, що з цим робити». Коли телефонує вночі Петя з Ізраїлю і каже: «розпиши, що кому у який підрозділ треба, я тут по наших «наколядував» 1500 доларів, щоб знали, куди гроші підуть. Було більше, але там в одного бійця біда, то я ще йому трохи перекинув».

Кожного разу хочеться плакати і стоїть комок у горлі. Бо ті хлопчики могли б витратити ці гроші на якісь ігри. Мама на дитину. Діаспоряни на родини. Батько на сина. А Петя міг би просто жити своїм заробітчанським життям і не паритись. Але виховання, патріотизм і усвідомлення важливості підтримки свого війська, не дозволяють їм залишатися байдужими. Як і у випадку із сотнями тих, хто здійснює щоденно перекази на волонтерські рахунки. Не обов’язково мої.

По-перше, я щиро дякую усім за допомогу. По-друге, за довіру. Її дуже важко завоювати, але дуже легко втратити. А розчарувати людей за теперішніх умов – це раз плюнути!
У мене зараз у сусідньому вордівському файлі перелік підрозділів, які чекають своєї черги по забезпеченню потреб. Там є традиційні напрямки по снайперах і парамедиках. З грудня взяли під крило медслужбу 1-ї штурмової роти УДА (пальне). Чекає на допомогу 57 бригада, 59 бригада, аеророзвідка, спецназ НГУ. Сьогодні-завтра-післязавтра я буду здійснювати проплати. Січень не був аж дуже активним по надходженнях і, боюсь, що на усіх грошей може не вистачити. Тому, якщо хто може має якусь ще копійчину, то закиньте на рахунки плз. До речі, тим, хто неодноразово нагадував про зміну IBAN коду по доларовому рахунку, повідомляю, що руки нарешті дійшли і у реквізитах, які будуть нижче, він оновлений.

Ще раз усім низький уклін за допомогу. Репост – це теж допомога :)))). Працюємо, панове! “

Роксоляна Панич, для Україна Неймовірна

Редакція може не поділяти тексти та(або) погляди авторів і не несе відповідальність за їхні матеріали. Також редакція не несе відповідальності за коментарі, які розміщені в соціальних мережах під інформаційними матеріалами редакції.

Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини