На світі є такий тип чоловіків, які ніколи не зраджують своїй жінці

Я НІКОЛИ НЕ зраджував своїй дружині

Нещодавно у нас гостювали наші друзі – сімейна пара. Після вечері, я, як завжди, почав допомагати своїй дружині прибирати зі столу і почав мити посуд. Для нашої сім’ї це звична справа. Не можу сказати, що вдома лише я мию посуд, але я не бачу в цьому нічого особливого і чогось незвичайного. По-моєму, допомагати своїй жінці – це перший обов’язок чоловіка.

Спостерігаючи за моїми діями, дружина друга, не без заздрості в голосі, сказала своєму чоловікові: «Ось дивись, Андрій Світлані допомагає, а ти навіть тарілку за собою вдома забрати не можеш!» На що чоловік відповів:

«А ти мені тоді навіщо?» У мене тут же виникло зустрічне запитання:

«А ти їй навіщо? Тамагочі, за яким потрібно прибирати і якого треба годувати, вона може і на телефон завантажити».

Я ніколи не розумів такого ставлення багатьох чоловіків до своєї другої половинки. Чому ви вважаєте, що домашні клопоти – це тільки жіночий обов’язок? А який тоді чоловічий? Цвях у стіну забити? Але, почекайте, цвях в стіну ви не щодня забиваєте, а домашні справи потрібно робити кожен день. Чому все це має лягти на тендітні жіночі плечі?

Коли я почав висловлювати ці аргументи другові, він обурився: «Наші діди споконвіку так жили: жінки за господарством стежать, а чоловіки працюють! І раніше у жінок більше обов’язків було: і будинок, і худоба, воду з колодязя тягали і в печах їсти варили. А зараз у них вдома всі зручності, машинки-автомати, праски з парогенератором, мультиварки і посудомийки: їм взагалі нічого робити не треба, так що посуд вона може і сама помити, а я на роботі втомлююся».

Згоден, нашим бабусям не легко було і сучасним жінкам дуже допомагає побутова техніка. АЛЕ зараз жінки так само працюють нарівні з чоловіками (я не кажу про «ляльок з очима», покликання яких бути аксесуаром до багатих стариганів). У нашій родині так прийнято: ми приходимо з роботи, я допомагаю дружині приготувати вечерю і прибрати вдома, потім разом відпочиваємо. Я вважаю, що моя жінка не зобов’язана сама цілий вечір проводити на кухні і біля раковини, сама займатися з дитиною, а потім втомлена валитися з ніг. Я хочу бачити поруч із собою красиву і не замучену домашніми справами дружину. І це, в першу чергу, моя турбота. Якщо я не буду їй допомагати, то у неї і не буде сил і часу на себе і мене, відповідно. Інакше, який же я чоловік і захисник, якщо не можу допомогти своїй коханій?..

Друг одного разу зізнався, що у нього є коханка.

«Навіщо???» – здивувався я. На що той відповів: «Так, втомився від дружини. Мені з нею нудно, вона постійно на кухні, завжди чимось незадоволена, нескінченно возиться з дитиною, за собою не стежить, у неї завжди болить голова, секс у нас раз на місяць і то примітивний. Змінилася Маринка після весілля… Ось нова моя – красуня, завжди доглянута, секс просто чарівний. Ми з нею багато часу проводимо разом, цікаво мені з нею».

Я поцікавився: «І що тепер, ви з Мариною розлучатися будете?» Друг щиро здивувався: «Ні, звичайно! Навіщо? Маринка нічого не підозрює. Вдома у мене чисто і завжди є що смачненького попоїсти, що мені ще треба? Маринка для дому, а Оленка для душі й тіла».

Мені стало так огидно і неприємно… Ще більш огидно стало, коли зрозумів, що так вважають багато моїх друзів. Що за споживацьке ставлення до жінок? Як так? Поки була молода і красива – була потрібна, а тепер можна і нову шукати? А дружина нехай далі обпирає нас і речі прасує? Це так низько! Ну ми ж не тварини врешті-решт! Сім’я – це величезна і важка праця для двох! І тільки удвох можна побудувати міцну і дружну сім’ю. А якщо звалити всі турботи на жінку у неї просто не залишиться часу ні на що інше.

Дорогі мої друзі, це не ваші дружини змінилися, це змінилося ваше ставлення до них. Поки ви зустрічалися до весілля, ви дарували їм квіти, подарунки, робили компліменти, ходили на побачення. А що ви робите після весілля? Ви приходите ввечері додому, чекаєте, поки дружина приготує вечерю, а потім сідайте за комп’ютер або телевізор. У вихідні йдете до друзів без дружини. Хіба не так? А вона весь цей час займається готуванням їжі, прибиранням, пранням, прасуванням, дітьми. Звідки у неї будуть сили і, найголовніше бажання, привести себе до ладу і посміхатися вам, як раніше, коли ви познайомилися?

Чесно зізнаюся (хоча впевнений, багато чоловіків мені не повірять) я НІКОЛИ не зраджував своїй дружині. І не збираюся, мені це не потрібно. Навіщо завдавати собі цього клопоту? Обманювати? Навіщо ризикувати тим, що ви разом будували багато років? Та й не потрібна мені інша, мені моєї дружини більш ніж вистачає, вона мені і друг, і коханка, і дружина. Вважаю, якщо любиш жінку – то й інша не потрібна. А якщо не любиш – так, будь чоловіком – чесно признайся їй в цьому і гуляй на всі чотири сторони. Тільки якщо до весілля ви полюбили добру та ідеальну дівчину, а після весілля вона стала занудою, то це ВИ в першу чергу винні в цьому!

Коли ви останній раз дарували своїй обраниці квіти? Просто так, без приводу. Коли ви останній раз запрошували її на побачення? Чоловіки, жінку треба підкорювати і завойовувати ЗАВЖДИ! Все життя! Після весілля вона – та сама жінка, яку ВИ самі одного разу вибрали, і вона заслуговує такого ж ставлення як і раніше, коли вона виходила за вас. А якщо ви вважаєте, що після штампу в паспорті дружина повинна одна тягнути на собі все господарство, доглядати за вами, виховувати дітей, при цьому так само мило посміхатися вам, коли ви валяєтеся на дивані й дорікаєте їй за брудний посуд, то ви дуже сильно помиляєтеся. Вам не одружуватися треба було, а просто найняти хатню робітницю.

Ми з моєю Світланою в шлюбі 15 років. У нас вже доросла 13-ти річна дочка. Ми все і завжди робимо разом. Не буду приховувати, за цей час було багато: і сварки, і примирення. Важливо не це, важливо те, як ви поводитеся під час сварки. Нерозумно сподіватися, що ваша дружина буде вам вдячна за те, що ви під час скандалів будете принижувати її і ображати. До весілля ви обоє жили в різних сім’ях з різними традиціями і правилами, і те, що у вас різні погляди на щось – це природно. Те, що у дружини є своя думка і вона думає не так, як ви, зовсім не означає вона «дурна жінка і нічого не розуміє». Зараз ви одне ціле і вам потрібно разом працювати над своєю новою сім’єю, створювати свої правила і традиції.

Я дотепер запрошую Світланку на побачення. Ви навіть не уявляєте, як приємно чекати на кохану в парку з букетом квітів! Думати, в чому вона сьогодні прийде, чи сподобаються їй квіти, підемо ми сьогодні в кафе або в кіно, може, просто погуляємо по набережній. І ось вона йде, найкрасивіша, легкою ходою в легкій сукні, йде до мене на побачення, МОЯ КОХАНА ДРУЖИНА!

Моя дружина теж дуже змінилася після весілля, вона стала ще прекраснішою, ще ніжнішою і ласкавішою, ще більш турботливою та люблячою. Для мене вона така одна: найкраща дружина і найкраща мати! З кожним днем вона все більше відкривається мені. Я не перестаю дивуватися її багатому внутрішньому світові. І через 15 років вона залишилась веселою і пустотливою дівчиною, яку я колись покохав.

Я не дуже люблю, коли моя дружина з гордістю говорить своїм подругам: «Мій чоловік найкращий чоловік на світі!». Тому що я не вважаю, що роблю для неї щось особливе, я просто її дуже люблю, допомагаю і оберігаю її. Це повинен робити кожен чоловік для своєї жінки, тоді і жінка буде віддавати втричі свою любов і турботу чоловікові.

Найпрекраснішим часом було тоді, коли ми зі Світланою чекали на появу на світ нашої донечки. Мені здається, це чарівний період в житті кожної родини! Коли твоя дружина носить під серцем вашого малюка, а ти маєш можливість щодня спостерігати як він росте, торкатися до її зростаючого животика, відчувати, як малюк починає штовхатися, ти вже розумієш, коли він спить, який у нього настрій, що йому подобається, а що ні. Цю радість не передати і словами не описати, це потрібно відчути.

«Тупа, товста корова» – часто чую я від чоловіків на адресу своїх вагітних дружин. Не розумію, як язик може повертатися, щоб сказати таке ??? Ваша обраниця носить ВАШУ спільну дитину. І вона не жирна і товста, вона ВАГІТНА! Невже ви не розумієте, наскільки це важко для самої жінки? Вона і так дуже переживає за дитину, з’являються комплекси з приводу зростаючого животика, тому що жінка завжди хоче бути привабливою. А від вас, замість підтримки і розуміння вона чує «тупа і товста». В такому випадку, це ви тупі і, на жаль, це у вас вже не пройде.

У вагітної жінки всі процеси в організмі спрямовані на збереження вашого малюка і це природно, коли вона починає поводитися так, як раніше не поводилася: вередувати, плакати чи сміятися без причини, не розуміти якихось, як вам здається, елементарних речей. Це проста фізіологія. І якщо ви проявите належне терпіння і повагу щодо своєї жінки, то в результаті скоро побачите свого ЗДОРОВОГО малюка і вашу щасливу і вдячну ВАМ дружину. Немає нікого прекраснішого і красивішого, ніж вагітна жінка.

У Світлани була дуже важка вагітність, у неї був страшний токсикоз, постійні примхи. Коли вона вночі будила мене і говорила, що хоче бананів, я збирався і йшов в цілодобовий магазин, купував банани, яблука, ананаси, полуницю, оселедець і ще щось. Тому що прекрасно розумів, що після повернення дружина може захотіти вже не бананів, а чогось інше. І як не дивно, мені її примхлива поведінка здавалося дуже кумедною. Ми разом сміялися, коли вона ховала (не спеціально звичайно) пульт від телевізора в холодильник, випадково клала хліб в шафу з речами або говорила, що ми зараз підемо направо, а сама показувала напрямок наліво, а в результаті йшла прямо. Я підтримував її як тільки міг, говорив ще більше компліментів, дарував ще більше квітів, постійно підбадьорював, що вони (вона і наша майбутня дочка) у мене найкрасивіші, говорив, як сильно я їх люблю. І, як не дивно, Світлані ставало краще з кожним днем. Навіть її лікар дуже дивувалася, а Світлана з гордістю говорила: «Просто наш тато дуже сильно нас любить».

Чоловіки, тисячу разів подумайте, перш ніж щось сказати своїй вагітній дружині. Ви не можете знати, як вона відреагує на ваші слова. І ви ніколи в житті собі не пробачите, якщо, не дай Боже, щось трапиться з ВАШОЮ дитиною з ВАШОЇ вини. Будьте терпеливішими!

Наступним етапом нашого сімейного життя було народження донечки. Не розумію чоловіків, які кричать на дружину, що вона не може заспокоїти дитину. Ти такий же батько, як вона мати – візьми і сам заспокой! Малюк повинен відчувати турботу і любов обох батьків, а дружина повинна знати, що поруч з нею люблячий чоловік. Тоді і проблем ні у кого не буде. У декреті на жінку лягає набагато більше турбот і їй як ніколи потрібна ВАША допомога!

Я впевнений, що в майбутньому наша сім’я буде ще більш міцною і дружньою. Це не складно, головне любити свою половинку і віддавати всього себе, працювати над стосунками з року в рік.

І тоді настане день, коли я, будучи літнім дідусем, буду чекати в парку свою Світланку з букетом квітів. А вона підійде до мене, як завжди красива, легкою ходою і в легкій сукні, поцілує, міцно обійме і тихенько прошепотить на вухо: «Я люблю тебе», а я відповім: «І я тебе дуже люблю». Ми візьмемося за руки і підемо в кафе або в кіно, а може просто погуляємо по набережній.

Джерело: Тутка

Comments

comments