Щоб мухи не дзижчали, діти не кричали, чоловік не дихав – як порядні галицькі господині печуть паски

Пана судять по халявах, а порядну галицьку господиню – по пасках. У суботу святимо великодні пасочки. Християни зійдуться до церкви – кожен зі своїм Великоднім кошиком, у якому між ковбасою та шинкою з крашанками гонорово лежатиме вона – Пані Паска. Чого гріха таїти, передвеликодній час – це як своєрідний конкурс: в кого паска вдалася, в …

Щоб мухи не дзижчали, діти не кричали, чоловік не дихав – як порядні галицькі господині печуть паски Докладніше & raquo;

Що роблять порядні господині у Чистий четвер

Кожна галичанка претендує на звання порядної господині. Щоб його заслужити, треба пройти кілька випробувань. Одне з них – миття вікон перед Паскою. Що чистіші вікна – то краща і порядніша господиня. Їхнє миття – то цілий ритуал, який супроводжується певними діями та моментами.

Вікна помити-фіранки попрати: чому галицьку господиню прирівнюють до універсального солдата

Недалечко свячене яєчко! Галичани, а особливо галичанки зазвичай дуже ретельно готуються до Великодніх свят. Саме господині-західнячки славляться своєю багатофункціональністю та хатньою всюдисущністю.

Про хитрого грішника

Приходить один чоловік до священника, щоб висповідатися, бо згрішив з чужою дружиною. Пан отець його питає: – Ну кажи, грішник, з чиєю дружиною ти зробив таке гріхопадіння? – Не можу сказати, пане отче, соромно. – Ага соромно? А чи не з дружиною кравця Степана? – Ні, пане отче. – Ні? Тоді, мабуть, з дружиною булочника …

Про хитрого грішника Докладніше & raquo;

Про старого стрільця

Приходить до лікаря на провірку вже досить старший пан, десь років під вісімдесят. Лікар го питає: – Прошу, пана, як ся чуєте? – Дуже добре, – відповідає йому чоловік, – маю 25-ню жінку, вона вагітна і скоро в нас має вродитися дитина. Як ви на то ся дивите? Лікар задумався на хвильку і каже : …

Про старого стрільця Докладніше & raquo;

Про несміливого хлопця і сміливу дівчину

Вечірнім містом прогулюються люди. Молодий чоловік зауважує на лавочці красиву довгоногу дівчину з білявим волоссям. Довго вагається, бо всі попередні його спроби познайомитися закінчувалися поразками, та все ж наважується підійти. Тож, глибоко вдихнувши, підходить він та й каже: – Красуне, давай познайомимося. Мене звати, Петро, а тебе ? – А мене нє! Оповіла: Леся Яворська