Приїхала француженка на бойківскі Карпати, бо їй сказали, шо таких хлопів, як там, нема ниґди в сьвіті. Але вибирати тра по мештах, бо чим більший розмір мештів, тим більший … той-во-во.
Вона й ходить, ходить, нарешті бачить 46-й розтоптаний. Підійшла з перекладачем та й каже, шо я тут приїхала з Франції і мушу попробувати саме з Вами!
– Та ви шо, пані, я жонатий хлоп, правовірний греко-католик.
– Та Ви розумієте, я приїхала з самої Франції тілько заради того … Даю 500 євро за їден раз! – То тра подумати … Ну добре!
Їдним словом, пішли до готелю, попорав він гідно француженку … Заспав … Рано збудивси, бачить, француженки нема, а на столі лежать 700 євро. І записка:
– То тих 500, як домовили сі, а за 200 купіт собі нові мешти, бо ті, я так мислю, Вас тиснут!
Оповів Юрко Антоняк
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини