Тато їсть цукерку. Жує, ще й смачно так прицмокує…
Тато їсть цукерку. Жує, ще й смачно так прицмокує. Поряд крутиться маленький синочок, заглядає татові в рота. Жінка – єхидно до сина: – Що, мій маленький, не дає тато тобі цукерку? А чоловік – так меланхолійно: – Не дає в нас, любий синку, мама, а тато – не ділиться, коли не хоче… Оповів: Любомир Коваль