“Є дві України! Одна хоче жити в Європі, інша – в д*пі під назвою Росія” – волонтерка

“Просто є дві України. Одна збирала – на армію, на поранених, на сиріт. Не скиглила та шукала, де б ще заробити. Другая ныла пять лет про зубожиння, пряталась от налогов и тянула субсидии…”

Про це на своїй сторінці у Facebook пише українська волонтерка Майя Тульчинська:

“Одна свідомо переходила на українську, навіть якщо була все життя російськомовною.
Другая продолжала жить под девизом какая_разница_на_каком_языке.
Одна раділа новим виконавцям, новим українським гуртам на радіо, новому українському кіно та книжкам.
Другая радуется возвращению “Сватов” в телевизор и бежит за дурные деньги на концерт Любы Успенской.
Одна докладала зусиль для перемоги і готова докладати їх далі.
Другая сидела на диване и прямо на нем устала от войны.
Якщо стисло:
Одна хоче жити в Європі.
Другая хочет жить в дупе под названием Россия.
В России тоже так было, что характерно. Там тоже было две России – либеральная и скрепная. Выжила только одна.”

Просто є дві України. Одна збирала – на армію, на поранених, на сиріт. Не скиглила та шукала, де б ще заробити.Другая…

Gepostet von Mayya Tulchinskaya am Dienstag, 12. November 2019

Алла Гунченко для Про Львів

Редакція може не поділяти тексти та(або) погляди авторів і не несе відповідальність за їхні матеріали. Також редакція не несе відповідальності за коментарі, які розміщені в соціальних мережах під інформаційними матеріалами редакції.


Старий Новий рік: історія та традиції свята

Це свято з’явилося в Україні у 1918 році після переходу Царської Росії з юліанського календаря на григоріанський.

Фото з відкритих джерел

Старий новий рік – свято, що з’явилося при переході з юліанського календаря на григоріанський. Відзначають його в ніч з 13 на 14 січня, саме в цей день за юліанським календарем святкували Новий рік, пише УНІАН.

Старий Новий рік 2019: що це за свято

Багато хто задається питанням, чому стали відзначати Старий Новий рік. Це свято з’явилося в Україні у 1918 році після переходу Царської Росії з юліанського календаря на григоріанський, за яким на той час вся Європа жила вже кілька століть. Через це всі свята були перенесені на 13 днів.

Так, за юліанським календарем Новий рік 14 січня, і, коли в 1918 році на території сучасної України прийняли григоріанське літочислення, Новий рік перемістився на 1 січня.

Також до переходу на григоріанське літочислення в день Старого Нового року відзначали Василів день або Щедрий вечір. Саме звідси і пішли традиції святкування Старого Нового року.

Традиції Старого Нового року

Споконвіку на Старий Новий рік було прийнято накривати пишний і щедрий стіл, від сюди і пішла інша назва свята – Щедрий вечір. Вважається, що чим багатшим буде стіл, тим більше благ господар отримає в наступному році.

Ввечері 13 січня дівчата ходили по хатах і щедрували. Щедрувальники вітають усіх з наступаючим святом і бажають багатства, здоров’я і благополуччя.

З ранку 14 січня починають ходити хлопчики-посівальники. Вони ходили по хатах родичів, сусідів і знайомих, засипаючи їх зерном. Зерно посівальників не можна було вимітати до заходу сонця. Посівальникам віддячували фруктами та іншими гостинцями, пізніше їм почали давати гроші, частину яких вважалося правильним пожертвувати церкві.

Також вважалося, що першим 14 січня в будинок повинен заходити чоловік – тоді буде і хороший урожай, і худоба здорова, і в хаті лад.


“Україна пробачає Росії 12 млрд дол. боргів … Ну а сьогодні нам “слуги” будуть це “продавати” як “грандіозну перемогу” – Павло Розенко

“Цілий день нам в ефірах всіх каналів і в соцмережах “Слуги народу” будуть це «продавати» в різних упаковках як «грандіозну перемогу» ЗЕ-команди і особисто президента Зеленського? Читати далі


На російському телебаченні покажуть серіал «Слуга народу»

На російському телеканалі ТНТ покажуть серіал «Слуга народу» з Володимиром Зеленським у головній ролі.

Про це йдеться в анонсі, передає thaБабель.

У ньому зазначають, що серіал уперше покажуть на російському телебаченні і закликають «дивитися версію Зеленського, яка вдалася». «Слугу народу» показуватимуть у будні дні у прайм-тайм, о 19:00, починаючи з 11 грудня.

Наприкінці травня повідомляли, що «Яндекс» придбав ексклюзивні права на показ в інтернеті на території Російської Федерації серіалу «Слуга народу»
«Яндекс» купив права на показ серіалу «Слуга народу» на території Росії
з президентом Зеленським у головній ролі.

У березні Володимир Зеленський оголосив про закінчення зйомок серіалу «Слуга народу».

Наприкінці березня зазначалося, що Національна рада з питань телебачення та радіомовлення може перевірити ефір каналів, які показують серіал «Слуга народу — 3».

У Нацраді хочуть перевірити канали, які показують «Слугу народу-3». Турбують «меседжі про розпад України», через серії з меседжами про «розпад України».


“Ваші чоловіки дивляться на мене з-під лоба”: 40-річний бразилець за півроку вивчив у Тернополі українську

Бразилець розповів про те, чому подолав 12 тисяч кілометрів до України з іншого континенту, чим сподобався йому Тернопіль і як це бути студентом-першокурсником у… 40-річному віці.

На вікні одного із гуртожитків Тернопільського національного педагогічного університету — синьо-жовтий прапор, на дверях кімнати — наліпка зі стягами України та Бразилії і написом двома мовами «Ласкаво просимо!». Мешкає там Рожеріо Мелло з міста Каноас (штат Ріу-Гранді-ду-Сул), що на Півдні Бразилії. Від весни цього року Рожеріо навчається у ТНПУ, спершу — на підготовчому відділенні, нині — на першому курсі факультету іноземних мов. Такого відкритого до спілкування та життєрадісного  іноземця годі пошукати в Тернополі. Якщо інші приїжджі студенти, здебільшого з Африки та Азії, часто дистанціюються від місцевого населення передусім через мовний бар’єр, то бразилець охоче комунікує, має друзів серед тернополян. Минулих вихідних журналістка «НОВОЇ…» побувала в гостях у Рожеріо. Бразилець розповів про те, чому подолав 12 тисяч кілометрів до України з іншого континенту, чим сподобався йому Тернопіль і як це бути студентом-першокурсником у… 40-річному віці.

Рожеріо — перший іноземний студент ТНПУ

Наприкінці листопада 2017-го Рожеріо спакував валізи і вперше зважився полетіти в Україну. На батьківщині він закінчив університет за напрямком фізичне виховання, працював тренером, читав лекції, має також освіту медичного брата. Досліджуючи тему ракових захворювань, він зацікавився наслідками екологічної катастрофи у Чорнобилі, тому почав шукати через Фейсбук українців, які допомогли б йому більше дізнатися про вплив радіації. Спершу Рожеріо прибув до Запоріжжя. Їхав на запрошення дівчини, з якою спілкувався через інтернет. У Запоріжжі вступив на підготовчі курси до університету, але не міг знайти себе там, не склалися стосунки й з дівчиною, тож взявся шукати інше місто, яке було б йому ближче до душі.

— До Тернополя мені порадила приїхати місцева інструктор із фітнесу, — розповідає Рожеріо. — Запоріжжя мені не дуже сподобалося, бо це індустріальне місто, там погана екологія, до того ж умови в гуртожитку були погані. Я опинився перед вибором: залишатися чи повертатися до Бразилії? Врешті вирішив шукати інший університет. Зателефонував до знайомої тернополянки, вона порадила мені вуз, в якому сама навчалася, — ТНПУ. Так я опинився у Тернополі. Тут у мене є чудові друзі, серед яких — ректор ТНПУ Богдан Буяк, викладачі та студенти. Коли я подавав документи до університету, приймальна комісія дивувалася, чому я не вступаю до медичного вузу, адже маю фах медбрата. Річ у тім, що в ТНПУ чудова атмосфера, тут справжня родина і мені тут дуже комфортно! Я обрав факультет іноземних мов, оскільки з дитинства розмовляю португальською, тож англійська стане мені в пригоді, щоб виступати з лекціями в Канаді, Австралії та США. Маю за честь бути першим іноземним студентом ТНПУ!

У бразильському місті Каноас — вулиця Українська!

Під час літніх канікул Рожеріо літав додому провідати рідних — матір Анну-Марію, батька Луїса Антоніо, сестру Фатіму та брата Луїса. Його батьки народилися у Бразилії, а ось дідусь — емігрант із Африки, бабуся — з Іспанії. Мати Рожеріо все життя вчителювала, батько працював у поліції. Сестра бразильця — медик, брат — відеооператор на телебаченні.

— У мене дружня сім’я, сумую за ними, ще у мене вдома залишився кіт Пипудо (сміється, — авт.), але я щасливий, що зараз тут, — каже Рожеріо. — У 2014-ому я прочитав багато лекцій про здоров’я. Якось, готуючись до виступу, натрапив в інтернеті на відео про Чорнобильську трагедію. Мене це зацікавило. Це був один із поштовхів приїхати в Україну. Я багато читав про вашу країну, про культуру, морози й сніги (сміється. — авт.). У Бразилії зима лагідна, лише іноді налетять сніжинки. У Каноасі населення вдвічі більше, ніж у Тернополі. У південному регіоні Бразилії майже 70% мешканців — вихідці з Європи, там численна й українська діаспора. Загалом у Бразилії близько мільйона українців.

До речі, дивовижно, але за 900 м від будинку моїх батьків — вулиця Українська, де живуть українські родини! На канікулах я навідався туди, заговорив до них українською, були приємно здивовані. Мені подобається українська мова і не подобається російська (сміється, — авт.), тому що я живу в Україні, і я — патріот. Та, можливо, колись вивчу й російську, бо мова не має стосунку до політики. Можу писати українською, читати та розмовляти. Величезна вдячність за це викладачам ТНПУ, які дуже допомагають мені. Я стикався з іноземними студентами з інших тернопільських вузів, рідко хто з них знає українську мову, це дивує. Мабуть, вони приїхали тільки по диплом, але аж ніяк, щоб пізнати країну і людей. Але ж у цьому весь кайф! Попри те, що я багато часу приділяю навчанню, люблю гуляти парком «Топільче», біля річки Серет, біля ставу. Тернопіль — затишне місто з чистим повітрям. Ходжу до спортзалу, захоплююсь волейболом (показує на кілька пар кросівок). Взуття привіз із Бразилії, бо у мене 48 розмір (сміється, —авт.), тут таке не знайти. В Україні я захопився піснями гуртів «Скрябін» та «Океан Ельзи», а ще — Kazka, композицію «Плакала» прослухав понад 500 (!) разів (сміється, —авт.).

«Мрію відкрити магазин і торгувати кавою»

У гуртожитській кімнаті Рожеріо мешкає сам, по сусідству — дівчата-іноземки, та з ними бразилець спілкується тільки про побут. Вільний час проводить у компанії українських студентів. На 40-річчя Рожеріо друзі по гуртожитку вітали його тортом зі свічками. На сторінці бразильця у Фейсбуці — багато фотографій зі студентами та викладачами ТНПУ.

— Не бачу великої різниці між українцями та бразильцями, — міркує іноземець. — Звісно, є ментальні особливості, відбитки минулого. Українці при першій зустрічі дуже стримані, наступного разу вже вітаються, а третього — починають розпитувати, звідки я приїхав. У Бразилії люди емоційні —  там невгамовне «бла-бла-бла» (сміється, —авт.). У Тернополі маю багато подруг, бо в університеті — більшість дівчат, друзів серед чоловіків — одиниці. Українські жінки і чоловіки — різні. Побачить мене якась жінка чи дівчина, радісно вигукує: «Рожеріо, привіт!» А чоловіки дивляться на мене з-під лоба (сміється, —авт.).

Здивувало, що в Україні подружжя відгуляє весілля, а через три, чотири чи п’ять місяців у них вже дитина. У Бразилії такого нема, там спершу пізнають одне одного. Можливо, через поспішність в Україні багато розлучень. Якщо говорити про сім’ю, то на українських жінок покладена гора обов’язків, натомість чоловіки після роботи дивляться телевізор. Звісно, є й такі, що допомагають дружинам, але їх не так багато. Натомість у Бразилії чоловіки бавлять дітей, пораються на кухні, прибирають… Приємно, що я не чув про випадки насильства в Україні, бачив лише нетверезих чоловіків, але небагато — трьох.

Важко порівнювати економічний рівень наших країн. В Україні я живу на свої заощадження з Бразилії. Один бразильський реал рівноцінний 8 гривням, тому можу тут себе забезпечити, адже тисяча реалів — це 8 тисяч гривень. Середня зарплата бразильців — 550 доларів, але більшість отримують значно більше. Мрію відкрити магазин у Тернополі й торгувати бразильською кавою (сміється, — авт.). Якось подруга подарувала мені на день народження каву і шоколад зі Львова. Було надзвичайно приємно і смачно, але в Україні все ж нема такої ароматної насиченої кави, як у Бразилії.

Рожеріо зізнається, що хотів би залишитися жити в Україні, зокрема, в Тернополі, одружитися з українкою, та поки що не знайшов своє кохання.

— Наразі моя дівчина — це… (показує підручник з української мови) (сміється, —авт.)! Друга дівчина — це… (бере підручник із англійської), — ще більш емоційно сміється бразилець. — Мені подобаються українські дівчата та жінки, бо серед них дуже багато розумних. Тернопіль — невелике місто, тому нескладно бачити кожну людину. Українки надзвичайно романтичні, елегантні, люблять квіти, та я помітив, що мають страх щодо іноземців. Розумію їх, бо ж є різні чоловіки… Багато студенток педагогічного — родом із села, буває, ніяковіють біля мене, бо ж у


Мовний скандал у столичному кафе потрапив на відео

У столичному кафе Cinnabon стався мовний скандал

В інтернеті про це повідомив потерпілий Мстислав Литвин, – пише Газета.юа.

Працівник кафе відмовився його обслуговувати українською мовою, через що стався конфлікт.

Потерпілий також не зміг поскаржитись адміністратору закладу, оскільки того не було на робочому місці.

Конфлікт він зняв на відео.


“Україна себе розірве”: телеведучий-зрадник оскандалився сепаратистською заявою

Український телеведучий Юрій Кот, який втік у Росію, підтримав слова глави Держдуми РФ В’ячеслава Володіна про розпад України і назвав їх “братнім попередженням”. Читати далі


“Вибачте… накипіло. Як можна? Тут співаю, танцюю, знімаюсь… з ворогом.. А тут я такий чесний і чистий за Україну” – Ірма Вітовська

“Ніколи не обдуриш Вічність і Око Боже. Та розумних сучасників, що все бачать…”

Про це на своїй сторінці у Facebook пише українська акторка та громадська діячка Ірма Вітовська:

“Можна, звісно, бути в компромісі з совістю, з сьогоденням, співпрацюючи з країною, що вбивала і вбиває життя, пам’ять, мову, Дух України.. Твоєї країни.. і виправдовувати свою слабкість або адвокатувати свої вчинки різними обставинами таких співпраць.. Можна, звісно.. і пройде непомітно, бо наш народ вже так зґвалтований в цінностях, що любитиме однаково що героїв, що пристосуванців…
Але що ніколи не обдуриш, так це Вічність і Око Боже. Та розумних сучасників, що все бачать.. і навіть коли мовчать, то знають.. повірте.
Як можна? Тут співаю, танцюю, знімаюсь, змагаюсь, злягаюсь, будую, торгую з ворогом.. а тут я такий… чесний і чистий.. за Україну! Не можна бути вагітним на половину! ..
Вибачте.. накипіло..”

Можна, звісно, бути в компромісі з совістю, з сьогоденням, співпрацюючи з країною, що вбивала і вбиває життя, пам'ять,…

Gepostet von Ірма Вітовська-Ванца am Dienstag, 19. November 2019

Алла Гунченко для Про Львів

Редакція може не поділяти тексти та(або) погляди авторів і не несе відповідальність за їхні матеріали. Також редакція не несе відповідальності за коментарі, які розміщені в соціальних мережах під інформаційними матеріалами редакції.


Відому пісню Ірини Білик “Сніг” виконали французькою мовою (відео)

Французький співак Поль Манондіз виконав відому пісню Ірини Білик “Сніг” французькою мовою.

Звучить дійсно круто, послухайте!

Оригінал:

До теми: Француз Поль Манондіз презентував свою першу пісню і кліп українською мовою (відео)