Жила-була собі одна самотня Дівчина… Струнка і фігурова, неначе газель. Очі – мов бездонні чорні колодязі. Груди – неначе невеликі стиглі бухарські дині (не йдеться про запах, а тільки за розмір). Ноги починалися від вух і тягнулися у нескінченність. А весела,.. а граційна; коли усміхалася – так ніби сонечко із-за хмари виглядало… Одного разу ця …
Хлопець побачив у трамваї чарівну красуню. Їхав кілька зупинок, спостерігав за нею – очей не зводив. На одній із зупинок дівчина вийшла, юнак вискочив за нею. Наздогнав, щоб познайомитися і запросити на побачення: – Яка ж Ви красива! Чи можна з Вами познайомитися – як Вас звати? – Ія… – Яке прекрасне і рідкісне ім’я! …
Дівчина після здибанки з хлопцем чекала від нього дзвінка. Той не подзвонив. Набирає вона його номер і з претензіями: – Ти мені чому не подзвонив? – Так і ти теж мені не подзвонила. – Ну, я не подзвонила тобі, тому що я – вредна баба. А ти що – теж не подзвонив мені, тому що …
Легінь стоїть під будинком Марійки й гойкає: – Марійко, вийди! Марійка все ніяк не виходить. Хлопець знову за своє – почав гойкати ще гучніше. Виходить її мати, дивиться на нього та й каже: – Марійка не вийде, вона в пологовому будинку. – Як то в пологовому будинку? А шо ся стало? Оповіла: Леся Яворська
Львів. Ранок. Їде повна маршрутка з Наукової до центру і різко гальмує на переході. Літній пасажир мимоволі вхопився за плече молодої дівчини, яка стояла поруч. – Прошу пана, – сердиться вона, – а ви не могли б вхопитися за що-небудь інше? – Дитинко, та ти не спокушай мене в такому віці! Оповіла: Леся Яворська
На березі одного ставка тихої літньої української ночі сидять двоє… Вона: – Ну чого ж ти мовчиш? Розказав би мені щось – про сузір’я, про погоду. Вже сіріє, скоро он сонце зійде… Він: – Та ти ж знаєш, який я сором’язливий! Якби ти мені дала ще з вечора, то я б і пішов собі… Оповів: …
На березі одного ставка тихої літньої української ночі сидять двоє… Докладніше & raquo;
Симпатичний хлопець п’є каву в кав’ярні і спостерігає за гарною дівчиною, яка сидить за сусіднім столиком. Нарешті наважується і підходить: – Прошу вибачення, а чи можна вам запропонувати філіжанку кави ? Тут дівчина несподівано на цілу кав’ярню: – Та не буду я з тобою спати! Присутні в кав’ярні люди почали з посмішками озиратися. Хлопець, почервонівши, …
Онучка прийшла провідати бабцю. Та пригостила малу пляцком з чаєм, розповіла казочку наніч. І тут онучка питає: – Бабусю, я коли-небудь зустріну свого принца? – Обов’язково, моя дорогенька. Ось я довго-довго чекала і нарешті зустріла. – А чому ж тоді ти вийшла заміж не за нього, а за нашого дідуся? Оповіла: Леся Яворська
