“Я думала задихнуся від сміху. Кароч: Стоїть в Сільпо на касі жіночка, років 45-50, все як любив Бальзак, але в кепці Адідас… Купує запальничку.”

Варто було повернутися в Україну, заради цієї історії. Я думала задихнуся від сміху. Розбудила всіх сусідів. Розкажу Вам.

Кароч: Стоїть в Сільпо на касі жіночка, років 45-50, все як любив Бальзак, але в кепці Адідас, вимушена, як сухе червоне. Купує запальничку.
Читати далі


У магазині молода жінка шукає подарунок для свого нареченого…

У магазині молода жінка шукає подарунок для свого нареченого.
Перебрала різні варіанти, ніяк не може зупинитися на чомусь одному.
Продавець, вже трохи старша і досвідчена жінка, стараючись допомогти, питається:
– А чим займається Ваш хлопець?
– Він письменник… – відповідає задумливо кобіта.
– Тоді подаруйте йому ось цей кошик для сміття…

Оповів: Любомир Коваль


Десь ще наприкінці 70-х років минулого століття заходить ві Львові у магазин сувенірів один добродій…

Десь ще наприкінці 70-х років минулого століття заходить ві Львові у магазин сувенірів один добродій.
Бачить малеееньку позолочену фігурку кицьки. На ціннику написано: “кицька – 10 руб, її історія – 100 руб”.
– Прошу пана мені вповісти, чи можу я купити кицьку без історії? – запитує той чоловік.
– Звісно, – відповідає продавець, – але за історією Ви все одно повернетесь.
Чоловік купує маленьку позолочену кішку і йде по місту. Раптом він зауважує, що слідом за ним спочатку йде одна кішка,.. потім ще одна,.. потім ще і ще… За півгодини за ним уже плететься цілий табун кішок. Добродій у паніці починає втікати. Кішки не відстають, біжать за ним. З того страху він забіг гет на Погулянку, ну туди, де тоді були ставки, розмахується і кидає маленьку позолочену фігурку кицьки у ставок. Всі котяри, які до цього дибали за хлопом, вмить стрибають у воду слідом за статуеткою і тонуть.
Чоловік вертається назад, у той же магазин сувенірів.
– Я ж Вас попереджав, що Ви повернетеся за історією, – каже йому продавець.
– Та до сраки мені та історія! – відповідає чоловік. – У Вас часом немає такого малееенького позолоченого московитика?

Оповів: Любомир Коваль


Супермаркет. Дуже велика черга. Нарешті до каси підходить чоловік із лотком яєць…

Супермаркет. Дуже велика черга.
Нарешті до каси добрався чоловік із лотком яєць… Касирка питає:
– Прошу пана, у Вас тільки яйця?
Хлоп червоніє, зеленіє, черга вся падає зі сміху… До чоловіка доходить, що відступати нікуди, і він, зібравши всю волю в кулак, відповідає:
– Ні, прошу пані, у мене ще й душа є!

Оповіла: Леся Яворська


У одному із львівських магазинів, які торгують “музоном”…

У одному із львівських магазинів, які торгують “музоном”…
– Добрий дзень!..
– Дай Вам боже здоровля…
– Скажите пжалуста, у вас запісь Дюни єсть?
– Шо-шо?
– Гаварю, запісь Дюни єсть?
– Чого-чого єсть?..
– Запісь Дюни!..
– Знаєте шо, шановний, за штири хвилини ходу звідси є магазин забавок “Янтошко”. Сходіть Ви, певно, туди. В них там-ка є всьо – і покемони, і нінзяго, і конструктори розмаїті. Так си гадаю, шо мали би бути і запіздюни…

Оповів: Любомир Коваль


Супермаркет. Алкогольний відділ. – Валька, що це за фігня така – “Шабо”?

Супермаркет. Алкогольний відділ.
– Валька, що це за фігня така – “Шабо”? – голосно волає в телефон якась блондиниста кобіта з пляшкою вина в руці. – Шабо. Ша-бо! Ти що,глуха?! – крик жіночки розноситься по всьому супермаркету.
– Сухарік, – каже якийсь дядько, який стоїть поруч.
– Мущіна, йдіть до сраки з вашими сухаріками! Вони десь біля пива.

Оповів: Любомир Коваль