До вашої уваги історія кожного овоча на вашому столі

Історія овочів починається на зорі сучасного людства, коли мисливці-збирачі покинули Африку і почали заселяти всю планету.

Розводити корисні рослини людина почала дуже давно, ще у кам’яному віці. Спочатку люди збирали те, що давала природа та що можна було вжити в їжу – плоди, листя, насіння.

Потім почали зберігати окремі види дерев, чагарників, трав, які давали їм їжу. Потім виникло примітивне землеробство, коли люди почали розкидати насіння корисних рослин і збирати урожай.

Мимоволі стародавні землероби ставали і стихійними селекціонерами – адже вони відбирали рослини зі смачними плодами, високою врожайністю та іншими корисними властивостями. Загалом, всі овочеві рослини мають свої багатовікові історії.

Ось деякі з них:

Картопля.

Картопля з’явилася в Європі порівняно недавно – в 1565 році. Її привезли із Південної Америки іспанські моряки.

Довгий був шлях цієї культури до нашого столу. Спочатку її вирощували у садах як декоративну рослину, потім варили варення з зелених ягід і лише потім почали вживати в їжу бульби. Але і в 1800 році в Європі картопля була ще такою рідкістю, що її дарували один одному на свята.

Перша спроба поширення нової культури була невдалою. Селяни не знали здатності картоплі утворювати бульби і використовували в їжу насіннєві ягоди, що приводило до масових отруєнь. Тому навіть в 1830-1840-х роках траплялися «картопляні бунти» – селян насильно змушували садити картоплю, яку ті називали «чортовим яблуком».

Поступово картопля завойовувала нові площі, і тепер її вирощують навіть за Полярним колом!

Помідори.

Батьківщина помідорів – та ж Південна Америка. Дикі форми цієї рослини досі зустрічаються в Перу, на Канарських і Філіппінських островах.

Вважається, що помідори в Європу були завезені іспанцями у середині XVI століття. Довгий час в європейських країнах помідори вважалися декоративною рослиною. У Німеччині горщиками з помідорами прикрашали кімнати, у Франції – альтанки, в Англії і Росії їх вирощували в оранжереях серед рідкісних квітів.

До початку XIX століття помідори в Європі вважалися неїстівними. В Америці помідори вважалися смертельно отруйними. Відомий випадок, коли помідорами хотіли отруїти генерала Джорджа Вашингтона, який після «отруєння» прожив ще багато років і став першим президентом США.

Але до середини XIX століття помідор став популярним і широко поширеним овочем.

Морква.

Морква – найдавніший коренеплід, який людство використовує вже 4 тисячі років. Морква була відома древнім грекам і древнім римлянам.

Культивування моркви тривало і в середні віки. Вона була почесною стравою при дворі імператора Карла Великого. Але аж до XVI століття вважалася делікатесом.

Лише в XVII столітті європейці почали розводити моркву повсюди, і тоді ж був виведений один з кращих її сортів – каротель. Тоді ж з’явилися соуси з моркви, які дсі вважаються делікатесними у німців і французів.

Часник.

Часник, як і цибуля, використовувався ще у Стародавньому Єгипті, про що свідчить напис на піраміді Хеопса: ним годували споруджуючих цю піраміду будівельників. З незапам’ятних часів часник вирощується і в Китаї. У китайській абетці знак, що позначає часник, – один з найдавніших.

У Стародавній Греції часник охоче вирощували, але у повсякденний раціон не включали, адже часниковий запах вважався вкрай неприємним, який ображає почуття богів.

У Стародавньому Римі часник вживали вільні громадяни, зараховані до бідноти. Від римлян часник перейшов у середньовічну Європу. Простий народ, позбавлений повноцінного харчування, бачив у часнику джерело здоров’я.

Цибуля.

Цибулю з незапам’ятних часів обробляли єгиптяни, у яких вона користувалася загальною любов’ю. У Стародавній Греції цибуля вважалася священною рослиною: цибулина сприймалася як символ будови Всесвіту.

У свята на честь бога Пана – захисника лісів і полів – його скульптурні зображення обсипалися цибулею. Однак імениті городяни у Стародавній Греції вважали непристойним вживати цибулю в їжу через стійкий різкий запах.

Стародавні римляни запозичили цибулю від греків. У Римі її вживали люди всіх звань і статків, щодня з’їдаючи порцію цибулі. Щоб уникнути неприємно запаху цибулю заїдали листям петрушки і волоськими горіхами.

Від римлян цибуля перейшла до давніх германців, які, бажаючи похвалити або возвеличити людину, порівнювали її з цибулею. Квітами цибулі прикрашали безстрашних героїв. В Іспанії та Португалії цибуля досі складає істотний компонент щоденного раціону.

Квасоля.

Перша згадка про квасолю зустрічається в древніх китайських літописах, що відносяться до 2800 року до нашої ери. У ті далекі часи китайці варили квасолю з рисом, як це тепер роблять в Індії, Японії, Кореї та на Філіппінських островах.

Квасоля була відома і древнім римлянам. З неї готували знаменитий у той час косметичний засіб, що замінював римлянам пудру. На їхню думку, воно чудово освіжало шкіру і розгладжувало зморшки.

В Америці індіанці з давніх часів вирощували квасолю і використовували її в їжу. Після відкриття Америки страви з квасолі почали готуватися в Європі.

З Америки прийшли в Європу і декоративні види квасолі, плоди яких цілком їстівні. Декоративну квасолю розводять у садках як красиво квітучу, химерно витку рослину.

Огірки.

Батьківщиною огірка вважають Індію, де досі зустрічається один з його диких видів. В Індії огірок увійшов у вжиток щонайменше за 3000 років до нашої ери.

Зображення огірка на жертовних столах, які зустрічаються на пам’ятниках древніх єгиптян, доводять, що й вони знали і любили цей овоч. У храмі Дахірель-Барс пофарбовані в зелений колір огірки зображені разом із виноградом. А в Греції за часів Гомера навіть існувало місто Сикион – «місто огірків».

Стародавні римляни увесь рік вирощували огірки в парниках і солили їх у діжках. Уже в далекій давнині огірковий сік зарекомендував себе як незамінний косметичний засіб, що очищає і береже шкіру. Товчене огіркове насіння домішували до пудри, розтертий огірок застосовували для розгладження зморшок.

Чи не першими з народів, які спілкувалися з Візантією, розводити огірки почали слов’яни. А від них огірок потрапив до німців.

Червоний перець.

Батьківщиною червоного перцю прийнято вважати тропічну частину Америки. У Перу в древніх похованнях виявлені плоди цієї рослини. Можливо, індіанці шанували перець як священну рослину.

Досі в зоні тропічних лісів Південної Америки червоний (чилійський) перець росте у дикому вигляді.

Першим європейцем, який познайомився з пекучим перцем, був Колумб. Судячи із записів, які він зробив у своєму щоденнику, відбулося це 15 січня 1493 року на Гаїті, де він покуштував пекучого соусу з місцевих плодів.

Перець був привезений Колумбом в Іспанію разом з квасолею, тютюном та іншими екзотичними овочами. Спочатку його вирощували як лікарську рослину, але незабаром оригінальний екзотичний овоч потрапив на кухню і став вживатися як пряність.

Капуста.

Качанна капуста – одна з найдавніших овочевих культур, що вирощуються у Середземномор’ї і Південній Європі більше 4,5 тисяч років.

По одному з переказів, громовержець Юпітер, працюючи над роз’ясненням двох суперечливих висловів оракула, від страшного перенапруження обливався потом. Кілька великих крапель скотилися із чола батька богів на землю. Ось із цих крапель і виросла капуста.

Селяни Стародавнього Риму особливо любили капусту з солониною і бобами. А давньогрецький природодослідник і філософ, один з перших ботаніків давнини Теофраст в знаменитій праці «Дослідження про рослини» досить докладно описав три сорти капусти, які в ті далекі часи обробляли афіняни.

Стародавні греки і римляни взагалі надавали капусті величезного значення, вважаючи її ліками, що лікують практично всі хвороби. А в середні віки інтерес до капусти в Європі тільки зріс: знаменитий учений, філософ і лікар Ібн Сіна (Авіценна) відвів капусті досить багато місця в своїй енциклопедії теоретичної і клінічної медицини «Канон лікарської науки».

Редька і редис.

Батьківщиною редьки вважають Єгипет і Китай. Про культивування редьки в Стародавньому Єгипті говорять написи на піраміді Хеопса. З насіння редьки в Єгипті готувалося широко поширене в стародавньому світі рослинне масло, яке також виробляли і стародавні китайці.

З Єгипту редька потрапила до Стародавньої Греції і, таким чином, до Європи. У дні свят, присвячених Аполлону, греки приносили в дар до його вівтаря зображення трьох головних, за їхніми поняттями, коренеплодів – редьки, буряка і моркви.

Редиска – найближча родичка редьки, але походить з пізнішого періоду. Вважається, що редиска з’явилася у Середньовіччі в результаті селекції редьки.

Шпинат.

У дикому вигляді шпинат росте в Середній Азії. Його культивування почалося, як прийнято вважати, в Персії. Великим шовковим шляхом він був привезений до Китаю, де в середині VII століття отримав ім’я «перського овоча».

У середземноморському регіоні перші відомості про вирощування шпинату виявляються в трьох арабських творах XI століття. Шпинат був одним з найпопулярніших овочів арабського світу, якому присвячували спеціальні трактати.

Жителям християнської Європи (спочатку Сицилії та Іспанії) цей овоч став відомий не пізніше XIII століття. В середні віки вирощувалась форма шпинату з загостреним насінням, до нашого часу вона практично забута. В Італії XV століття цей овоч розглядався як весняна зелень, прекрасно підходить для вживання під час Великого посту.

При французькому королівському дворі моду на вживання шпинату ввела італійка Катерина Медічі. Вона вимагала, щоб шпинат подавали до столу під час кожного прийому їжі. Саме в середині XVI століття в Європі набув поширення шпинат сучасного типу – без гіркоти, з широким листям і круглим насінням.

Буряк.

Дикорослий буряк досі зустрічається в Ірані, на узбережжі Середземного, Чорного і Каспійського морів, а також в Індії та Китаї.

За 2 тисячі років до нашої ери буряк був відомий, але ненависний у Стародавній Персії, де його вважали символом сварок і пліток і в основному використовували як лікарську рослину. Лише за 800 років до нашої ери в гірських районах середньої Азії почали розводити буряк як коренеплідний овоч.

Розводили його і у Стародавній Греції. Символом сварок вважали буряк також стародавні римляни, але це не завадило їм включити його до числа найулюбленіших страв. Вони вживали в їжу не тільки коріння, а й листя.

Римський імператор Тіберій наказав, щоб підкорені Римом давні германці поставляли данину у вигляді буряка, що сприяло широкому поширенню цього овоча на Рейні.

Кабачки.

Кабачок походить з північної Мексики (Оахакська долина), де спочатку в їжу вживалися тільки його насіння.

В Європу кабачок потрапив у XVI столітті разом з іншими «дивинами» з Нового Світу. Спочатку кабачки вирощувалися у ботанічних садах.

У XVIII столітті італійці першими стали використовувати недозрілі кабачки в їжу.

А тепер його широко застосовують у своїй кухні багато народів. Наприклад, кабачок часто зустрічається в середземноморській кухні. А жителі Провансу люблять фаршировані квіти кабачків.

Імбир.

Походить імбир з країн Південної Азії. Сьогодні цей ароматний корінь вирощується в Китаї, Індії, Індонезії, Австралії, Західній Африці, Ямайці, Барбадосі.

В середні віки імбир був завезений до Європи, де використовувався як прянощі і ліки. Зокрема, імбир вважався одним з основних засобів для профілактики чуми. Купці розповідали, що імбир росте на краю світу в країні троглодитів, які пильно його стережуть, чим ще більше піднімали і без того немаленьку ціну на чудодійний корінь.

На початку XVI століття імбир одним з перших був завезений до Америки, і швидко там поширився. Його до цього дня використовують не тільки в кулінарії, але і в медицині та навіть косметиці.

Артишоки.

Артишок був введений в культуру задовго до нашої ери. Батьківщиною артишоку вважають Середземномор’я.

Культивований різновид артишоку почали розводити з XVI століття в Італії та Франції. В даний час він широко поширений в країнах Західної Європи, особливо в Італії, Франції, Греції, Німеччині, Великобританії, меншою мірою в США, Канаді та Латинській Америці.

Особливо популярним артишок став у Франції, де його посіви щорічно займають понад 10 тисяч гектарів. Французи вже кілька століть демонструють прихильність до цієї рослині. У цій країні виведені і кращі його сорти.

За матеріалами Сома.


Обережно, пестициди! 12 овочів та фруктів з високим вмістом шкідливих хімікатів

Щорічно Екологічна робоча група (EWG) складає список продуктів, що містять найбільшу кількість пестицидів. У минулому році список знову очолила полуниця.

Користь від овочів і фруктів запросто може перекрити шкода від тієї хімії, яка в них міститься. При порушенні правил захисту та підживленні рослин, крім корисних мікроелементів, овочі і фрукти накопичують пестициди, інформує Ukr.Media.

Щороку Екологічна робоча група (EWG) випускає список під назвою DirtyDozen, який містить 12 неорганічних овочів та фруктів з найбільшим вмістом залишків пестицидів. У цій статті перераховані продукти, що увійшли до цього списку в минулому році.

Ось вона — “Брудна дюжина”:

Згідно EWG, такі фрукти та овочі мають найвищі рівні залишків пестицидів:

  • Полуниця: полуниця незмінно очолює список Dirty Dozen. У 2018 році EWG встановила, що третина всіх зразків полуниці містить десять або більше залишків пестицидів.
  • Шпинат: 97% зразків шпинату містили залишки пестицидів, включаючи перметрин, нейротоксичний інсектицид, який дуже небезпечний для тварин.
  • Нектарини: EWG виявила шкідливі залишки майже у 94% зразків нектарина, причому один зразок містив понад 15 різних видів пестицидів.
  • Яблука: EWG виявила залишки пестицидів у 90% зразків яблук. Більш того, 80% протестованих яблук містили сліди дифеніламіну, пестициду, забороненого в Європі.
  • Виноград: понад 96% зразків дали позитивний результат на залишки пестицидів.
  • Персики: понад 99% персиків, протестованих EWG, містили в середньому чотири залишки пестицидів.
  • Вишня: EWG виявила в середньому п’ять залишків пестицидів у зразках вишні, включаючи пестицид під назвою іпродіон, який заборонений в Європі.
  • Груші: понад 50% груш, протестованих EWG, містили залишки п’яти або більше пестицидів.
  • Помідори: чотири залишки пестицидів були знайдені в традиційно вирощених помідорах. Один зразок містив понад 15 різних залишків пестицидів.
  • Селера: залишки пестицидів були виявлені у більш ніж 95% зразків селери. Було виявлено 13 різних видів пестицидів.
  • Картопля: зразки картоплі містили більше пестицидних залишків за вагою, ніж будь-яка інша протестована культура. Хлорпропам складав основну частину виявлених пестицидів.
  • Болгарський перець: містить менше залишків пестицидів у порівнянні з іншими фруктами і овочами. Тим не менш, EWG попереджає, що пестициди, які використовуються для вирощування болгарського перцю звичайно більш токсичні для здоров’я людини.

На додаток до традиційного списку Dirty Dozen, EWG випускає список Dirty Dozen Plus, який містить ще 36 фруктів і овочів з високим вмістом залишків пестицидів, включаючи гострий перець, помідори черрі, горох і чорницю.

Як знизити ризик впливу пестицидів?

Нижче наведені прості, але безпечні та ефективні методи, які можна використовувати для зменшення залишків пестицидів у продуктах:

  • Холодна вода. Промивання фруктів і овочів в холодній воді, а також їх чистка м’якою щіткою може видалити залишки пестицидів.
  • Вода з содою. Дослідження показало, що миття яблук 1%-ою сумішшю харчової соди і води більш ефективне для видалення залишків пестицидів, ніж просто водопровідна вода.
  • Видалення шкірки. Видалення шкірки з фруктів і овочів з “Брудної дюжини” може значно знизити споживання залишків пестицидів з їжею.
  • Бланшування. В одному дослідженні бланшування продукту (занурення його в киплячу, а потім в охолоджену воду) призвело до зниження рівня залишків пестицидів більш ніж на 50% у всіх зразках овочів і фруктів, крім персиків.
  • Варка. Дослідження показало, що варіння полуниці значно знизила залишкові кількості пестицидів.
  • Озонована вода. Було виявлено, що озонована вода (вода, змішана з киснем, званим озоном) особливо ефективна для видалення залишків пестицидів з їжі.

У той час як вплив пестицидів на здоров’я ще не до кінця зрозумілий, користь споживання фруктів і овочів для здоров’я доведена давно, тому не варто обмежувати себе. Для тих, хто не хоче ризикувати, краще всього купувати органічні аналоги продуктів, представлених у списку Dirty Dozen.


Їжа як ліки: 20 натуральних знеболювальних засобів на вашій кухні

Більшість людей отримує задоволення від процесу споживання їжі. Але крім того, що їжа є джерелом задоволення, вона може бути і ліками. У цій статті ми розповімо про 20 натуральних харчових знеболювальних засобах, які смачно і безпечно можуть усунути будь-які негаразди зі здоров’ям. Давайте дізнаємося про це докладно.

Куркума проти хронічного болю

Як виявилося, ця спеція зі Східної Індії здатна полегшувати біль набагато краще, ніж ібупрофен, аспірин або напроксен. Цікаво, що при фіброміалгії і артриті використання куркуми дає можливість зменшити біль на 50%.

Згідно з поясненнями дослідника харчування доктора Джуліана Вайтекера, автора книги «Реверсивний діабет», її активний інгредієнт куркумін мимовільно перешкоджає виробленню циклооксигенази. Саме цей ензим запускає вироблення цілого ряду гормонів, які продукують біль.

Рекомендована щоденна доза складається з четвертої частини чайної ложки куркуми, якою посипають їжу.

Вишні проти суглобового і головного болів

Протизапальні властивості антоцианінів, речовин, які містяться в вишнях, в десять разів краще, ніж у ібупрофену і аспірину. Саме тому щоденне споживання цих ягід полегшить головний і суглобовий біль.

Доктор Муралідхаран Наїр, професор науки про продукти харчування Мічиганського державного університету, говорить: «Антоцианіни допомагають зупинити потужні ензими, що ініціюють запалення тканин. Це означає, що ви можете як запобігти, так і вилікувати, велику кількість різних видів болю». Наша рекомендація: їжте близько 20 вишень в день.

Чорниця проти інфекцій сечового міхура

Вчені університету Рутгера міста Нью Джерсі (США) виявили, що якщо їсти чорницю до 1 чашки в день, то можна на 60% зменшити можливість виникнення інфекцій сечостатевої системи. Вся справа у високому вмісті в ягоді танінів. Вони нейтралізують бактерії, які провокують захворювання в сечовому міхурі і таким чином запобігають виникненню інфекцій.

Яблучний оцет проти печії

Вам знадобиться всього доба, щоб втихомирити болісні напади печії. Для цього не забувайте випивати перед їїдою жею суміш, що складається з 240 мл води і однієї столової ложки яблучного оцту.

Гастроентеролог Джозеф Браско з Центру захворювань травного тракту і товстої кишки міста Хантсвіль, штат Алабама (США), говорить про наступне: «Яблучні і винні кислоти, що містяться в яблучному оцті – це високоефективні засоби, які сприяють травленню. Завдяки йому жири і білки розщеплюються в прискореному темпі».

Кава активізує дію препаратів для лікування сильних головних болів

Національним фондом з вивчення головного болю (США) було встановлено, що кофеїн сприяє всмоктуванню знеболювальних засобів слизовою оболонкою шлунка ефективніше і швидше. Таким чином, вам вдасться підвищити корисну дію ліків за допомогою всього однієї чашки кави високої міцності.

Томатний сік проти литкових судом

Причиною судом литкових м’язів найчастіше є нестача калію в організмі, спровокована сильним потовиділенням, вживанням сечогінних засобів і кофеїновмісних напоїв. Як мінімум 1 з 5 людей постійно намагається впоратися з подібними симптомами. З цієї причини вчені з Каліфорнійського університету радять ввести у звичку щодня випивати близько 300 мл томатного соку, багатого на калій. Це дозволить зменшити ризик виникнення загострень болісних судом лише за десять днів.

Риба проти проблем з травленням

Вживання 500 грамів риби в тиждень дасть вам можливість уникнути виникнення різноманітних захворювань травного тракту. Це можуть бути як запальні захворювання кишківника і нетравлення шлунка, так і синдром подразненої товстої кишки. Було виявлено, що жирні кислоти, які містяться в рибі ефективно лікують спазми, болі в животі і флегмоні кишківник.

Як пояснює хімік-біолог доктор Баррі Сірс, президент Дослідницького фонду проблем запалень в Марблхеде, штаті Массачусетс, «ці кислоти є сильними натуральними протизапальними засобами, які не мають будь-якої побічної дії. Вони здатні кардинально поліпшити функціонування шлунково-кишкового тракту в цілому».

Мед проти виразок у роті

Дослідники Дубайського спеціалізованого медичного центру ОАЕ стверджують, що вилікувати виразкові ураження та герпесу можна шляхом прикладання до них непастеризованого меду 4 рази на день. Річ у тому, що мед містить натуральні ензими, які сприяють пришвидшенню загоєння пошкоджених тканин, знищують віруси та лікують запалення.

Вівсяні пластівці проти ендометріального болю

В результаті відділення невеликих частин слизової оболонки матки, які починають розростатися поза нею, виникає ендометріоз. Це стає причиною важких і хворобливих менструацій. Втім, вченим вдалося виявити, що це захворювання можна легко вилікувати шляхом вживання вівсяних пластівців. Річ в тому, що в їх складі немає глютену – основної причини виникнення запалень цього роду.

Імбир проти болю в м’язах

Результати одного датського дослідження виявили, що вживання імбиру всього за 2 місяці посприяло полегшенню болю в м’язах і суглобах на більше, ніж 60%. Це стало можливим завдяки впливу гінгеролу. Саме вони захищають організм від виробітку гормонів, які продукують біль. Дослідники стверджують, що щоденно потрібно додавати в їжу близько однієї чайної ложки сухого або 2 чайних ложок подрібненого на шматочки імбиру.

Розслабте хворобливі м’язи за допомогою перцевої м’яти

Популярний натуропат Марк Стенглер, автор книги «Цілющі методи лікування терапевта-натуропата», розповідає, що триразове щотижневе застосування ванн з додаванням 10 крапель олії перцевої м’яти, має розслаблювальний ефект  на хворобливі м’язи.

Ось що він говорить з цього приводу: «Тепла вода розслабить м’язи, а вашу нервову систему заспокоїть олія перцевої м’яти. Це поєднання зможе на 25% дієвіше ніж знеболювальні засоби, що продаються без рецепта полегшити м’язові судоми  та зменшити наполовину частоту виникнення майбутніх загострень».

Сіль проти болю в ступнях

В Стенфордському університеті вченими було встановлено, що щорічно у близько 6 мільйонів американців діагностується розвиток болючої інкарнації нігтя пальця стопи. Як виявилося, інфекцію, що провокує виникнення цього захворювання можна вилікувати лише за чотири дні шляхом застосування теплих солоних ванночок, в яких потрібно розмочувати врослі нігті.

Сильні антибактеріальні властивості солі сприяють знищенню мікробів — джерела набряклості і болю. Наша рекомендація: покладіть у дві окремі чашки з водою по чайній ложці солі, прогрійте до помірно теплої температури і кожен день близько 20 хвилин замочуйте ступні у ванночках із цією сумішшю.

Часник проти болю в вухах

Вчені з Медичного  університету Нью Мехіко запевняють, що щоденне дворазове закапування двох крапель теплої олії з часнику в вуха дозволить позбутися від болю впродовж 5 діб. Надзвичайно сильні активні компоненти часнику, такі як сірка, германій, селеній, за своєю природою токсичні для незліченної кількості бактерій, що спричиняють біль.

Доктор Тереза Грейдон, співавтор книги «Вершки народної аптеки» радить близько двох хвилин кип’ятити на маленькому вогні суміш з 3 зубчиків подрібненого часнику і половини чашки оливкової олії холодного віджиму, процідити і покласти в холодильник на 2 тижні. Цю суміш необхідно обов’язково підігрівати перед кожним використанням.

Виноград проти болю в спині

Останні дослідження вчених з Державного університету Огайо виявили, що доверху наповнена чашка винограду в день може розслабити напружені кровоносні судини — внаслідок посилення припливу крові до ушкоджених тканин спини. Очевидна, повна залежність спинних хребців і амортизуючих дисків від розміщених поблизу кровоносних судин, що постачають їм поживні речовини і кисень. Завдяки винограду пошкоджені тканини можна легко вилікувати, забезпечивши до них оптимальний приплив крові.

Йогурт проти ПМС

Дослідники Єльського університету надали у своєму недавньому звіті інформацію про те, що близько 80% жінок страждають від ПМС і його неприємних симптомів. Причина ховається в сприйнятливій реакції нервової системи кожної з них на природне різке зростання естрогену і прогестерону, що відбувається раз на місяць.

Учені з Колумбійського університету Нью-Йорка виявили, що споживаючи всього дві чашки йогурту в день, ви можете послабити симптоми ПМС на 48%.

Доктор Мері Джейн Мінкін, професор гінекології Єльського університету пояснює: «Йогурт славиться своїм багатим вмістом кальцію — мінералу, який за своєю природою є заспокійливим засобом нервової системи, запобігає появі хворобливих симптомів, навіть в період надлишкового виділення гормонів».

Вилікуйте захворювання придаткових пазух носа за допомогою хрону

Німецькими дослідниками було виявлено здатність хрону підсилювати приплив крові до порожнин синуса і таким чином, стимулювати відкриття та випорожнення закупорених носових пазух. Крім того, виявилася його ефективність в лікуванні синусних інфекцій. Для полегшення симптомів слід щодня приймати по одній чайній ложці хрону.

Льон проти болю в грудях

Вам знадобиться всього 12 тижнів, щоб зменшити наявні болі в грудях. Радимо щодня додавати в свій раціон по 3 столові ложки меленого льону, злегка присипаючи ним кожну страву. Природні фітоестрогени, які містяться в рослині здатні  запобігти різкому зростанню естрогену, який і є головною причиною болю в грудях.

Гвоздика проти зубного болю

Вчені з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі встановили, що всього 2 години повільного розжовування гвоздики здатні зняти запалення і зубний біль. Натуральний анестезувальний засіб евгенол, який міститься в її складі з надзвичайною швидкістю здатний полегшить зубний біль. Наша рекомендація: щодня присипайте їжу четвертою частиною чайної ложки гвоздики.

Вода зменшить болючість травм

Для того, щоб скоротити період одужання після травм до 1 тижня, експерти радять випивати близько 8 склянок води щодня. Таким чином, вам вдасться розбавити та видалити з організму гістамін. Річ у тому, що саме він продукує біль у з’єднаннях, які виробляють пошкоджені тканини.

Доктор Сьюзан М. Клейнер, автор книги «Раціон гарного настрою» пояснює: «Вода — це основний будівельний блок хрящів, які згладжують кінці ваших кісток, м’яких дисків спини і мастильної рідини суглобів. Гарне постачання цих тканин водою сприяє їх безболісному руху та ковзанню одне біля одного».

Ананаси проти порушень травлення

Всього одна чашка свіжих ананасів в день здатна вилікувати здуття живота протягом

З-ох діб. Таку дію забезпечує багатий вміст протеолітичних ферментів, що прискорюють розщеплення продукуючих  білків болю в тонкій кишці й шлунку.

Неймовірно, що на нашій кухні може зберігатися така велика кількість природних знеболювальних, якими ми можемо скористатися в будь-який зручний час. Адже цілюща сила природи завжди поруч, навіть на відстані витягнутої руки для того, хто готовий її прийняти. Зробіть цей невеликий крок до її благ і будьте здорові!

За матеріалами Тутка.