Про покупця, магазин і хитромудрий сервіс

Йде чоловік по вулиці, дивиться новий магазин. Та й думає зайти подивитись.
Заходить, його відразу ж зустрічає усміхнений продавець:
– Добрий день! Ми дуже Вам раді, що б Ви хотіли придбати?
– Та, рукавички потрібні.
– Пройдіть, будь ласка, в той відділ.

Чоловік підходить:
– Добрий день, мені потрібні рукавички.

Йому у відповідь:
– Вам які: літні чи зимові?
– Зимові.
– Тоді пройдіть в он той відділ.

Пішов, запитує в черговому відділі:
– Добрий день, мені потрібні рукавички.
– Вам шкіряні чи ні.
– Шкіряні.
– Тоді Вам в он той відділ.

Пішов…
– Доброго дня! Мені потрібні зимові шкіряні рукавички.

Продавець:
– Вам з натуральним хутром чи ні?
– З натуральним, звичайно.
– Вам треба у відділ навпроти.

Чоловік злиться, але мовчки йде. У новому відділі з підвищеним голосом каже:
– Мені потрібні рукавички ЗИМОВІ ШКІРЯНІ з натуральним хутром.
– Вам з застібкою чи без?
– З застібкою
– Витягніть руку, розсуньте пальчики.

– Будь ласка.
– Вам треба в сусідній відділ.
– А крвмть! Та що це таке, Ви що з мене знущаєтесь? Дайте мені рукавички і я піду.
– Не хвилюйтеся, ми просто хочемо продати Вам саме те що Ви хочете, щоб Ви отримали максимум задоволення від покупки. Ви рукавички підбираєте під це пальто?
– Так!

Йде далі по відділах. Підходить до наступного продавця і ледь не кричить:
– Мені потрібні зимові шкіряні з натуральним хутром і застібкою на ці руки до цього пальто рукавички!
– А Вам застібка потрібна на кнопочки чи блискавку?

Чоловік на межі істерики:
– На кнопочки!!!
– Вам треба он до того продавця.

В цей момент відкриваються вхідні двері, в магазин заходить чоловік, який тримає на витягнутих руках вирваний з коренем унітаз, по краях якого залишилася ще плитка. Підходить до прилавку і кричить:
– Ось такий у мене унітаз, ось така плитка, сраку я вам вчора показував! Дайте мені, нарешті, туалетний папір!

До теми: Про магазин чоловіків

До теми: Про пригоди московита у Карпатах


Про бабцю і нацицник

Прийшла бабця зі села з великими грудьми до аптеки і каже:
– Дитино, а у вас нацицники є?
– Слухайте, жіночко, не нацицник, а бюстгалтер, а продають їх на 2 поверсі в універмазі..
Приходить старенька в універмаг, і до продавця:
– Мені тре бугалтера!
– Бухгалтера нема. Може вам заступника закликати?…
– Та най вже буде заступник! Головне щоб цицьки добре тримав!


Касири в магазинах опанували новий вид шaхрайства з банківськими картками

Коли ми буваємо в громадських місцях, то зазвичай найбільше остерігаємося кишенькових злодіїв. Багато хто навіть ніколи не носять із собою більше грошей, ніж можуть витратити в продуктовому магазині. А великі покупки завжди оплачують за допомогою банківської картки.
Читати далі


Потужний в щелепу: у Києві продавець шарфів “заспокоїв” п’яного хулігана (відео)

В мережу потрапило захоплююче відео, на якому торговець шарфами одним майстерним ударом “заспокоїв” п’яного хулігана.
Читати далі


Про офіцера і хитру жінку

Офіцер-ракетник приходить додому з нічного чергування…
Тільки повісив у шафу піджака, як жінка із спальні кричить:
– Хліба немає, вернися і купи!
Він одягає піджака, йде в магазин. Знайомий продавець запитує:
– Старий, а ти що, службу змінив?
– Ні, а з чого ти взяв?
– Так на тобі форма пожежника!

Оповів: Любомир Коваль


У магазині молода жінка шукає подарунок для свого нареченого…

У магазині молода жінка шукає подарунок для свого нареченого.
Перебрала різні варіанти, ніяк не може зупинитися на чомусь одному.
Продавець, вже трохи старша і досвідчена жінка, стараючись допомогти, питається:
– А чим займається Ваш хлопець?
– Він письменник… – відповідає задумливо кобіта.
– Тоді подаруйте йому ось цей кошик для сміття…

Оповів: Любомир Коваль


Десь ще наприкінці 70-х років минулого століття заходить ві Львові у магазин сувенірів один добродій…

Десь ще наприкінці 70-х років минулого століття заходить ві Львові у магазин сувенірів один добродій.
Бачить малеееньку позолочену фігурку кицьки. На ціннику написано: “кицька – 10 руб, її історія – 100 руб”.
– Прошу пана мені вповісти, чи можу я купити кицьку без історії? – запитує той чоловік.
– Звісно, – відповідає продавець, – але за історією Ви все одно повернетесь.
Чоловік купує маленьку позолочену кішку і йде по місту. Раптом він зауважує, що слідом за ним спочатку йде одна кішка,.. потім ще одна,.. потім ще і ще… За півгодини за ним уже плететься цілий табун кішок. Добродій у паніці починає втікати. Кішки не відстають, біжать за ним. З того страху він забіг гет на Погулянку, ну туди, де тоді були ставки, розмахується і кидає маленьку позолочену фігурку кицьки у ставок. Всі котяри, які до цього дибали за хлопом, вмить стрибають у воду слідом за статуеткою і тонуть.
Чоловік вертається назад, у той же магазин сувенірів.
– Я ж Вас попереджав, що Ви повернетеся за історією, – каже йому продавець.
– Та до сраки мені та історія! – відповідає чоловік. – У Вас часом немає такого малееенького позолоченого московитика?

Оповів: Любомир Коваль


У відділі жіночої спідньої білизни чоловік звертається до продавчині…

У відділі жіночої спідньої білизни чоловік звертається до продавичні:
– Покажіть мені, будь ласка, бюстгальтери п’ятдесят восьмого розміру.
Жінка ошелешено дивиться на хлопа, втративши на хвильку дар мови. Тоді каже:
– Прошу пана, та немає таких розмірів.
– Як то немає ?! Я ж міряв своєю кепкою – як раз п’ятдесят восьмий!

Оповіла: Леся Яворська


У магазині чоловік питає в продавця: – Ви маєте шапочки для плавання?..

У магазині чоловік питає в продавця:
– А чи Ви маєте шапочки для плавання?
– Ні, – з подивом відповідає продавець.
– А ключки для хокею?
– Ні.
– Ну, а лижі маєте?
– Слухайте, ви що не бачите, що це винно-горілчаний магазин?
– Та бачу, дайте тоді мені пляшку вина. Ех, а так хотілося спортом зайнятися…

Оповіла: Леся Яворська


Продавчиня квітів до молодого чоловіка: – Шановний! Та купіть вже ті прекрасні квіти своїй дівчині!..

Продавчиня квітів до молодого чоловіка:
– Шановний! Та купіть вже ті прекрасні квіти своїй дівчині! Бо я вже замерзла тут стояти!
– А по чому ті ваші троянди?
– Ось ці довгі і з повними бутонами – тридцять гривень за штуку…
– Знаєте шо, так скажу Вам, пані – треба тепліше ся одягати!

Оповів: Любомир Коваль