Срібний перстень – гармонія контрастів

Сучасний модний образ складно уявити без стильних аксесуарів. Будь то браслети, ланцюжки, шпильки, годинник або запонки – їм перепризначена особлива роль: розстановка пріоритетів і заключних акцентів, для чого важливо правильно вибрати колір, форму і вид металу. Безумовно золото лідирує в цьому питанні, але ті, хто вважає за краще срібло готові стверджувати зворотне. Чому ж так відбувається?
Читати далі


Золоті каблучки для жінок – які вони?

Прикраси із золота сьогодні застосовні як в повсякденному житті, так і для урочистих подій – день народження, заручини, весілля. Так склалося, що такі вироби тісно пов’язані з певною символікою і тягнуть за собою своєрідну історію. Які бувають різновиди і види, розглянемо далі.

Читати далі


Чарівний український аксесуар стає світовим трендом в моді

Колись українки добре розбиралися в одязі аж до найдрібніших деталей і регіональних відмінностей. Їхній фантазії позаздрили б навіть знамениті дизайнери сучасності.

Нова інтерпретація вінка 2016 року вже крокує світовими подіумами. Ви навіть не уявляєте, яким потужним джерелом модного натхнення є українська культура!
Тільки справжні Гуцулочки знали, що це таке!

3526e157f87-sokolova3

Дівчата Придніпров’я ні сном, ні духом не знали, що таке уплетки. А ось гуцулки пряли шерсть, поки не придумали, що цими нитками можна заплітати коси і придумувати всілякі прикраси для зачіски.

1232

Колись на Гуцульщині та Бойківщині дівчата використовували уплетки – сплетені у вигляді кіс, скручені вовняні нитки червоного кольору, їх вплітали в коси і в кінці об’єднували в одну велику кисть, яка звивалася майже до землі.

5
Гуцулки прикрашали свої уплетки мідними бляшками або декоративними ґудзиками. Найчастіше уплетки укладали навколо голови декілька разів у вигляді вінка.
1

IMG_0011

1432915652_3

e157f87-sokolova3764848

XObCcD2ac4c234182_600

українські вінки

d799a0881f60

Mis_LNTU_2013_011389605587725499683_1

Розділяли волосся надвоє і плели дві коси, вплітаючи уплетки. Після чого волосся укладали на голові і обмотували їх поруч червоними нитками (поплетки) так, що з-під ниток не було видно волосся. Кінці стрічок з нитками звисали вільно вниз до плечей. Всю зачіску прикрашали зверху ще й живими квітами. Волосся над чолом змащували медом.

IMG_1947

Этничекий-стиль-в-одежде-10

На Івано-Франківщині до волосся прив’язували цілі шматки червоної, рідше різнокольорової вовни, яку опускали на плечі.
Культовий український фільм «Тіні забутих предків» режисера Сергія Параджанова, за однойменною повістю Михайла Коцюбинського, в найдрібніших деталях показує зачіску нареченої з уплетками.

34
А тепер тренди зі столітньою історією все більше проникають в наше життя.

valentino-bkstg-014

55423a2c36bbf_valentino-13

Screenshot_46
020b71739295432881edb263f21139f1

_ZXokWS48N5D8

moda_2015

vyshyvanka-moda
Бум на богемний стиль, про який писали відомі модні журнали, а дизайнери втілювали їх на подіумних доріжках, далі крокує по планеті. Вінок, звичайно, менше любити не стали, але почали шукати нові інтерпретації.

За матеріалами Бджола.


Традиційні українські прикраси: колись забуте знову модне

Сучасна жінка не може уявити своє життя без прикрас. Це й не дивно, адже вони вже є повсякденною річчю, що увійшла в звичку. В давнину, як і сьогодні, жінки одягали найрізноманітніші прикраси. Проте тоді вони були не лише гарними “цяцьками”, а й мали особливе значення та навіть оберігали їхнього власника. Наприклад, намисто захищало від злих сил та зурочень, а також було символом здоров’я та дівочої вроди. Вважали, що розрив нитки намиста попереджав власницю про нещастя.

Українські прикраси, що сформувалися у сиву давнину, упродовж багатьох років змінювались за своєю формою, матеріалом, кольором, значенням…

Найбільш розповсюдженою традиційною українською прикрасою було намисто. Жінки одягали його  як у святкові, так і будні дні. Чим більше нагрудних прикрас було  у жінки – тим заможнішою вона вважалася. 

Намисто часто поєднували з іншим прикрасами: дукачами, герданами, саблами, перлами, які разом з українським вбранням створювали довершений традиційний образ. Найпопулярнішим кольором намиста був червоний. Саме він є кольором сміливості, відваги, любові, символізує невичерпну енергію.

Спочатку намиста виготовляли із рослинних матеріалів:   з ягід горобини, кісточок, горіхів, насіння. Згодом використовували глину, дерево, корали, перли, різноманітні каміння, метали, дорогоцінні матеріали. 

Давньою прикрасою є дукач (личман, ягнус) – українська прикраса у вигляді великої медалеподібної монети з металевим бантом, прикрашеним камінцями. Дукач слугував певним композиційним центром усіх жіночих нагрудних прикрас та закріплювався на найбільш видній частині намиста. Як правило, його виготовляли із монет, а своєю історією він сягає часів козацтва.

Салба – масивне намисто з тканини розшитої монетами. Такі прикраси притаманні Буковині та є дуже схожими до турецьких, татарських та молдовських прикрас.

Ще однією прикрасою, в основу якої покладені монети – є дукати. Монети нанизували на нитку разом із бісером, коралями та скріпляли між собою у вигляді намиста.

Масивними та порівняно дорогими коралями були пацьорки. Так називали прикрасу із скла, що оздоблювалася вручну.  Про писані пацьорки колись мріяла кожна дівчина. Не дарма в коломийці співається:  “Аж ня любиш, як я, щиро, солодкий Василю, то купи ми пацьорочки на біленьку шию”. 

Зграда – традиційна гуцульська прикраса-оберіг. Вона мала вигляд нанизаних на ремінець, шнурок чи дротик в один, два чи три ряди мідних литих хрестиків, між якими чіпляли мідні трубочки або спіральки. Зграду дарували дівчаткам на їхнє 6-річчя та одягали на шию. З кожним роком, кількість цих прикрас  збільшувалася, а згідно з віруваннями, і сила оберега також росла.

Серед прикрас з бісеру, варто виділити гердани. Створення таких кольорових прикрас із крихітних намистин потребувало неабиякої витримки та терпіння.  Гердани користувалися популярністю серед жінок на Галичині, Поділлі та Волині, а орнаменти, які зображали на цих прикрасах – залежали від регіональної приналежності. Як не дивно, але ці окраси спочатку одягали чоловіки. Лише з часом гердами доповнювали й жіночі українські образи.

Своєрідними комірцями з бісеру є кризи. Такі прикраси мали різний орнамент та розмір. Найбільші, наприклад, одночасно прикрашали шию та плечі жінки.

Силянки  (плетенки) — прикраси, назва яких походить від техніки нанизування (силення) бісеру.

За матеріалами Всвіті.