Про сповідь і гріх

Один хлопець вирішив посповідатися і прийшов до священика:
— Отче, я хочу посповідатися Вам про свій гріх.
— Слухаю, сину мій.
— Учора я гуляв парком і на алеї побачив жінку, що лежала під деревом зовсім нага.
— Це ще не гріх, сину мій.
— Я підійшов до неї поближче і задивився.
— Це також не гріх, але вже спокуса.
— Тоді вона розтулила ноги й грайливо поглянула на мене.
— Це вже велика спокуса.
— А я став, як укопаний, і дивився на неї, доки вона не пішла.
— Так, сину мій … гріх! Гріх було цим не скористатися!

Оповів: Віктор Шкільнюк


“Не встиг зайти до церкви, як одразу отримав від доброї парафіянки пораду, яку ікону потрібно піти поцілувати”, – Сергій Притула розповів, як ходив до сповіді

Церква та молитва – речі дуже інтимні. Однак у нас в Україні багато хто думає, що має право втручатися у чиїсь інтимні процеси.
Читати далі


Про хитрого грішника

Приходить один чоловік до священника, щоб висповідатися, бо згрішив з чужою дружиною.
Пан отець його питає:
– Ну кажи, грішник, з чиєю дружиною ти зробив таке гріхопадіння?
– Не можу сказати, пане отче, соромно.
– Ага соромно? А чи не з дружиною кравця Степана?
– Ні, пане отче.
– Ні? Тоді, мабуть, з дружиною булочника Івана?
– Ні, пане отче.
– І вона ні? Знаю. З нареченою торговця Петра, вона відома блудниця. Адже так?
– Ні, пане отче.
– Йди геть з церкви! Не буде тобі ніякого прощення!
Чоловік виходить задоволений. Його колега, який чекав його при виході, питає:
– Ну що, відпустив тобі гріх, пан отець?
– Ні.
– А чого тоді так посміхаєшся?
– А скільки я тепер нових адресочків знаю.

Оповіла: Леся Яворська


Поїхали кум з кумою в сусіднє село в церкву до сповіді…

Поїхали кум з кумою в сусіднє село в церкву до сповіді.
Дорога йшла через лісочок. Вони зупинились. Пташки щебечуть, вітерець пестить волосся. Краса. Не втримались і согрішили.
Приїхали до церкви, сповідаються:
– Знаєте, отче, согрішив я з кумою по дорозі до вас.
– І скільки разів?
– Та тільки один.
– Прочитаєте 10 “Отче наш” і “Діво Маріє”…
Другою сповідається кума. Призналась і вона про гріх.
– І скільки разів?
– Та два, отче.
– А ваш кум сказав, що один раз! – зауважив священик.
Кума, опускаючи очі:
– А він що, назад один поїде?!


Зібрався кум до сповіді. Приходить до куми і каже…

Зібрався кум до сповіді. Приходить до куми і каже:
– Жінка моя, звичайно, того не взнає. Я йду до сповіді,.. мушу признатися панотцеві, що согрішив з тобою сім разів…
Кума:
– Та шо там сім! Кажи відразу вісім, а то й всі десіть. Все ‘дно, як вийдеш зі сповіді, то відразу мене захочеш…

Оповів: Любомир Коваль


Прийшла жінка на сповідь і зі сльозами на очах каже священикові: — Грішна я, отче, така-м грішна…

Прийшла жінка на сповідь і зі сльозами на очах каже священикові:
— Грішна я, отче, така-м грішна… Не прийме мене Бог до раю – я дуже багато блудила та грішила…
Отець замислився і питає:
— І як багато ти грішила, дитино моя?
— Йой, панотче! Та я прийшла-м тутка, аби ся розкаяти, а не би сі похвалити…

Оповів: Любомир Коваль


На сповіді панотець питає чоловіка: – Сину мій, скажіть мені, чи ви курите?..

На сповіді панотець питає чоловіка:
– Сину мій, скажіть мені, чи ви курите?
– Ні, отче!
– Може, пиячите ?
– Ні, Боже збав!
– Ну а з жінками як?
– Утримуюсь, панотче.
– Я не бачу у вас жодного гріха! – вигукує подивований священик, який вперше бачить такого праведного чоловіка.
– Та ні, отче, є у мене один гріх – я брешу багато!

Оповіла: Леся Яворська


У церкві, на сповіді: – Грішила, рабо Божа?..

У церкві, на сповіді…
– Грішила, рабо Божа?
– Ой, грішила, отче, так їм гріши-иии-ила!..
– Каєшся, дитино?
– Ой, каюся, отче, ще й як ка-ааа-аюся!..
– Добре… Господь милосердний… Протягом місяця три рази прочитати зрання молитву і три рази перед сном… А тепер цілуй хрест,.. та куди,.. та не так,.. та без язика!..

Оповів: Любомир Коваль


На сповіді: – Отче, я така грішниця: їм багато, особливо шкідливу їжу і найчастіше, коли закушую…

На сповіді:
– Отче, я така грішниця: їм багато, особливо шкідливу їжу і найчастіше, коли закушую. А ще, буває, зловживаю алкоголем, але тільки раз у тиждень, бігме, отче! І ще блуд чіпається до мене, але тільки тоді, отче, коли зловживаю алкоголем …
– Знаю, дочко моя.
– Овва, а звідки ?
– Я стежу за тобою у фейсбуці.

Оповіла: Леся Яворська


Приходить один чоловік до священика, щоб висповідатися, бо згрішив з чужою дружиною…

Приходить один чоловік до священика, щоб висповідатися, бо згрішив з чужою дружиною.
Панотець його питає:
– Ну кажи, грішнику, з чиєю дружиною ти зробив таке гріхопадіння ?
– Не можу сказати, панотче, соромно.
– Ага, соромно ? А чи не з дружиною кравця Степана ?
– Ні, панотче.
– Ні? Тоді, мабуть, з дружиною пекаря Івана ?
– Ні, панотче.
– І вона ні ? Аа, знаю! З нареченою торговця Петра, вона відома блудниця, адже так?
– Ні, панотче.
– Йди геть з церкви! Не буде тобі ніякого прощення!
Чоловік виходить задоволений. Його колега, який чекав при виході, питає:
– Ну що, відпустив тобі гріх панотець?
– Ні.
– А чого тоді так посміхаєшся ?
– А скільки я тепер нових адресочків знаю!…

Оповіла: Леся Яворська