Красиві вірші про вишиванку

Україна сьогодні святкує день вишиванки.

День Вишиванки

Одягну я зранку

Білу вишиванку,
Заплету у косу
Я Червоній мак,
Вмиюся росою
З зілля на світанку
І піду міжду люди так.
Хай Усі навколо
День новий стрічають,
Хай співають гучно
Радісних пісень,
Бо сьогодні свято
(Українці знають!),
Й весело святкують
Вишиванки День !!!

Сорочка-оберіг
Вишивала мама синіми ниткам, –
зацвілі волошки буйно між житами.
Узяла матуся Червоненьку нитку, –
запалали маки у пшениці влітку.

Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали квіти України:
маки та волошки, мальви біля хати.
Частку для дитини Вишивала мати.

Шила-Вишивала хрестики зелені, –
зашуміло листя на вербі й калині.
Золотилося сонце у розлогій кроні.
Вишивана частка, наче по долоні.

Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали символи Вкраїни:
і верба, й калина, сонях біля хати.
Щастя для дитини Вишивала мати.

Білими по Білім Вишивала ненька,
до ниток вплітала всю любов серденько.
Дрібно гаптувала росяні мережки,
Щоб не заростає у дитинство стежки.

Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стала рідна Україна.
Мамина Турбота Збереже сорочку,
захистять від лиха хрестиків рядочки.

 

За матеріалами ukr.media.


12 травня — День матері. Гарні привітання у віршах для ваших матусь

День матері – це міжнародне свято присвячене матерям. У цей день вітають матерів та вагітних жінок. Проте здебільшого кожен поздоровляє своїх рідних матусь.

Спасибі за ласку, за щире тепло
Недоспані ночі, турботи й добро.
Здоров’я міцного Вам зичимо щиро,
Любові і радості, злагоди й миру!

***

Мамусю рідна, кохана моя,
Сьогодні це свято – лиш тільки для тебе.
Бажаю тобі я щастя й добра,
І віри, й надії, і мирного неба.

***

Матінко люба, зозуленько мила,
Щирі вітання тобі!
Зичу я щастя, здоров’я і миру
в домі твоєму завжди!

***

Слів чудових безліч хочеться сказати
І всього багато щиро побажати,
Скільки є на світі квітів, а на них роси, –
Стільки зичимо Вам щастя, радості завжди!

***

Вітає Вас щиро уся наша велика родина,
Матінко дорога, матусю єдина,
Всі ми Вас любимо і всі поважаєм,
Всі ми Вам здоров’я і щастя бажаєм.

***

Нехай щасливі будуть діти,
Здорові будуть хай завжди,
Разом із ними до досягнень
Ти по дорозі долі йди!

***

В день матері прийми вітання
І побажання лиш добра,
Нехай дарує тобі сили
Ця місія свята твоя!

***

З днем матері, мила матусю,
Люба моя, найніжніша,
Будь завжди здорова та гарна,
І за сонечко навіть миліша!

***

Мамо, не можу я слів підібрати,
Щоб, моя люба, тебе привітати,
Довго живи, не хворій, будь весела,

Хай лине щастя, неначе джерела,
Перед тобою, матусю, вклоняюсь,
Все буде добре, завжди сподіваюсь!

***

Хай лиш радість дарують діти
І здоровими ростуть.
Щастя, мир, добро, удачу
У життя принесуть!

За матеріалами Доброта.


Пізнай себе: Шевченко, Франко чи Тичина. Як добре пам’ятаєш вірші зі шкільної програми (Тест)

“Реве та стогне Дніпр широкий..”, “О, панно Інно” і “Любіть Україну”. Тест для тих, хто впевнений, що досі знає усі вірші українських поетів напам’ять
Читати далі


“Думи мої” чи “Сон”: як добре ти знаєш вірші Шевченка (тест)

9 березня в Україні відзначають дні генія слова Тараса Шевченка. У 2019 році минає 205-та річниця від дня народження Кобзаря, твори та вірші якого знають та читають у всіх куточках світу.
Читати далі


5 кумедних гуморесок, в яких українці можуть впізнати себе

Українські реалії та менталітет – теми не лише для задушевних розмов “в жилетку”. У будь-якій ситуації українець знайде смішинку, що перетворить прикру пригоду на повчальну історію!

Український контент підібрав низку гуморесок від кращих володарів поетичного слова, в яких українець напевне зможе упізнати себе. Або ж принаймні свого ближнього…

Степан Олійник, “Йшов автобус на Полтаву”

По білету і по праву
Кожен зручно в крісло сів.
Проти ночі на Полтаву
Курс узяв автобус “Львів”.

І висловлює бабуся
Водію тривогу-страх:
— Я Лубни проспать боюся,
Розбуди мене в Лубнах!

Не забудь лише, синочку!
— Добре, добре! — той прорік.
Сіла бабка у куточку
І схилилася набік.

Та водій — аж за Лубнами
Спохвативсь, що винуват.
Розвернув машину з нами
І везе стару назад!

Чортихається, не в дусі
(Хоч із власної вини!).
Врешті став і до бабусі:
— Вигружайтеся! Лубни!

А бабуся із куточка:
— Їдь, синок! — рукою мах.—
То казала мені дочка:
«З’їж таблетку — у Лубнах!».

Олексій Домницький, «Золоте весілля»

0_b51ba_318979f3_xl

 

В діда Гната у сім’ї
Визначна подія —
Півстоліття вже у шлюбі
Він й баба Надія.
Поз’їжджалась дітвора,
Правнуки, онуки.
Зайшов сільський голова,
Щоб потиснуть руки.
Завітали всі сусіди,
Родичі, знайомі,
Журналісти із видання
«Село на підйомі».
Добрих слів наговорили,
Щось й подарували,
Довгих років «молодятам»
Щиро побажали.
Під кінець вже журналісти
До баби звернулись:
«Ви б за діда знов… якби
Роки повернулись?»
«За оцього? Та ви що?!
Бузувір, та й годі.
Та не знайдете такого
Більше у природі!
Ходить, бурчить, чіпляється,
Все йому не смачно.
А на мене ж задивлялись
Хлопці кращі значно.
Із ним молодість моя
Так хутенько збігла…
Я б за нього не пішла…
Я б за ним побігла.

Аркадій Музичук, “Конспірація”

image9-558x398

Дідусь з бабусею сидять
Самотньо у хатині,
Про всяке-різне гомонять:
Про гній, зерно і свині…
Бабуся глянула в вікно.
— О, йде Максим до тебе.
— Чого це? Ввечері ж кіно?
— Мабуть, що дуже
треба.
— Він щось несе? —
до баби дід.
— В руках нема нічого.
— Тоді палкий йому
привіт,
Нема мене для нього.
Зайшов сусіда, привітавсь.
— А де ж Василь?
— Немає!
— Я так на нього
сподівавсь,
Піду до Миколая.
— Що, куме, трапилось,
кажіть?
— Зірвав Василь мій графік.
Хотів півлітра з ним
розпить…
— Я тут, Максиме! В шафі!

Петро Досужний, “Вполював кум гусака”

noch-pered-rojhdestvom-2_0

 

Повернувся з полювання
Мисливець Кислиця —
З одного боку гусак,
З другого рушниця.
Сам побитий, у синцях,
Ще й дві ґулі має.
— Звідки ти прийшов отак? —
Кум Іван питає.
— З полювання, — відказує
Невдаха-мисливець, —
Вполював от пернатого
Жінці на гостинець!
— А побитий сам чому? —
Іван поспитався. —
Може, тобі цього разу
Лютий звір попався?
— Та не винен тут гусак, —
Кум озвався з гиком, —
Та господар, бач, у нього
Виявився диким.

Павло Глазовий, “Про пілюлі й порошки”

poslednij-varenyk

 

Занедужав наш Омелько,
Кілька літ хворів.
Побував у кабінетах
Всяких лікарів.
Порошки й пілюлі всякі
Без кінця ковтав,
Доки висох, як тараня,
Аж зеленим став.
На дослідження недавно
Він в лікарню ліг.
Терапевт його облапав
З голови до ніг.
Всю історію хвороби
Пильно прочитав:
Скільки з’їв пілюль Омелько,
Скільки поковтав.
Прочитав і довго думав:
Дати щось нове –
Порошки якісь, пілюлі?
Чи нехай живе?..

Джерело: Coma.in.ua