Телефонує свекруха невістці, відразу без “добрий день” питається за сина:
– Ну, як там моє дитятко, як мій синочок любий?
– Та як, як.. Горілку п’є, по бабах вештається, мене лупить, он на плечах синців наставив – життя з ним немає!
На цих словах невістка починає плакати. Свекруха:
– Ну і слава Богу! Тільки б не хорувало…
Оповів: Любомир Коваль
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини