У свої 65 років Павло Рєзвой переплив Атлантичний океан, через рік – Індійський. Головне, що все це львів’янин зробив у той час, коли більшість вважає, що у житті вже нічого цікавого не трапиться.
У свої 65 років львів’янин Павло Рєзвой зробив те, що під силу одиницям. На човні зі звичайнісінькими веслами переплив Атлантичний океан. А потім настільки увійшов у смак, що підкорив й Індійський, ставши при цьому третьою людиною світу з таким послужним списком.
Плюс два записи у Книзі рекордів Гіннеса: українець не лише найстарша людина, яка коли-небудь кидала виклик океану, але й найшвидша. Павло Рєзвой переплив Індійський океан за 55 днів, до нього цей показник був майже вдвічі більший.
В сумі 119 днів, коли твоє життя залежить від двох стихій – води і вітру. 119 днів невідомості. У першій мандрівці вже на 9 день зламався телефон. Рідні могли лише слідкувати за маячком на радарі. І все, жодних дзвінків і розмов. Лише океанська тиша. Далі зламалось кермо. Можна впадати у відчай, злитись на долю, але посеред океану ти не можеш опустити руки.
Павло знайшов у трюмі дошку, вирізав потрібні розміри. Ще трохи клею, декілька шурупів і штурвал на місці.
Були моменти, коли хвилі перевертали човен, кидали ним у різні сторони. Але й тоді це сприймалось по-філософськи.
“Ні, страху я не відчував. Я знав, що шторм все одно закінчиться і зранку все буде добре, та дійсно, зранку виходило сонечко і я традиційно варив собі каву на примусі. Кава, схід сонця і океан і все відновлювалося,”— згадує мандрівник.
Дехто думає, що в цих мандрівках українець хотів собі довести, що він ще здатний на подвиги. Що старість – паршива відмовка. Та справжня мета – це враження. Коли біля борту пропливають стада дельфінів і табун горбатих китів, а на водній поверхні відзеркалюється зоряне небо, ти просто насолоджуєшся моментом.
“Наливаєш собі вина, яке прихопив на Канарських островах, включаєш аудіокнижку і рибалиш посеред океану. Саме такий підхід до подорожі й допоміг здолати усі труднощі,”
— переконаний Павло.
Так само й в житті: можна боятись невдач, уникати всіх можливих небезпек і закинути якір у тихій гавані. А можна розправити вітрила і сміливо вирушати за враженнями.
Залишився ще Тихий океан. І сили на його підкорення також.
Джерело: Марік
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини