Подвір’ям Київської фортеці блукають солдати в старовинній військовій формі. Неподалік на тлі фортечного муру зграйка симпатичних дівчат фотографується з розхристаним (щойно від смерті врятувався!) козаком, у якому, придивившись, можна впізнати популярного співака, розповідає Новинарня.
Поруч із масивних дверей вибігає режисер зі щойно загашеним смолоскипом — знаряддя піротехніків здорово димить, а в маленькому похмурому приміщенні, де зірка-козак більше години терпляче простояв на колінах, закутий у кайдани, іще залишилося зняти одну сцену…
Ми — на зйомках тизера до нового українського серіалу “Часова варта”. І судячи з синопсису цього фентезі-детективного й водночас історично-просвітницького проєкту, такого в нашому кіносеріальному виробництві ще не було.
Щоправда, було в європейському — українська “Часова варта” є адаптацією відомого іспанського серіалу “Міністерство часу” (El ministerio del tiempo). Він виявився настільки успішним, що зацікавив такого монстра серіального виробництва, як Netflix — третій сезон іспанці знімали вже спільно з цією всесвітньою компанією.
Втім, попри однаковий формат, українська версія помітно відрізнятиметься від іспанського оригіналу. Але про це трохи згодом. А поки що ознайомимося з синопсисом:
“Уявіть, що в сучасному Києві, в непримітній будівлі, яка виглядає, як звичайний департамент рядового міністерства, насправді розташована таємна організація. Її співробітники охороняють коридори часу від незаконних переміщень. «Часова Варта» протидіє зловмисникам, запобігає спробам втрутитися в хід часу, пересуваючись з однієї історичної епохи в іншу, розшукує порушників, розплутуючи головоломки, пов’язані зі знаковими історичними подіями”.
Автори обіцяють глядачам “занурення в гостросюжетні розслідування, драматичні події, маловідомі та знакові факти української історії”. У одній з головних ролей — відомий актор Олексій Горбунов.
Ну й без обов’язкових останнім часом у таких випадках “селебритіз”, яких українські продюсери взяли за звичку запрошувати для розширення глядацької аудиторії, в цьому випадку теж не обійшлося…
Звучить, так би мовити, багатообіцяюче. Тож поки визволеного з середньовічної фортеці селебриті-актора повели на перегрим, розпитуємо креативного продюсера проєкту Михайла Панченка про подробиці. До речі, саме йому разом з іще одним продюсером Віталієм Мірошниковим належить ідея адаптації іспанського “Міністерства часу” до наших реалій.
Отже, почнемо з сюжету.
“Все починається з того, що наш герой, рятувальник, намагається витягнути з пожежі людей, — розповідає Михайло. — Він помічає трьох осіб у дивних одностроях, але поки рятує одного з них, стається обвал — і герой непритомніє. А коли опритомнює, виявляється, що на тій пожежі взагалі не мало бути людей, адже це закинута фабрика. І тих дивних чоловіків, яких він нібито бачив, там не виявили”.
Рятувальник, звісно, розгублений, але до психіатра справа не доходить: психіку героя рятують агенти Часової варти. Це засекречена організація, проте вартовим доводиться відкрити таємницю нашому МНСнику, бо лише він може їм допомогти.
У штаб-квартирі Часової варти, яка й справді має вигляд звичайної урядової структури, головний часовий вартовий (Олексій Горбунов) розповідає героєві про місію організації, яка триває вже понад 1000 років.
Усе почалося з Хрещення Русі, коли один із жерців культу старих богів, щоб врятувати своє життя, виказує київським князям таємницю існування часових коридорів, якими можна потрапити в інші епохи.
В іспанському серіалі, до речі, секрет було розкрито дещо пізніше — вже за часів інквізиції. Але ж на те вона й наша історія, щоб усе було інакше.
Після того, як жрець усе вибовкав, ухвалюється рішення про створення таємної організації, завданням якої є контролювати коридори часу — щоб ними не користувалися зловмисники, намагаючись змінити історію.
Зрозуміло, що зловмисників таких вистачає, тож сюжет по суті невичерпний — аби рейтинги не підводили. До речі, вихід серіалу заплановано вже на 2020 рік, хоча основний знімальний процес іще не розпочався.
Та повернімося до наших вартових. Рятувальник “міністерству” знадобився тому, що під час пожежі він єдиний бачив двох порушників імовірно з ХVІI сторіччя (третій таки загинув), які вибралися з полум’я й тепер вештаються по Києву з невідомою метою.
Тим часом прибульці з минулого ходять столицею, викрадають зброю з “оружейки” та чинять інші капості (деякі з яких ми побачимо вже в тизері).
Ці вояки, щоб ви розуміли, перемістилися в наш час з метою викрасти сучасну зброю та за її допомоги запобігти участі українських козаків в осаді фортеці Дюнкерк під час Тридцятирічної війни в Європі в ХVІI ст.
“Про те, що українські козаки як досвідчені професійні воїни часто були на службі у європейських правителів XVI-XVII ст., знають не всі. Хоча цей факт підтверджується даними Віденського архіву, а деякі історики переконані, що під час Тридцятирічної війни саме завдяки участі козаків французи змогли зайняти фортецю Дюнкерк, яку називали «ключем від Ла-Маншу». Тому візитери з відповідної епохи й прибули по сучасну зброю, аби не дати козакам осадити цю стратегічну фортецю”, — пояснює продюсер Михайло Панченко.
Зізнайтеся чесно, ви знали про участь козаків у Тридцятирічній війні і, зокрема, битві під Дюнкерком? Якщо й “знали та забули”, то, мусимо визнати, таких людей на широкий загал небагато.
Тому місія серіалу “Часова варта” трохи більша, ніж просто розважити глядача. “Концепція нашого серіалу передбачає передусімознайомлення широких верств населення з маловідомими, «непопуляризованими» фрагментами історії України”, — каже Михайло.
І поки вартові цілу серію розбираються з подробицями конкретної справи, глядач, відповідно, теж дізнається про відповідний фрагмент нашої багатої минувшини в проміжку від Хрещення Русі й до ХХІ сторіччя. При цьому продюсери наголошують на безумовному дотриманні “принципу історичної достовірності”.
“Це, звісно, фентезі, але накладене на історичні факти. Хоча, разом із тим, в нас буде й гумор, і взагалі загальний задум полягає в поданні історичного наративу в досить легкій, пригодницькій формі”, — зауважує Панченко.
Запитуємо, хто виступив історичним консультантом, адже “історична достовірність” — це вам не жарти.
І дізнаємося, що головний сценарист “Часової варти”, драматург Максим Курочкін, сам є істориком за освітою.
Ще одним сценаристом є Оксана Савченко. А крім того, у сценарну групу входить журналіст і оглядач Віталій Портников, який, зізнається Михайло, є одним із головних генераторів усіляких оригінальних ідей.
Зокрема, саме йому належить ідея ввести у команду головних героїв… Лесю Українку. Ту саму, письменницю. Її роль, до речі, має виконати одна із залучених “селебритіз”, відома українська телезірка. Яка саме, продюсери просять поки що не розголошувати. (Підказка: її також звати Лесею).
Що ж до згаданого на початку “зіркового” козака, в якому не так уже й складно впізнати Серьогу (Сергій Пархоменко), то його роль також має реального історичного прототипа.
Його персонаж потрапив у полон, десять років пробув рабом на галері. А потім підняв на кораблі бунт, і колишні раби відігнали галеру в Неаполь. Героїчний козак і аудієнцію до Папи Римського потрапив, і взагалі всіляко відзначився.
“Він володів щонайменше чотирма мовами, знав етикет, його нагороджували королі! Тобто це такий не заїжджений образ козака, а елітний воїн, справжній представник козацької еліти свого часу”, — констатує Панченко.
Словом, хороший герой.
І серіал має бути цікавим. До речі, його створення відбувається за підтримки Українського культурного фонду.
А показ, якщо все вдасться, може відбутися не лише в Україні: за угодою з правовласником, автори проєкту мають права на демонстрацію в усіх державах “пострадянського простору”.
До речі, з цих міркувань одну з чотирьох пілотних серій (загалом їх буде по вісім на сезон) планується відзняти, наприклад, у Литві. Адже і там — теж наша історія. Ну й, зрозуміло, це допоможе зацікавити литовську аудиторію.
А далі — чим історія не жартує — може, й “Нетфлікс” зацікавиться не лише іспанським “прототипом”, а й українським наступником. Тим паче, що ця компанія переглянула свою стратегію присутності. І замість самостійно виробляти контент для продажу на іноземні ринки, тепер навпаки — шукає цікаві місцеві проєкти й виробляє локальний контент.
До речі, останнім часом “нетфліксівців” особливо цікавить Східна Європа…
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини