Про двох гуцулів і “Лебедине озеро”

Приїхали якось напередодні Великодня верховинці з Карпат до Львова.
Щось до свят прикупити, містом пройтися,.. трохи смерід з тих всіх гусей-качок-свиней вивітрити…
Коли втомилися вже ходити, зайшли до Львівської опери. А там якраз, в-акурат, показували балет «Лебедине озеро»…
Сидять ото вони,.. сидять, дивляться. Балет в розпалі…
Тут один в другого на вухо питається:
– А чо то вони ніц-но цілий час навшпиньках скачуть?
– Не знаю, сусіде. Лебедів багато,.. певно шо бояться їден на другого наступити…
– Так-так,.. багато лебедів. Певно шо всеньке подвір’я в гімні…

Оповів: Любомир Коваль


Зустрілися два гуцули і стали до балачки. Та й один з них почав нарікати на життя…

Зустрілися два гуцули і стали до балачки.
Та й один з них почав нарікати на життя. Каже:
– Не везе ми з жіночками, братіку, ой не везе! Маю таку проблему – жадна не дає…
– А ти до мольфарки ходив?
– Та ходив!
– І шо?
– Та нич! Мольфарка також не дала!..

Оповів: Любомир Коваль


Перший Національний ТБ-канал провів серед мешканців Карпат опитування, кого вони підтримують – владу чи опозицію…

Перший Національний ТБ-канал провів серед мешканців Карпат опитування, кого вони підтримують – владу чи опозицію…
Гуцули переважно підтримали “народну” опозицію. Нє,.. ну бо там же грузини розмаїті,  а багато грузинів – то так само “діти з гір”, так само вина смачні роблять і п’ють…
Лемки переважно підтримали владу. Нє,.. ну бо лемки все’дно нікому нігди не вірять, о яка тоді лем різниця, кого підтримувати?…
І тільки бойки, недовірливо дивлячись журналісту в очі, уточнювали:
– А нашо Ви, прошу пана, про то сі питаєте?..

Оповів: Любомир Коваль


Високо в горах Карпатах, десь на полонині, сидить мама з дочкою…

Високо в горах Карпатах, десь на полонині, сидить мама з дочкою…
– Порадьте-ми шось, мамо.
– А шо сі стало, доцю?
– То во не знаю, шо маю робити. Здибаюся з трьома легінями. І ніяк не годна-м одного з трьох вибрати.
– Ну то кажи.
– Їден дуже добре зароблєї. Як літо – то ніц-но людям дахи бляхов криє… як осінь – то кіньми ніц-но їздить – бульбу людьом з полів привозит, потім гній розвозит. А як сніг впаде – то чоботи всім направлєї. Та й має багацько грошей. Але тупе таке, як той чобіт. Я коло нього ніц-но говорю і говорю, говорю і говорю… А він писка стулить і ніц-но заглядає на мої цицьки…
– Ая…
– А другий такий мудрий, так всьо знає, шо гет ми страшно сі коло нього робе. Може цілий вечір вповідати, як яка зьвізда на небі сі називає, гет всі зьвізди знає, де в яких краях жиют які люди і яка в них цера – чорна, жовта чи біла, де які слоні з якими псами жиют… А я ніц-но слухаю і слухаю, і слова встромити не годна-м…
– Ая…
– А той третий – то фест як файно танцює. Так тими ножисками закидааає, так ними ладно тупає… Ніц но би-м сі дивила і дивила…
– Ая, – каже мама,- туво тепер-ка сі квапити не треба, раз вже маєш гет трьох…
Потім на кілька хвилин замислилася мама і вповідає:
– Слухай, доню! А того першого ніяк не годна-с навчити танцювати?..

Оповів: Любомир Коваль


Високо в горах Карпатах молоді гуцулята беруть шлюб…

Високо в горах Карпатах молоді гуцулята беруть шлюб.
– …А тепер, коли ми вас пошлюбили, коли молода віддала вже свою руку, серце і то всьо решта, молодий може накінець-то обняти і поцілувати її…
Десь здалека чути старечий голос:
– Я вас благаю, яку руку, яке серце, яке обняти і поцілувати?!. Вже п’єтий рік, як він її безбожно грає!

Оповів: Любомир Коваль


Потяг “Львів – Ужгород”. У купе їде сімейна пара і випадковий супутник…

Потяг “Львів – Ужгород”. У купе їде сімейна пара і випадковий супутник.
Жінка постійно “пиляє” чоловіка… За якийсь час хлопи виходять покурити в тамбур…
– Послухайте, що маю Вам казати, – каже супутник, – це, звичайно, не моя справа, але у вашої жінки жахливий характер. Я дам вам адресу психотерапевта в Києві. Він виправить її характер за один сеанс. Правда, він лікар дорогий – бере 500 долярів за сеанс…
– Не трееееба, дяааакую, – спокійно відповідає чоловік, – я вже везу її в гори, на природу. Після тунелю вийдемо, а там гуцули обіцяли прибити її нахер. І всього за якихось 500 гривень і три флєшки горівки…

Оповів: Любомир Коваль


Кацапський турист в Карпатах вирішив перевірити, чи правда те, що гуцули непривітні до кацапів…

Кацапський турист в Карпатах вирішив перевірити, чи правда те, що гуцули непривітні до кацапів.
Стукає в першу-ліпшу хату. Виходить гуцул.
Турист:
– Папіть нє дадітє?
Гуцул йде і повертається з горщиком молока.
Турист п’є і каже гуцулу:
– Врут всьо про вас, што ви нас нєнавідітє. А ви вот атлічноє малако мнє далі.
Гуцул:
– Ну, якщо чесно, я б його тобі не дав, якби в нім щур сі не втопив.
– Што?! Ах ти ж сволочь такая! – кидає горщик, а той в шматки.
Гуцул:
– Ото вандал!..
Повертається і кричить дружині:
– Галю, ти то виділа!? Та цей кацап розбив ноцник твоєї мами!


Карпати… Вдосвіта ранесенько…

Карпати. Вдосвіта ранесенько.
Молодий гуцул з дівчиною під копицею сіна ведуть розмову:
– Знаєш шо, Оксаночко… Після того, що нинька вночи тутка сі стало, я просто мушу на тобі сі вженити!
Оксанка, обтрушуючи сіно зі спідниці, відповідає здивовано:
– Господи Боже ти мій! А шо ж то нинька вночи тутка такого сі стало?!


Киряють двоє гуцулів…

Киряють двоє гуцулів. Єден вчит другого:
– Би жінка не воркотіла, я вповім тобі про іден перевірений прийомчик. Залітаєш до хати з криками “йой, Єті!”, ховаїшси під перину і вдаєш, що тремтиш, поки не заснеш.
Гуцул так і зробив. Притаївси і чекає, чи не буде жінка цабанити.
В хаті – ціхо.
Гуцул віддиховси. Придивлєєси – маткабоска! – на ловці стоят чужі штани!
– Кров би тє нагла заллєла! – зриваїси гуцул. – То чиї ґачі?
– Чо с роззівивси? – буркнула заспано гуцулка. – Єті приходив! але ти не пережьивай, я му дала такого шпіца, що він без сподЕнь втіков!

Оповів Олег Ущенко


Йдуть два гуцули напідпитку додому. Дивляться – діти надувають жабу….

Йдуть два гуцули напідпитку додому. Дивляться – діти надувають жабу… Один другому каже:
– Куме, а давайте ми корову надуємо!
Прийшли додому, взяли трембіту, прилаштували її корові в одне місце. Один з кумів ду-у-у-у-ує, аж гай гуде, а надути не може.
Тоді другий кум каже:
– Дайте, куме, я надую, бо Ви ніц не вмієте! Переверніть тільки трембіту іншим боком, бо я ся вас бриджу!