Осінь, напевно, найкраща пора для проведення довгих і холодних вечорів за переглядом кіно. З чашкою чаю або какао, під затишним пледом так приємно сісти перед екраном, на якому ось-ось розгорнуться події в фільмі.
Осінь у Нью-Йорку, 2000.
Осінній Нью-Йорк полонить своєю красою, так і хочеться прогулятися по всипаному листям парку. Саме в парку господар ресторану Уїлл Кін розлучається зі своєю коханою і в ту ж хвилину бачить Шарлотту Філдінг. Увечері він знову зустрічає її у себе в ресторані. Ловелас Уїлл миттєво стрибає в нову любовну пригоду. Але незабаром він несподівано дізнається, що його обраниця хвора.
Мачуха, 1998.
У житті десятирічної Анни і шестирічного Бена з’явилася Ізабель, улюблена жінка їх розведеного батька. Вона робить все можливе, щоб завоювати любов чужих дітей. Але Джекі, їх рідна мати, використовує весь свій авторитет і вплив, щоб цього не допустити. Коли хочеться подивитися щось добре і світле і в той же час дуже зворушливе і сумне, такі фільми, як «Мачуха», ідеально підійдуть для перегляду. Тут немає нічого зайвого, а осінь і музика прекрасно підтримують атмосферу сюжету.
Солодкий листопад, 2001.
Важко уявити добірку фільмів про осінь без цієї романтичної мелодрами з дуетом Шарліз Терон-Кіану Рівз. Нельсон Мосс – типовий трудоголік, який присвятив своє життя кар’єрі рекламного агента. Але одного разу він зустрічає Сару, жінку, не схожу ні на кого світі. Вона просить його бути її хлопцем протягом одного місяця, а натомість Сара обіцяє змінити його життя повністю. «Солодкий листопад» – чудовий романтичний фільм, який вчить радіти кожній, навіть найдрібнішій, миті життя.
Коли Гаррі зустрів Саллі, 1989.
Гаррі і Саллі знайомі з часів створення світу. Вони разом навчалися, приходять один одному на допомогу в будь-яких життєвих колотнечах, допомагають у пошуках близької людини. Навіть коли вони втрачають один одного, доля зводить їх знову і знову. Вони кращі друзі вже тисячу років. Але їх дружба постійно перебуває під загрозою. Обох наполегливо мучить питання: чи не слід їм стати більше, ніж друзями?
Останній вересень, 1999.
Класичне британське кіно з прекрасною акторською грою. Південна Ірландія, 20-ті роки ХХ століття, епоха занепаду британського правління. У розкішному маєтку аристократи Річард Нейлор з дружиною леді Мірою доживають свій вік, а в повітрі носиться бунтівний дух звільнення – кривава битва проти спеціального підрозділу британської армії, сформованого для придушення IRA. Здавалося б, два світи не можуть мати нічого спільного, але любов руйнує всі межі. У юної леді з “вищого” світу, племінниці Нейлор, і простого британського солдата немає перешкод для шаленого кохання, що розгорілося в ці вересневі дні.
Жовтневе небо, 1999.
Прекрасний фільм, що розповідає про нелегке життя в шахтарському містечку, стане хорошим емоційним ударом для тих, хто впадає восени в меланхолію. «Жовтневе небо» знятий по реальній історії Хомера Хікем. Після запуску радянського супутника головний герой настільки закохався в космос, що поставив собі завдання – побудувати власну ракету і запустити її в космос. У цьому йому починають допомагати троє друзів і шкільна вчителька. Однак батько Хомера, шахтар – роботяга, що бачить сина тільки в ролі продовжувача своєї нелегкої справи, категорично противиться прагненням своєї дитини.
Весна літо осінь зима…. і знову весна, 2003.
«Весна, літо, осінь, зима … і знову весна» режисера Кім Кі Дука – філософський фільм, місцями медитативний, з шалено красивими пейзажами, в тому числі і осінніми. Це притча про вічне, про плин часу, про зв’язок природи і людського життя. Як випливає з назви фільму, історія присвячена циклічності життя. Періоди весни, літа, осені і зими повторюються раз по раз, всі вони приходять і йдуть, приносячи з собою різні життєві уроки. І все це яскраво і цікаво показано на прикладі дорослішання молодого монаха.
Будинок біля озера, 2006.
Хочете формулу хорошою романтичної мелодрами? Ось вона: Кіану Рівз, Сандра Баллок, будинок на березі красивого озера і трішки чудес. Доктор Кейт Форестер покидає свій незвичайний будинок біля озера і переїжджає. Йдучи, Кейт залишає в поштовій скриньці лист, який повинен отримати новий мешканець будинку. У будинок вселяється талановитий архітектор Алекс Уайлер. Він пише лист у відповідь Кейт. Але з листів один одного вони з’ясовують, що живуть в абсолютно різний час.
Одного разу, 2007.
Не фільм, а просто чудо, знятий за дуже скромним бюджетом. «Одного разу» – музична мелодрама, нагороджена «Оскаром» за кращу пісню. Він – вуличний музикант, якому не вистарчає впевненості в собі, щоб виконувати свої власні пісні. Вона – юна мати, що намагається знайти своє місце в цьому чужому, новому для неї місті. Без неї Він продовжував би співати на вулиці, не помічений ніким, без нього Вона не виконала б мрію. Ця картина дарує надію на краще, коли в якийсь момент ти раптом зястрягнеш в сьогоденні без віри в майбутнє, обов’язково знайдеться людина, яка допоможе тобі зрушити з мертвої точки.
Країна садів, 2004.
Незадоволений життям молодий чоловік повертається додому на похорон матері після десятирічної відсутності. Тут він знайомиться зі страждаючою від епілепсії дівчиною, спілкування з якою надає життєвих сил їм обом.
Пізня осінь, 2010.
Анну, молоду китаянку, яка провела у в’язниці 7 років за вбивство чоловіка, умовно відпускають на 3 дні на похорон матері. В автобусі, по дорозі додому, вона знайомиться з самовпевненим жиголо, корейцем за походженням, вимушеним ховатися від ревнивого чоловіка клієнтки. Далі розгортається ця скромна історія кохання, коли двоє малознайомих людей стають по-справжньому близькі один одному.
Уявне кохання, 2010.
Один з найбільш неординарних і в той же час красивих фільмів, знятих за останні роки. Осіннє листя, червоні туфлі, гра з кольором і музика – цей фільм просто втягує в милування, здавалося б, звичайними повсякденними речами. «Уявне кохання» розкриває історію взаємин двох хлопців і однієї дівчини – по-французьки вільна і сучасна картина.
Приємного перегляду!
Джерело: Коліжанка
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини