Тут мені кажуть,:що зелені діждіталізатори мене забанили у ВР. Перший подібний випадок за всю історію парламенту.
Про це на своїй сторінці у Facebook пише українська депутатка Ірина Геращенко:
Р. S. Моя відповідь Чемберлену .
Голові Комітету Верховної ради України з
питань Регламенту, депутатської етики
та організації роботи Верховної Ради України
КАЛЬЧЕНКУ С.В.
До мене надійшов лист від Голови Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Кальченка С.В. , в якому він інформує, що до нього надійшов лист керівника фракцііі « Слуга народу» Д. Арахаміі щодо моїх висловлювань в сесійній залі.
Зазначу, що я особисто не отримувала жодних листів від пана Арахаміі, також не отримала копіі його листа до Регламентного комітету. А в самому листі пана Кольченка як Голови Комітету , мені не було роз’яснено, які саме мої висловлювання стануть предметом розгляду на Комітеті, що змушує мене припустити, що це може стосуватися моєї публічної політичної позиції, озвученої 10.09.2019 року в цілому. А сам лист Д.Арахамії не надходив на мою адресу взагалі.
У зв’язку з цим маю нагадати, що політичні позиції народного депутата України не можуть бути предметом юридичної відповідальності з огляду на таке.
Відповідно до статті 15 Конституції України суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова. Цензура заборонена. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.
Згідно з частиною другою статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до статті 34 Основного Закону України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Водночас, відповідно до частини другої статті 80 Конституції Українинародні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Вищезазначені конституційні норми прямо вказують на те, що публічна політична позиція, у тому числі критика діючої влади, не може бути об’єктомвідповідальності стосовно народного депутата України.
Зауважу, також що свобода критики діючих політиків з боку їх опонентів неодноразово була предметом розгляду в Європейському суді з прав людини, який наголошував, що межі такої критики є досить широкими, а суб’єктикритики не повинні зазнавати утисків і переслідувань. Зокрема, сфера обмежень, згідно пункту 2 статті 10 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод щодо політичних промов чи дебатів з питань, що мають суспільний інтерес є невеликою (див. Справа Вінгров (Wingrove) проти Об’єднаного Королівства, рішення від 25 листопада 1996 року). Крім того, межі допустимої критики ширше стосовно уряду ніж по відношенню до громадянина, що не займає публічних посад чи, навіть, політика. У демократичній системі поведінка чи помилки уряду повинні підлягати детальній перевірці не лише законодавчих і судових органів, але також і громадської думки. При цьому межі прийнятної критики ширші стосовно політиків, які виступають у своїй публічній якості ніж по відношенню до приватної особи. Перший неминуче і свідомо сам робить себе відкритим для детальної перевірки кожного його слова і вчинку як журналістами так і всім суспільством, і він повинен показати вищий рівень толерантності, особливо, коли він сам висловлює публічні твердження, які легко піддаються критиці
Нагадаю також, що згідно з частинами четвертою та п’ятою статті 51 Регламенту Верховної Ради України якщо народний депутат виголошує образливі слова на адресу іншого народного депутата або депутатської фракції (депутатської групи), головуючий на пленарному засіданні попереджає цього народного депутата про неприпустимість таких висловлювань або припиняє його виступ. Народний депутат або представник депутатської фракції (депутатської групи), на адресу яких були виголошені образливі слова, може звернутися до головуючого на пленарному засіданні з вимогою про надання слова для репліки. Головуючий на пленарному засіданні надає слово для репліки народному депутату або представнику депутатської фракції (депутатської групи) відразу після звернення або після завершення обговорення питання.
Якщо народний депутат, депутатська фракція (депутатська група), на адресу яких були виголошені образливі слова, вважають, що конфлікт не вичерпано і порозуміння між народними депутатами не досягнуто, то вони письмово звертаються до комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту, який розглядає це питання на своєму засіданні. У таких випадках за висновком комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту, Верховна Рада без обговорення може прийняти рішення про позбавлення народного депутата права брати участь у пленарних засіданнях (до п’яти пленарних засідань). Це рішення доводиться до відома виборців через газету “Голос України”.
Зазначу, що жодних образливих висловлювань на адресу іншого народного депутата або депутатської фракції (депутатської групи) з мого боку 10.09.2019 року мною виголошено не було, про що свідчить і стенограма відповідного пленарного засідання. Під час своїх виступів на сесійному засіданні 10.09. 2019 року я не вживала і не називала жодних прізвищ чи назв політичних фракцій , партій та груп.
Всі мої заяви, фрази, речення, співставлення, аналогії, метафори, порівняння були моєю політичною оцінкою обговорюваних законопроектів. Їх трактовка – це вже предмет власних міркувань і допущень пана Арахамії і не може розглядатися як привід для початку розгляду питання на вищезгаданому Комітеті.
Крім того, зауважу, що стаття 51 Регламенту Верховної Ради України містить посилання на чітко визначену процедуру застосування до народногодепутата України заходів дисциплінарної відповідальності, яка додержана не була. Недодержання такої процедури в ході пленарного засідання унеможливлює постановку питання про образливі висловлювання на Комітеті.
З огляду на вищенаведене, вважаю, що позиція пана Арахамії є упередженою стосовно моїх висловлювань, не може слугувати обґрунтованоюправовою підставою для розгляду відповідного питання у Комітеті з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України та містить явні ознаки зловживання правами народного депутата, на що, сподіваюся, Комітет зверне увагу.
Натомість поширення практики переслідувань народних депутата України за критику діючої влади буде тривожним симптомом згортання демократичних процесів в Україні загалом і в парламенті держави зокрема.
Відтак, розраховую, що моя політична позиція жодним чином не зазнаватиме утисків у парламенті демократичної і правової держави, якою на конституційному рівні проголошено Україну. У тому числі з боку очільників фракції монобільшості , які позиціонують себе як прибічники демократіі.
У протилежному випадку змушена буду апелбвати до міжнародних правозахисних інституцій, які опікуються станом додержання демократичних принципів свободи слова в Україні в цілому та в органах державної влади, і Верховної Ради України, зокрема. Вважаю, що перенесення цієї дискусії за межі ВР не слугуватиме цілям зміцнення іміджу та авторитету парламенту України.”
Алла Гунченко для Про Львів
Редакція може не поділяти тексти та(або) погляди авторів і не несе відповідальність за їхні матеріали. Також редакція не несе відповідальності за коментарі, які розміщені в соціальних мережах під інформаційними матеріалами редакції.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини