Про похорони і старих друзів
Похоронна процесія. Назустріч їй йде собі чоловік. Раптом він зауважує знайомого попереду процесії, аж пританцьовуючи підходить до нього, плескає по спині і радісно питає: – Степааане! Кіко літ, кіко зим?! Ще бачилися, як у школі! – Послухай, друже, вибач. В мене горе – моя жінка померла… – О! Так ти нарешті одружився? Я ж не …