«Маємо зиму, як у Греції чи Італії». Головний синоптик країни про зміни клімату

Сьогодні практично на всій території України спостерігається морозна погода. Над Україною панує циклон Petra, котрий приніс невеличке похолодання і рясні опади переважно у вигляді мокрого снігу. Та протриває ця зимова картинка недовго, вже з 10 лютого температура знову піде вгору.

Мешканці більшої частини України не спостерігали ні снігу, ні морозу з початку календарної зими, яка видалась цього сезону напрочуд теплою. Від сезону до сезону зимова погода в Україні все більше скидається на клімат Італії, Греції чи навіть Кіпру. Тенденція наближення температури на наших теренах до показників середземноморських країн збережеться і в подальші роки. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів директор Українського гідрометеорологічного центру Микола Кульбіда, – пише Главком.



Як надовго затримається над Україною циклон Petra, чи мешканці всіх регіонів держави відчувають похолодання?

Упродовж 6 лютого на території України повністю зміниться повітряна маса, яка від позитивних температур практично скрізь перейде до від’ємних. Вранці 7 лютого спостерігатимемо до 4 – 9 градусів морозу практично скрізь. На північному сході і сході України до 10-12 градусів морозу. Похолодання відбуватиметься наступні два дні — від 6 до 11 градусів морозу у більшості областей і до -16 градусів на сході України. Що стосується опадів, то найбільш інтенсивні опади спостерігатимемо у південних, центральних і східних областях України.

Це в сумі з попередніми періодами дасть зростання висоти снігового покриву у східних, центральних та південних регіонах країни до 20-30 сантиметрів. В окремих регіонах Дніпропетровської, Запорізької, Донецької, Луганської областей зростання снігового покриву доходитиме навіть до 50 сантиметрів.

Нині над Україною панує циклон Petra

Раніше, коли Гідрометцентр прогнозував погоду на лютий, то зауважував, що кількість опадів у центральних районах України буде меншою від норми. Останні події змусять переглянути прогноз?

На півдні і в центрі при нормі десь 40 мм випаде 20 мм, то це нічого не значить. Опади все одно будуть меншими від норми.

До сьогоднішнього дня метеорологи говорили, що метеорологічна зима ще не почалася. Нинішні морози означають її початок?

Ні, не можна так казати. У метеорологічному розумінні цього слова зима розпочинається зі стійкого переходу середньої добової температури через нуль градусів у бік зниження, який триває достатньо довго. Більше одного тижня. Досьогодні такої ситуації цієї календарної зими не було. Тобто не було такого стійкого переходу. Починаючи з 10 лютого температура знову почне підвищуватися. Отже, цей перехід середньої добової температури знову ж таки не відбудеться, якщо говорити про настання метеорологічної зими.

2 лютого у столиці був зафіксований температурний рекорд — 10,7 градусів тепла, а вже за кілька днів маємо мороз і сніг. Якою є загальна температурна тенденція впродовж останніх років, якщо говорити про зимові місяці?

Якщо взяти останні років 25, то у 22 з них середня температура була вищою від кліматичної норми. У приблизно половині випадків — значно вищою від норми. І було лише кілька випадків, коли зимовий період був близьким до норми і трохи нижчим за норму. Загальна тенденція йде до стійкого і стрімкого підвищення температурного режиму в зимовий період. Найближчими роками ця тенденція нікуди не дінеться, адже немає причин для того, щоби щось змінилося.

Улітку теж спостерігається тенденція на підвищенням температури?

Перехідні сезони стали набагато коротшими, особливо весняний період, який може тривати один місяць замість трьох. Різкий перехід від зимових процесів до літніх стає характерним. А загальна тенденція до підвищення температури літнього періоду зберігається і підтверджується практично кожного року. Тобто інше літо, аніж тривале і спекотне у нас, мабуть, не скоро буде.

Метеорологи кажуть, що в Україні за останні 30 років температура зростає вдвічі швидше, аніж взагалі на планеті, в інших країнах. Принаймні про це в одному з інтерв’ю заявила завідувачка відділом прикладної метеорології та кліматології Українського науково-дослідного гідрометеоінституту Віра Балабух. Чим це можна пояснити?

Віра може мати свою оцінку. Та я вважаю, що це не так. Якщо, наприклад, середня річна температура повітря на земній кулі зросла на півтора градуса, то у нас — на 1,7-1,8 градуса. Говорити, що це зростання удвічі, звичайно, не можна. Але різниця є і вона пов’язана суто із з фізико-географічним розташуванням України. Якщо взяти Північ, Скандинавію, наприклад, то ця різниця фантастично велика (підвищення температур у порівнянні з тим, як було раніше), але в цілому в Україні ця різниця ближча до глобальних оцінок, аніж до того, що ми спостерігаємо на півночі Європи.

Фахівці часто вживають термін кліматична норма, за яку температура вище чи нижче. Звідки ця «кліматична норма» береться і чи переглядаються ці показники у зв’язку зі зміною клімату впродовж певного часу?

Раніше було прийнято порівнювати із тридцятилітнім періодом, який чітко визначався. Наприклад, стандартна кліматична норма — це період з 1961 по 1990 рік. Після настання чергового тридцятилітнього періоду ця норма перераховується, але зважаючи на дуже швидкі зміни кліматичних умов і температури, всесвітня метеорологічна організація рекомендує рахувати норму кожних 10 років. Ми рахуємо і спостерігаємо ці тенденції.

Відомо, що більш-менш точний прогноз погоди можна зробити на одну-три доби. А як тоді сприймати довготривалі прогнози, які можна знайти в інтернеті? Якою буде цьогорічна весна, наприклад?

Фахівці не складають прогнозів погоди на такі тривалі періоди, розуміючи, що вони не можуть бути науково методично забезпечені. Усі подібні прогнози складені народними прогнозистами, будь-якою людиною, яка вважає, що вона компетентна в цих речах. Ми можемо говорити лише про тенденції. Якщо я кажу, що весна стає дуже короткою, то значить з десяти наступних весен у восьми тривалість весняного періоду  складатиме один місяць. У двох випадках з десяти може бути 2-3 місяці. Підкреслюю, що кажу про  тенденцію, а не про прогноз.

Виходячи з ваших слів, найтривалішим періодом стає літо?

Тривалість літа збільшується дуже суттєво. Осінь теж затягується навіть до зимових місяців.

Чи випаде сніг у Сахарі, чи замерзне Азовське море певною мірою залежить від нерівномірного розподілу сонячної енергії. А чи можна цей фактор прогнозувати? Якщо так, то на який час можливо прогнозувати?

Сьогодні я не можу стверджувати, що наша наука дійшла до такого глибокого вивчення сонячно-земних зв’язків, щоб говорити, наскільки погода у Києві залежить від сонячного сяйва, сонячної активності чи радіації. Немає реальних зв’язків між погодою внизу і тим, що відбувається на Сонці. Усе воно перетворюється у природі дещо по-іншому і виливається у різні прояви. Наприклад, штормовий вітер — це також активність Сонця, збільшення кількості торнадо у США — також результат активності Сонця, як і всілякі інші речі. Тобто перетворення енергії у природі відбувається багатьма шляхами і взагалі не прив’язане до температурного режиму.

На формування погоди біля поверхні Землі впливають багато чинників. Це, звичайно, космічні чинники, сонячна енергія, про яку ви кажете, ще є озоновий шар, концентрація парникових газів, забруднення довкілля, забруднення атмосфери, яке також має вплив. Думаю, нікому не під силу порахувати все це в комплексі для того, щоб зробити реальний сценарій того, що буде далі.

Наскільки нетиповою для українських широт є погода, яку ми спостерігаємо не тільки цього року, а впродовж останніх років? Чи є особливість у цих змін у порівнянні з іншими країнами?

Думаю, помітні зміни погоди здебільшого стосуються середніх і високих широт. У південніших  широтах, на рівні середземноморських країн, якщо говорити про північну півкулю, і точно так само у південній півкулі, від 30 до 50 градусів південної широти, ці зміни не дуже помітні. Хоча вони теж відбуваються. Для прикладу, якщо південна Україна сьогодні поступово наближається за кліматом до Греції, то у самій Греції зміни менші. Ми прогресуємо набагато швидше.

Тривалість літа збільшується, а кількість опадів?

Ні, посушливість росте на фоні підвищеного температурного режиму. Інтенсивність опадів суттєво зменшується, ґрунтові запаси води дуже швидко вичерпуються. З опадами є проблеми. А щодо температурного режиму, то іншого варіанту, крім зростання температури від літа до літа, я не бачу. З одного боку, рік від року може відрізнятися, а з іншого, якщо взяти років 20, всі вони показують рекордні значення температури для Україні. Тобто показники суттєво вищі кліматичної норми і всі за фактичним значенням середньої річної температури в Україні вищі, ніж раніше.

Чи можуть нинішні тенденції привести до того, що мороз зі снігом стануть дивиною для українських Карпат? Цього року наші гірськолижники вже відчули цю проблему.

Так, певні проблеми зі снігом в Карпатах були і цього зимового сезону, його було явно недостатньо. Там, де можна було вирішити цю проблему штучно, її вирішували, а от за останні дні у Карпатах випала велика кількість снігу, тож всі охочі можуть поїхати в гори. Що буде далі? Надалі можна говорити, що загальне підвищення температури, звичайно, сприятиме зменшенню кількості днів з нормальним сніговим покривом навіть у Карпатах. Відбуватиметься також підвищення температури в горах.