Про мандрівника і магазин для дорослих (18+)

Повернувся чоловік в глухе село з великого міста.
Зібралося все село, слухають його приповідки. Сидять, самогонкою частуються.
І тут мандрівник каже:
– А ще попав у такий цікавий магазин, для дорослих, “Полуничка” називається! Ну чудо, той магазин, скажу я вам! Жінки надувні різних розмірів і різних кольорів продаються!
Тут найжвавіша тітка на селі і запитує:
– Ну а чоловіки там надувні є?
Мандрівник:
– Сказати чесно, – чоловіків не бачив. Може, і не завезли. Але ви би бачили скільки там до них запчастин!


Про холодець і політику

Свято, в селі празник.
Люди в хаті за столом.
Поруч сидять два куми.
Один до другого:
– Куме, а чи будете холодцем закушувати?
– А з чого той холодець?
– Та з ноги!
– А з чиєї ноги?
– Та як з чиєї, та зі свинячої!
– А з лівої чи з правої?
– Йой, куме, ви знову про ту політику!

Оповіла: Леся Яворська


Про двох гуцулів і “Лебедине озеро”

Приїхали якось напередодні Великодня верховинці з Карпат до Львова.
Щось до свят прикупити, містом пройтися,.. трохи смерід з тих всіх гусей-качок-свиней вивітрити…
Коли втомилися вже ходити, зайшли до Львівської опери. А там якраз, в-акурат, показували балет «Лебедине озеро»…
Сидять ото вони,.. сидять, дивляться. Балет в розпалі…
Тут один в другого на вухо питається:
– А чо то вони ніц-но цілий час навшпиньках скачуть?
– Не знаю, сусіде. Лебедів багато,.. певно шо бояться їден на другого наступити…
– Так-так,.. багато лебедів. Певно шо всеньке подвір’я в гімні…

Оповів: Любомир Коваль


Про пана Ковальського у шафі

Приїхав чоловік з відрядження.
Сильно втомлений і голодний приxодить додому.
Сів їсти, а тут прибігає дитина і тихо йому каже:
– Татку, татку, а там у шафі голий пан Ковальський сидить.
– Йой, дитино моя, та я такий змучений, такий змордований, хочу лише поїсти, напитися і піти спати. Дай татові відпочити.
За xвилинку приxодить інша дитина й теж саме:
– Тату! А там в шафі голий пан Ковальский сидить.
– Дитино! Тато сильно втомився, хоче їсти і піти спати. Дай татові відпочити.
Через деякий час прибігає сама молодша дитина і голосно кричить:
– Тяту, тяту! А там у сафі голий дядько сидить.
Чоловік зривається, біжить до шафи, відкриває її, а там голий пан Ковальський. Страшно знервований чоловік йому каже:
– Слухайте, пане Ковальський, та перестаньте вже страшити моїх дітей.


Про поважного пана і весняний день

В одній з львівських ресторацій сидить поважний пан, п’є горілочку і насолоджується гарним весняним днем.
Через деякий час кличе він кельнера і каже йому:
– Шановний, я вас попрошу подати мені бельгійського пива ламбік.
– О, пиво? Пан бажає пиво після горілки?
– Зовсім ні, шановний! Зовсім не після горілки, а перед шампанським!

Оповіла: Леся Яворська


Про похорони і старих друзів

Похоронна процесія. Назустріч їй йде собі чоловік.
Раптом він зауважує знайомого попереду процесії, аж пританцьовуючи підходить до нього, плескає по спині і радісно питає:
– Степааане! Кіко літ, кіко зим?! Ще бачилися, як у школі!
– Послухай, друже, вибач. В мене горе – моя жінка померла…
– О! Так ти нарешті одружився? Я ж не знав! Вітаю, вітаю!..

Оповів: Любомир Коваль


Про старшого хлопа, окуліста і алкоголь

Старший бойко на прийомі у лікаря…
Лікар після огляду категорично заявляє:
— Або Ви, прошу пана, негайно, і, то вже нині, перестаєте випивати алкоголь взагалі, або осліпнете! Вибирайте!
— Знаєте шо, ласкавий панночку, я вже старший хлоп. І мені сї так здає, шо вже їм видів всьо, шо хтів…

Оповів: Любомир Коваль


Про хитрого хлопця в ресторані

Одеса. Вечір.
В ресторан заходить молодий чоловік і замовляє в офіціанта пляшку горілки, потім кличе його і просить поміняти пляшку горілки на пляшку коньяку, випиває коньяк, і прямує до виходу. Офіціант:
– Молодий чоловіче, ви ж не заплатили за коньяк!
– Так я ж вам за нього пляшку горілки віддав.
– Так ви ж за горілку не платили.
– Так я ж її і не пив!

Оповіла: Леся Яворська


Про День космонавтики і сімейне свято

Здибались два кума.
Один каже другому:
– Куме, а ми з жінкою 12 квітня останні роки відзначаємо день космонавтики. Це наше тепер сімейне свято.
– Куми, чи ви подуріли ? Яким це ви боком до космосу стали?
– Пару років тому мене викрадали інопланетяни. Чотири дні вони проводили надомною досліди, якщо б дружина не повірила – ні сім’ї, ні сімейного свята.

Оповіла: Леся Яворська


Скористався нагодою (гумореска)

До куми кум заявився,
Сумний вигляд сотворив,
Потім в очі подивився
І таке проговорив:
– Дуже хочу, кумо люба,
Я тобі сто баксів дать,
Лиш дозволь тебе у губи
Один раз поцілувать.
Кума трішки здивувалась,
Слів ніяких не знайде,
Але довго не вагалась.
Кум і далі в наступ йде:
– Як даси помацать груди,
Іще сотню відвалю!
Кума мислить: “Будь, що буде.
Де я ще так зароблю?”
Кум завівся вже від цього:
– Ще сто доларів я дам
І усе заради того,
Щоб піти у ліжко нам.
Вже кумі й діватись ні́де
(її в ліжко кум несе),
Думає: “Він скоро піде
І забуду я про все.”

Кум пішов. Кума рахує,
Скільки грошей в неї є –
Чоловік телефонує
І питання задає:
– Чи приходив кум сьогодні?
– Нещодавно завітав…
– А приніс він ті три сотні,
Що тобі я передав?

Оповів: В’ячеслав Даниленко
03.06.2013