Про гуцула і пані з міста

Зустрічаються гуцул і пані у великому місті.
– О, шановний, який у вас великий капелюх!
– Пані, це гуцульський капелюх, я родом з Карпат, у нас гуцулів – все велике!
– А яка у вас велика сокира!
– Пані, це не сокира, а бартка. Як я вже казав, я із Карпат, у нас гуцулів – все велике.
Пані спокусилася…
Через кілька хвилин, обтрушуючи спідницю:
– А ще казав, що “з Карпат”…
– Пані, вибачте, але я ж не знав, що ви теж з Карпат!


Несподівано: В Карпатах збирають гриби під снігом (фото, відео)

Тихе полювання у Карпатах триває навіть у сніжну погоду.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомив Юра Соломченко, – пише Фіртка.

“Недарма ми сюди приїхали. Навколо зима, сніг і гриби, це зимові гриби”, – говорить чоловік. На світлинах бачимо великі білі гриби, що заховалися під снігом.

Гриби під снігом фото: Юра Соломченко

Гриби під снігом фото: Юра Соломченко

Гриби під снігом фото: Юра Соломченко

Нагадаємо, цьогоріч сніг в Карпатах випав рекордно швидко.

Gepostet von Юра Соломченко am Mittwoch, 26. September 2018

Хтось любить збирати гриби в траві, хтось – в мосі, а нам подобається збирати під снігом! Бо ми дикі гуцули!))

Gepostet von Андрій Боєчко am Donnerstag, 27. September 2018


У Карпатах починають збирати гриби-велетні (фото)

Світлинами грибів-гігантів похвалився в соцмережі житель Прикарпаття Юрій Соломченко.

Фото: Facebook Юрій Соломченко

Користувачі соцмереж вже жартівливо назвали небачених розмірів гриби “табуретками на одній ніжці”, інформують Вікна.

Прикарпатець, який перетворив хобі в бізнес, дає поради грибникам-початківцям:

“Перше правило: сумніваєшся — викинь. А загалом карпатськими грибами важко отравитися. 80% із них — їстівні. Варити треба півтори години. Або годину варити й 30 хвилин тушити. Місцеві люди загартовані, їм гриб рідко зашкодить. А от новачкам невиварений — може. Треба пам’ятати, що сильно зварений гриб не має ніякої користі для організму й не є смачним. Я для себе не відварюю, тушкую 35 хвилин. Так він зберігає і смак, і має здатність вбивати ракові клітини в організмі людини. Найкращий рецепт — не додавати жодних приправ і пряностей, а лише перець, сіль, часник і цибулю. Смажити на домашньому маслі. Найсмачніші гриби — ті, які починають достигати. У молодого гриба різка під шапкою біла, потім жовтіє, потім зеленіє. Найкращі ті, в яких ледь зелена”.


Дзвонить кум до кума, який живе в Карпатах, і питає: – Куме, як ви там?!..

Дзвонить кум до кума, який живе в Карпатах, і питає:
– Куме, як ви там?!
– Добре, куме! А чого таким голосом питаєте?
– У вас же там холоднеча страшна!
– Та нормально, мінус 10, ми вже звикли.
– А по радіо тільки що сказали, що в Карпатах десь мінус 30!
– Аааа, та то на вулиці…

Оповіла: Леся Яворська


Приїжджає телебачення з Києва в Карпати знімати репортаж про бойка-довгожителя…

Приїжджає телебачення з Києва в Карпати знімати репортаж про бойка-довгожителя. Знайшли 110-літнього діда. Питаються в нього, яка найяскравіша подія була в його житті? Дід і каже:
– Памнітаю, літ вісімдесєт назад загубилася в горах кумова жінка. Взєли 20 плєшок горівки. Пішли шукати. Під ранї знайшли-с’мо кумову жінку,.. випили всю горівку, вийопали всі разом кумову жінку…
– Ні-ні, ну таке ми в ефір не пустимо. Може, ще що-небудь згадаєте?
Дід знову:
– Памнітаю, літ сімдесєт назад загубилася в горах кумова корова. Взєли 20 плєшок горівки. Пішли шукати. Під ранї знайшли-с’мо кумову корову,.. випили всю горівку, вийопали всі разом кумову корову…
Репортер розгублено:
– Ні, це щось неможливе з тим старим! А давайте, давайте Ви нам розкажете щось найстрашніше, що з вами сталося протягом Вашого довгого життя. Можете щось таке пригадати?..
– Ая, та чом нє. Памнітаю, як їдного разу я загубився в горах…

Оповів: Любомир Коваль


Високо в горах Карпатах молоді гуцулята беруть шлюб…

Високо в горах Карпатах молоді гуцулята беруть шлюб.
– …А тепер, коли ми вас пошлюбили, коли молода віддала вже свою руку, серце і то всьо решта, молодий може накінець-то обняти і поцілувати її…
Десь здалека чути старечий голос:
– Я вас благаю, яку руку, яке серце, яке обняти і поцілувати?!. Вже п’єтий рік, як він її безбожно грає!

Оповів: Любомир Коваль