”100 доларів з людини”: як в українських школах вимагають гроші

У Київській школі №78 придумали цікаву схему з виманювання у батьків грошей. Йдеться про досить великі суми – з кожного учня беруть по 2,5 тисячі гривень за місяць, і це не остаточна сума.

Батьків переконують, що їхні діти навчаються не у звичайному класі, а у ліцейному, тому треба платити. Детальніше у матеріалі OBOZREVATEL.

Не хочете платити, йдіть до іншої школи

Про те, що діється у школі №78 Печерського району столиці, нам розповіла одна з мам, якій урвався терпець. Її дитина навчається у тому самому “ліцейному” класі.
Школа №78 на Печерську

“Вступали ми начебто до звичайного класу, але потім нам сказали, що у нас ліцей. Що це означає? Ми повинні раз на рік робити внесок 3 тисячі гривень. Нібито ці гроші йдуть на навчальні матеріали та книги. Ми за кілька років не бачили жодного матеріалу, і ніякі книги нам не віддають, хоча ми за них заплатили”, – розповідає мама учня.

Крім цього, раз на місяць батьки мають оплачувати додаткові заняття для дітей. Сума цього року склала 2,5 тисячі гривень.

“Спочатку ми платили 1,2 тисячі гривень, потім 1,5 тисячі, потім 1,7 тисячі. А в цьому році нас просто поставили перед фактом – платите 2,5 тисячі. На логічне запитання – “за що ми платимо?”, відповідь одна: “не подобається, йдіть до звичайного класу або взагалі переходьте до іншої школи”. Але чому ми повинні кудись переходити, якщо дитина тут провчилася вже кілька років, у неї є свої друзі, свій колектив?”, – розповідає жінка.
Школа №78

На додаткові гроші після закінчення уроків з дітьми займаються ті ж самі вчителі. Їм викладають риторику, звичайну англійську тощо.

“Якби тут була поглиблена англійська, або якісь цікаві предмети? Насправді нічого тут цікавого немає. Тому половина батьків після уроків забирає дітей і розвозить по своїх секціях, гуртках і курсах. У школі рівень викладання іноземної мови низький.

І я не розумію, за що я плачу такі гроші? Причому заносити гроші можна просто у конверті завучу. Або перераховувати на рахунок якогось ФОПа. І суми можуть бути різні. Хтось каже, що платить тільки 50%, бо у нього двоє дітей”, – розповідає мати.
Відгуки батьків про школу №78
''100 доларів з людини'': як в українських школах вимагають гроші

У школі насправді немає ліцейних класів

Як не дивно, у школі №78 офіційно жодних ліцейних класів немає. “У нас офіційно немає ніяких ліцейних класів, у нас звичайна школа”, – сказала завучка навчального закладу Віта Павличенко.
1 вересня у школі №78

За її словами, у школі №78 у другій половині дня працює приватний ліцей “Алско”. “Це позашкільний навчальний заклад, вони самостійна організація, яка працює у другій половині дня”, – запевнила Павличенко.

Саме “Алско”, приватному навчальному закладу, батьки добровільно-примусово і платять такі величезні суми. Причому в цьому “Алско” підробляють самі шкільні педагоги.

“У них там свій педагогічний склад, але деякі наші вчителі теж там працюють”, – підтвердила завуч.

“Дивно, а чому самі батьки не звертаються? Це ж їхні гроші, вони ж підписують договір”, – дивується завучка.

А ось на питання, чи можуть батьки, чиї діти не хочуть ходити після уроків на ці гуртки, не укладати договору з “Алско” і не платити гроші, завучка відповісти не змогла. Точно так само як не змогла назвати точно суму, яку вимагають у батьків ліцеїстів вносити щомісяця.

Скільки таким чином заробляють на батьках у школі №78, підрахувати неважко. У кожній паралелі існує по 2-3 ліцейних класи. Якщо в середньому у ньому 26 учнів, то за дев’ять навчальних місяців лише два класи заплатять 1 млн 170 тисяч гривень. А якщо врахувати всі паралелі, то мінімум – 13 млн грн. Непоганий дохід.
Школа №78

До речі, схожа ситуація і у школі №314 Дарницького району. Виявляється, приватний ліцей “Алско” працює і на базі цього навчального закладу. Щоправда, платять тут менше.
''100 доларів з людини'': як в українських школах вимагають гроші

В інших школах батьки розповідають, що платити за місяць доводиться по 300-500 гривень. Причому, як розповіла мама учня 315-ї гімназії Києва, у цю суму входить і додаткове заняття з англійської. У школі №341 за місяць батьки здають по 350 грн.

Платити за ліцей справа добровільна?

У самому ліцеї “Алско” нам сказали, що батьки виключно добровільно укладають з ними договір і мають право його розірвати, якщо щось їм не подобається.

“Ніхто батьків не змушує підписувати договір, вони самі до нас приходять. Якщо дитині не подобається, вона не хоче ходити, то батьки мають право розірвати договір. На початку кожного навчального року ми приходимо на збори і розповідаємо батькам, що будемо викладати. Підписувати договір із нами – це їхня добровільна справа, ми нікого не маємо права змушувати насильно”, – запевнив нас заступник директора “Алско” Дмитро Зільбер.
''100 доларів з людини'': як в українських школах вимагають гроші

Щоправда, розповідати, що саме вони пропонують дітям на 2,5 тисячі гривень, заступник не захотів, пояснивши, що у них приватна компанія, тому ціни вони мають право формувати самі.

Як з’ясувалося, і районна адміністрація та Київська адміністрація в курсі того, що на території школи №78 працює приватний ліцей.

“Ми вже давно тут працюємо, кожні три роки переукладаємо договір оренди і платимо гроші”, – сказав Дмитро Зільбер.

За словами заступника директора, у школі №314 у Дарницькому районі плата менша, оскільки потреби у дітей в центрі і в Дарниці різні, і орендна плата також.

Куди йдуть побори з батьків?

У звичайних, не ліцейних класах школи на Печерську також існують побори. За місяць, кажуть батьки, доводиться здавати приблизно по 700 грн, так само оплачувати ремонти, свята. Частина грошей іде у фонд школи, частина – у фонд класу. На ці гроші у класі закуповують воду, серветки, платять за прибирання.

Щоправда, нещодавно батьки обурилися і зажадали надати їм звіт про витрачені гроші.

Батьківський комітет опублікував звіт на сайті школи. Однак не вказав суми – скільки було грошей зібрано і на що конкретно витрачено. Тому підрахувати неможливо.

Члени комітету стверджують, що вони в цьому році закупили для школи 46 парт, 152 стільці, три дивани, три комп’ютери, навіть копіювальний принтер. Також у довгому списку м’ячі для занять спортом, високоякісні засоби для чищення.

За рахунок батьків відремонтували понад 200 парт, провели косметичний ремонт у класах і вестибюлі, в коридорах тощо.

Хоча школа досить добре фінансується і за рахунок столичного бюджету. Наприклад, для цього навчального закладу за програмою НУШ купили 90 столів і 90 стільців, 20 парт зі стільцями. Забезпечили мийними засобами повністю.

Батьківський комітет стверджує, що закупив медикаменти і перев’язувальні матеріали, проте у бюджеті на цю школу виділено 4,6 тисячі гривень на ці самі потреби. На закупівлю інвентарю передбачено 507 тисяч, ще 284 тисяч грн – на закупівлю обладнання для школи.


10 дурних запитань, які варто поставити вчителю

Боїшся поставити дурне запитання представникам різних сучасних професій? Ми дізнаємося все за тебе. Читай чесні відповіді на все від професіоналів своєї справи на Радіо МАКСИМУМ. На черзі вчитель!

Про усі тонкощі цієї цікавої, але важкої професії розповіла у відеоінтерв’ю каналу “Жиза” вчитель Ляйсан Замалетдінова. Які шпаргалки найбільш непомітні? Чому дзвінок для вчителя? Відповіді на ці та багато інших незручних запитань читай нижче.

Якщо постійно списувати у відмінника, сам станеш відмінником?

Теоретично, щось корисне з цього процесу можна почерпнути. Якщо ти будеш робити це вдумливо. Існує ж навіть така форма контролю як контрольне списування.

Як за останню чверть виправити 2 на 5?

По-перше, постаратися не доводити до такого. Будь-яка оцінка – це не тільки показник знань дитини, а й показник роботи вчителя. Тому, поняття “нездібна дитина” не існує взагалі. І наша задача як вчителя навчити її хоча б на 3. Я впевнена, що будь-який педагог, побачивши бажання дитини все виправити, стати краще, обов’язково піде назустріч.
Шкільні будні - фото 355838
Шкільні будні

Як вчителю вижити на перерві в коридорі?

Дітей боятися не треба. Це цілком природно, що на перерві вони кричать, бавляться, грають в ігри. Коли ж ще їм це робити?

Які шпаргалки найбільш непомітні?

Справа не у шпаргалках, а у віртуозному вмінні ними користуватися. Можна списувати й з телефону, і вчитель цього не помітить. Хоча, звісно, це все ілюзія, яка є у багатьох учнів: вчитель нічого не бачить. Якщо він налаштований щось побачити – то, будьте впевнені, він побачить.

Що робити, якщо вчитель сам не знає відповіді на питання?

Сказати чесно. Це цілком нормально. Тим паче, неможливо знати все на світі. Коли ти чесно зізнаєшся, це викликає довіру, це формує образ вчителя як живої людини. По-друге, це дає право на помилку, що дуже важливо. Так само і у дитини має бути право на помилку. Тому я практично ніколи не ставлю 4 за одну-єдину помилку.
Кадр з серіалу Пуститися берега - фото 355839
Кадр з серіалу Пуститися берега

Короткий переказ і ГДЗ – це нормально?

Не зовсім норма, тому що це не має сенсу. Якщо ти дійсно хочеш щось засвоїти, щось зрозуміти, то ГДЗ у цьому не допоможе. ГДЗ можна використовувати хіба що як самоперевірку. Однак, сумніваюсь, що хтось так робить. Щодо короткого переказу: він має місце бути в якихось екстремальних ситуаціях. Я таке допускаю.

Чому дзвінок для вчителя?

Це неправда. Це всі пішло від бажання педагога контролювати ситуацію. Насправді ж дзвінок для всіх. Дзвінок – сигнал до того, що ми закінчили роботу. Але можуть бути різні ситуації, коли вчитель не вклався у свій час.

Батьківські збори – це весело?

Зараз існує нова тенденція, що немає ніяких батьківських зборів. Ми намагаємося розв’язувати усі питання індивідуально. Якщо на батьківських зборах ти віщаєш перед усім класом, усіма батьками про якогось конкретного учня, це зовсім неетично. Втім, батьки, які зацікавлені, завжди самі виходіть з тобою на контакт.
Як допомогти дитині у навчанні - фото 355840
Як допомогти дитині у навчанні

Де вчитися на вчителя?

У вас має бути вища або середня педагогічна освіта. Або, вища освіта з певного предмету з подальшим навчанням педагогіці. Однак, є думка, що найуспішніші, найталановитіші вчителі приходять у школи не з педагогічного факультету.

Скільки може заробляти учитель?

Дуже по-різному. Нижча планка в Україні це 6000 гривень. А далі все залежить від навантаження, кількості годин, додаткових функцій, які ти виконуєш тощо.

За матеріалами Радіо Максимум

 


“Людина стала людиною, коли Бог вдихнув у неї душу”: українців обурив шкільний підручник з історії

У шкільному підручнику зі всесвітньої історії для шестикласників розповідається про те, що людина стала людиною, коли Бог вдихнув у неї душу.

Таку версію походження людини опублікував письменник Остап Українець на своїй сторінці у Facebook. За його словами, українським школярам “впарюють” брехню, – пише obozrevatel.

“Це реальний підручник, який затверджений МОН і написаний за участі спеціалістів та методистів Національної академії наук. Так, ці люди мають наукові ступені”, – наголосив Українець.

На думку письменника, такі формулювання авторів книги пов’язані з тим, що науковий ступінь в Україні вартує навіть менше, ніж атестат про повну загальну середню освіту.
Зміст шкільного підручника зі всесвітньої історії
Зміст шкільного підручника зі всесвітньої історії Зміст шкільного підручника зі всесвітньої історії
Водночас користувачі соцмережі зазначають, що цей підручник неактуальний. Однак деякі батьки розповіли, що їхні діти дійсно навчаються за цією книгою.
"Людина стала людиною, коли Бог вдихнув у неї душу": українців обурив шкільний підручник з історії
"Людина стала людиною, коли Бог вдихнув у неї душу": українців обурив шкільний підручник з історії
"Людина стала людиною, коли Бог вдихнув у неї душу": українців обурив шкільний підручник з історії
"Людина стала людиною, коли Бог вдихнув у неї душу": українців обурив шкільний підручник з історії

З вами нова сторінка історії під загальною категорією #бляцькийцирк. Цього разу все навіть гірше, ніж здається – тут вам…

Gepostet von Остап Українець am Donnerstag, 12. September 2019


“Жуйку” можна – Супрун дала поради батькам школярів

Колишня виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун розповіла як батькам та вчителям пережити навчальний рік.

“Підготували поради про те, як зробити так, аби шкільні роки не зіпсували здоров’я дитини і нерви батьків”, – написала вона на своїй сторінці у Facebook.

Перш за все Супрун порадила батькам вдягати своїх дітей в зручне вбрання, від якого дитина не відчуватиме дискомфорту, – пише gazeta.ua.

“Навіть якщо шкільна форма є обов’язковою, вона має бути зручною. У ній дитина має вільно дихати, бігати, падати, і при цьому, не сильно забруднити і зім’яти одяг. У дитини має бути можливість одягнутися тепліше зранку, і згодом зняти піджак чи лонгслів, та залишитися в зручному одязі Дослідження показали, що дівчата, які мають змогу переодягнутися в шорти чи штани (якщо вони не є частиною форми), більш активні на перервах”, – написала вона.

Уляна Супрун дозволила дітям бігати та жувати "жуйку"

Другим, не меньш важливим фактором вона назвала їжу. За словами екс-міністерки булочки, чипси та сухарики, які діти купують в шкільній столовій не сприяють зосередженню на навчанні.

“Це особливо актуально для учнів молодших класів. Дитячий організм не може підтримувати рівень глюкози в крові так, як у дорослих. Голодні діти не можуть зосередитися на навчанні. Рішенням може бути контейнер із нарізаними яблуками, морквою, горіхами, сиром, фалафелем. Добре мати банани, несолодкий йогурт, сухофрукти, пастилу. Дітям потрібні вітаміни, волога їжі (бутерброди досить сухі), повноцінний білок, і робота для щелеп. Для повноцінного розвитку щелеп малі діти мають багато гризти і жувати тверду їжу”, – додала Супрун.

Для покращення уваги школярі можуть бігати на перервах

Головним критерієм успішного навчання є підримка водного балансу в дитячому організмі. Щоб дитина не ставала дратівливою, їй потрібно пити саме воду.

Разом з цим Уляна Супрун офіційно дозволила дітям жувати жувальну гумку, але без цукру.

“Мабуть, вчителів чи співрозмовників це дійсно дратує. Але дослідження показують, що жування жуйки без цукру допомагає зосередитися, і запобігає карієсу, бо підтримує слиновиділення, а отже — мінералізацію зубів, а також заважає утворенню зубного каменю і нейтралізує кислоту”, – написала вона.

Свою публікацію вона підсумувала тим, що офіційно дозволила дітям стрибати та бігати на перерві.

“Зазвичай школярам забороняють бігати коридорами, чи лишають мало часу на те, щоб бігати подвір’ям. Та у ВООЗ впевнені: що дитина молодша, то більше часу вона має бути активна. Власне, саме тому дітям шкодять мультфільми та ігри — бо вони сидять замість, щоб гасати. З 5 до 17 років щонайменше годину на день треба робити аеробні вправи (бігати, стрибати, кататися на велосипеді), і тричі на тиждень займатися особливо інтенсивно. Цю годину активності ВООЗ радить “акумулювати” упродовж дня завдяки кільком активним перервам. Тож краще створити школярами умови для активного відпочинку, ніж намагатися їх спинити. 2-3-хвилинні перерви під час уроків допоможуть зняти напруження і досидіти до дзвінка”, – додала Супрун.

Шкільна форма має бути зручною, а не тільки гарною

Далі пані Уляна звернулася до представників влади. Вона нагадала про те, що в школі мають бути зручні туалети з кабінками, папером та милом, а також мають бути обладнані велопарковками.

Натякнула на необхідності змін в реформі шкільної освіти, в першу чергу стосовно уроків фізкультури.

“Бігати приставним кроком по колу чи грати в гандбол на цементному подвір’ї — може, не найкраща опція. Але діти можуть ці уроки провести з користю: робити вправи для зміцнення м’язів спини, займатися стрейчингом, аеробікою, йогою, хіп-хопом. Фізкультура має підтримувати здоров’я і тренувати, а не викликати ненависть, бажання “відкосити”, чи створювати приводи для булінгу чи змагальництва. У залі для фізкультури має бути можливість провітрити і поставити музику”, -пише Супрун.

В довершенні вона ще раз нагадала про необхідність щеплень від різних захворювань.

Батькам пані Уляна порадила не намагатися бути перфекціоністами.

 


20+ найкращих вчительських мемів, які змусять вас сміятися, поки вчителі плачуть

Ми в Тутка, зібрали найкращі вчительські меми і вони гарантовано розвеселять вас.

Прокрутіть вниз і перевірте їх самостійно. Не забудьте поділитися з друзями!


13 предметів, які є в деяких закордонних школах, а потрібні у всьому світі

Найважливіші предмети, на думку дорослих українців, — історія, українська мова та математика. Але згадайте себе в школі — ви думали так само? Ще дитиною не всі усвідомлюють, що без знань нікуди. Та ще зубріння і нескінченні домашні завдання відбивають бажання гризти граніт науки. Здається, це нарешті почали розуміти й вчителі. І в школах по цілому світу вже сьогодні є уроки, які допомагають учням втягнутися в навчальний процес і отримувати від нього задоволення.

Ми в Тутка вирішили дізнатися, які ненудні шкільні предмети є за кордоном. Багато з них сподобалися б і нашим дітям.

1. Урок щастя (Німеччина)

Як бути щасливим? Хто з нас не хотів би довідатися цей секрет. А в Німеччині діти вчаться бути в гармонії з собою і світом вже в школі. Уроки щастя є більш ніж в 100 школах. А в одній з них, в Гайдальберзі, заняття проводить особисто директор. Заліків та іспитів немає, але впродовж року кожен учень займається реалізацією свого «доброго проєкту». Наприклад, знімає відеоролик, який зможе зробити інших трохи щасливішими. Ще можна податися у волонтери або організувати благодійну акцію.

Такі шкільні уроки вводяться і в інших школах світу: в Бутані, на Криті та в Австралії. В австралійському Джилонзі ця програма називається «позитивною освітою». В основі лежить психологія Мартіна Селігмана, який активно досліджує способи досягнення щастя.

2. Розвідка (США)

Предмет має прикладний характер. Школярі їдуть «на розвідку» в різні райони міста. Наприклад, до місцевого фермерського господарства, на ринок, ресторан або сміттєпереробний завод. Урок відбувається раз на тиждень і триває 5 годин. Після кожної експедиції «в реальний світ» учитель розповідає теорію. Якщо заняття присвячене їжі, то діти дізнаються, звідки беруться продукти і яка їхня справжня вартість, як вирощують овочі та інше.

Після теорії школярі «відкривають ресторан»: купують і готують їжу, сервірують стіл і прибирають після себе. Також до програми часто включено розробку бренду і концепції ресторану, вивчення системи відповідального виробництва продуктів, розрахунок корисного коефіцієнту в продуктах, збір врожаю та навчання найму робочого персоналу.

3. Урок спілкування (Іспанія)

Урок емоційного виховання — обов’язковий. Його відвідують всі іспанські школярі з 3-річного віку і по 11-й клас. Заняття схожі скоріше на затишні посиденьки: учні переглядають фільми й обговорюють різні життєві ситуації. На обговорення виносять такі теми, як спілкування з іншими людьми та вирішення суперечливих ситуацій. Діти вчаться керувати емоціями й чути співрозмовника. В рамках уроку проходять щотижневі асамблеї — дискусії з гостросоціальних проблем.

Аналог такого уроку спілкування є і в Ізраїлі. Проходить він зазвичай так: кілька учнів діляться своєю проблемою. А опісля цілий клас вирішує, що в цій ситуації можна зробити.

4. Господарювання і вміння бути клієнтом (Швеція)

Господарювання, або hemkunskap, — назва для уроку говорить сама за себе, тут все стандартно. Крім одного: займаються ним не тільки дівчатка, але і хлопчики. Всі разом в’яжуть, шиють, стукають молотком і майструють шпаківні. І, звичайно, вчаться готувати їжу. Але практиці завжди передує теорія: правила здорового харчування, розрахунок важливих поживних елементів і навіть планування бюджету.

До маленьких шведів відносяться як до дорослих: розвивають в них самостійність і вчать економити. Тому разом з господарюванням вчителі розповідають про вміння бути клієнтом. Насправді це не що інше, як знання своїх прав і вміння їх відстояти і в магазині, і в муніципалітеті.

5. Лісова школа (Великобританія)

Маленькі британці з дитинства вільно почуваються в лісі. Уже в молодших класах вони дізнаються, як орієнтуватися на місцевості, спилювати гілки, розпалювати багаття, розбивати намети й розпізнавати їстівні рослини та гриби. Урок Forest School в деяких школах проходить кожного дня. Як їм вдається виїжджати на природу так часто? Дуже просто: недалеко від школи, максимум за 10 хвилин ходьби, є свій «ліс» – невеликий майданчик з деревами, максимально схожий на справжню гущавину.

6. Урок суперечки (Нідерланди, Ізраїль)

У Нідерландах такі заняття проходять в рамках уроку рідної мови. Клас ділиться на 2 команди, і кожна повинна відстояти свою позицію. Причому дитина не може вибрати точку зору, яку хоче захищати, — тут як пощастить. Вчитель оцінює, наскільки грамотно сформована інформація. А головне стежить, щоб не було агресії, від якої так важко втриматися в палких дебатах. Таким методом розвивається лояльність до людей і розуміння, що в будь-якій ситуації є дві точки зору.

Схожі заняття є і в Ізраїлі. На них обговорюють техніку мовлення, його зміст, пластику тіла, міміку, внутрішні відчуття і візуалізацію своїх слів у процесі суперечки.

7. Кібербезпека (Ізраїль)

Якщо вже дорослі зависають у соцмережах, то про дітей годі й казати. Юні блогери публікують в мережі незліченні фото і відео, ведуть YouTube-канали. Батьки та навіть медики забили на сполох через зростання кіберзалежності своїх спадкоємців. Це й стало причиною виникнення предмету «теорія і практика кібервійни» у багатьох школах Ізраїлю. Вчителі розповідають про те, як поводитися в соцмережах, діляться лайфхаками, як правильно реагувати та відповідати на негативні коментарі.

А ще на уроках діти дізнаються, як не потрапити до пастки хакерів, не заразити комп’ютер або смартфон вірусами та вміти захищати свої особисті дані. Особлива увага приділяється й ігроманії та залежності від відеоігор.

8. Штучний інтелект (Китай)

Урок «штучний інтелект» є в початкових і середніх школах Китаю. Поки він новинка — в програмі з’явився лиш у 2019 році. У 10-томній серії підручників розповідається не тільки про історію і розвиток штучного інтелекту, а й про те, як його застосовувати. Наприклад, для розпізнавання осіб, автономного водіння й у сфері громадської безпеки. Крім нудної теорії на заняттях діти складають роботів, щоб закріпити отримані знання на практиці.

9. Йога (Великобританія, США, Австралія)

Відвідуєте заняття з йоги після роботи, щоб зняти стрес? А ось школярам деяких країн пощастило трохи більше — медитують вони прямо в школі. Уроки «усвідомлення» є в англійських, австралійських і американських середніх і старших школах.

Заняття проходять зазвичай двічі на тиждень по 40 хвилин. Вчителі, щоб мати право викладати такий предмет, проходять 6-тижневу підготовку. Особливий наголос робиться на влаштуванні дитячої нервової системи й на допомозі тим діткам, яким важко медитувати. Учні молодших класів медитують лиш по кілька хвилин, щоб заспокоїтися і попрактикувати посидючість. А підліткам заняття допомагають вирішувати конфлікти, неминучі в будь-якому колективі. Для цього вони вчаться висловлювати свої емоції та спокійно розв’язувати проблеми.

Учні вправляються в дихальних вправах і заспокоюють себе в техніці «спілкування без насильства». Її мета — думати про те, що добре ти можеш сказати своєму кривднику, щоб правильно донести свої почуття.

10. Серфінг (Австралія, Нова Зеландія, Гаваї)

Австралія омивається океанами, і серфують тут цілий рік. Австралійці вчаться підкорювати хвилі з дитинства на обов’язкових уроках з серфінгу. Спочатку на березі тренер показує, як поводитися з дошкою й утримувати рівновагу. Ловити хвилю, гребти на дошці та триматися на гребені — все це вміють навіть дітки молодшого шкільного віку.

Цей вид спорту прекрасно тренує тіло — ідеальні фігури серфінгістів тому підтвердження. А ще предмет вчить жити в гармонії з природою і керувати стихією. З такою фізкультурою пощастило не всім маленьким австралійцям, а тільки тим, хто живе недалеко від океану. Для діток, чиї школи знаходяться далеко від води, в обов’язковій програмі є плавання.

Ще серфінг є в шкільних програмах Нової Зеландії та Гаваїв.

11. Милування природою (Японія)

Не просто вивчати, а захоплюватися — так треба ставитися до навколишнього світу, вважають японці. Буддизму в країні передував синтоїзм, а одна з його складових — якраз поклоніння природі. Зараз у багатьох японських школах є предмет «милування природою», і він обов’язковий.

Це не нудні уроки в задушливому кабінеті, а захопливі екскурсії. Красиві куточки природи, рослини, птахів і тварин діти бачать не на картинках, а наживо. Вчителі не просто розповідають і показують, а прищеплюють любов до навколишнього світу. Вчать бачити гармонію в природних явищах і дбайливо ставитися до природи.

Але просто погуляти та не слухати вчителя не вдасться. В результаті навчання дитина повинна зуміти пояснити, чому те чи інше явище їй особливо сподобалося. За свої знання і вміння учні заробляють бали, а вкінці року складають відповідний іспит.

12. Наука про життя (Туреччина)

У перших трьох класах турецьких шкіл є 4 основні уроки. Це турецька мова, математика, іноземна мова та Hayat Bilgisi, що дослівно перекладається як «наука про життя». Саме з цього предмету маленькі турки починають своє знайомство з навколишнім світом. Як подбати про своє здоров’я і про природу, чому треба поважати всіх без винятку, які події відбуваються в країні та у світі — на всі ці запитання є відповіді в програмі курсу.

На заняттях вчителі також багато уваги приділяють етикету і правилам поведінки в гостях. А ще гарним манерам і тому, як бути ввічливими з чужими людьми, дотримуючись при цьому заходів безпеки. В 4-му класі на зміну «науці про життя» приходять «наука» і «суспільствознавство».

13. Мораль (В’єтнам)

У В’єтнамі освіта — досі розкіш, доступна не всім. Але що добре, а що — погано маленькі в’єтнамці дізнаються вже в 6 років. В рамках шкільної програми є обов’язковий предмет «мораль». Вчителі не просто кажуть «так треба», а розповідають, до чого може привести той чи інший вчинок.

Як думаєте, який предмет ідеально вписався б в наші реалії, а який — точно ні?


Як навчитися відчувати часи англійської мови. Швидкі поради з практичними рекомендаціями!

Щоб зрозуміти призначення різних часів англійської мови та навчитися їх використовувати швидко, автоматично, “на льоту”, потрібно навчитися їх відчувати.

Щоб навчитися відчувати, а значить і використовувати часи англійської правильно, використовуйте точні переклади фраз. У нашому рідному, насправді, теж можна виділити тимчасові групи, аналогічні таким тимчасовим групам, як Simple, Continues і навіть Perfect, передає Ukr.Media.

Наприклад в українській мові, хоча і вважається лише одна форма минулого, але ось послухайте і відмітьте різницю між трьома формами:

  • Я слухав музику
  • Я прослухав музику
  • Я послуховував музику

Перше – можна віднести до аналогії Continuous, особливо, якщо додати контекст – у той час, поки їхав на роботу . Друге – завершена дія – аналог Perfect, і третє можна віднести до Simple.

Нижче ви знайдете таблицю, в якій представлені такі приклади.
Хороший спосіб попрактикувати відчуття і сприйняття різних тимчасових груп в английській мові. Із задоволенням ділюся.

Таблиця видо-часових форм з перекладом користуйтеся на здоров’я.


Як мотивувати дитину до навчання?

Дізнайтеся, чому стимулювання нагородами не працює і що вибрати натомість.

Вибираємо мотивацію — внутрішню і зовнішню

Про внутрішню мотивацію ми рідко замислюємося. Це наші щирі бажання і, щоб пояснити свій стан, достатньо одного слова — «хочеться». Діти із задоволенням слухають музику улюбленої групи, майструють щось своїми руками або читають пригодницькі романи, тому що їм подобається це робити.

Зовнішня мотивація буває різною — від кишенькових грошей до оцінок у школі. Вона зводиться до фрази: «Зроби ось так — і отримаєш ось це».

Психолог Альфі Кон у книзі «Покарання нагородою» застерігає не тільки батьків, але й вчителів від різних заохочень. Одні батьки обіцяють відвести дитину в зоопарк за гарне навчання, інші купують гаджети або навіть платять гроші. Проблема в тому, що це не працює: школяр вчиться так само погано, а на додачу ще й ображається, що не отримав те, що йому обіцяли!

Вчителі намагаються мотивувати різними способами, які є більш шляхетними: вводять різні звання (кращий учень місяця), дають полегшення хорошим учням. Найчастіше буває так: кращим учнем місяця стає одна і та ж дитина, а полегшення отримує вузьке коло школярів, склад якого ніколи не змінюється. Решта просто відчувають себе невдахами.

Чому не працює зовнішня мотивація

Коли ми говоримо: «Зроби ось так — і отримаєш ось це», дитина спочатку сприймає обіцянку з ентузіазмом. Разом з цим у неї спрацьовує і інстинкт самозбереження.

Дитина починає шукати не творчий спосіб вирішення проблеми, а найнадійніший і найкоротший.

Вона запитує себе: «Навіщо ризикувати і здавати контрольну самому? Краще списати у відмінниці, так надійніше». Виходить, що відбувається підміна цілей: навчання не заради знань, а навчання заради отримання нагороди.

Зовнішня мотивація може відмінно працювати, але тільки разом з внутрішньою. Сама по собі вона не рухає вперед, а змушує «відбувати номер», скоріше отримати те, що хочеться, проклинаючи те, що робиш заради цього.

Що впливає на інтерес до навчання?

Кон виділяє три фактори, які впливають на мотивацію:

1. Маленькі діти готові вчитися і нічого за це не вимагають. У них сильно розвинена внутрішня мотивація: вони вчаться просто тому, що їм це цікаво.

2. Ефективно вчаться ті діти, які зберегли внутрішню мотивацію. А решту вважають неспроможними, але це не так. Деякі школярі отримують суцільні двійки, але при цьому виявляють себе в інших областях. Наприклад, знають напам’ять десятки пісень улюбленого виконавця (а на алгебрі не можуть пригадати таблицю множення). Або поглинуті читанням фантастики, а в бік класичної літератури навіть не поглянуть. Їм просто цікаво. В цьому і полягає суть внутрішньої мотивації.

3. Заохочення руйнують внутрішню мотивацію. Психологи Керол Еймс і Керол Двек з’ясували, що якщо батьки або вчителі роблять акцент на якомусь заохочення, то інтерес у дітей незмінно знижується.

З чого почати

Повернути мотивацію до навчання — процес довгий і успіх в основному залежить від батьків. Дорослим насамперед треба замислитися над змістом, співпрацею і свободою вибору.

1. Зміст. Коли дитина не виконує нашу вимогу, ми шукаємо способи впливати на її поведінку. Почніть з іншого: задумайтеся, наскільки розумна ваша вимога. Напевно, не станеться нічого страшного, якщо з фізики дитина буде отримувати не тільки четвірки і п’ятірки. І прохання «не шуміти» діти ігнорують не тому, що вони неслухняні, а з-за психологічних особливостей свого віку.

2. Співробітництво. На жаль, багатьом батькам це слово не знайоме в контексті спілкування з дитиною. Але чим старше діти, тим частіше ви повинні залучати їх до співпраці. Обговорювати, пояснювати, разом будувати плани. Спробуйте поговорити з дитиною як з дорослою людиною. Не треба сприймати в ножі бажання 15-річного хлопчика стати космонавтом. Спокійно поясніть, чому ви вважаєте це малореальним. Можливо, у ваших словах син знайде внутрішню мотивацію для зростання.

3. Свобода вибору. Дитина повинна відчувати себе частиною процесу, тоді вона буде відповідальніше підходити до вирішення проблем. Коли вона погано себе веде, запитайте її про причини. Ви можете заперечити, що і так знаєте, в чому справа, але все ж спробуйте. Можливо, відповідь вас здивує!

Шукаємо внутрішню мотивацію

Внутрішній стан дитини коригувати непросто, але все ж робота в цьому напрямку може принести плоди.

1. Навчіться приймати свою дитину. Наприклад, вам може не подобатися новий імідж дочки, але ви повинні його прийняти. Іншими словами, мова йде не про потурання, а про розуміння.

2. Поговоріть по душах. Якщо ви зі своєю дитиною досить близькі, для початку просто поговоріть. Спитаєте, що їй цікаво і які проблеми виникають у навчанні. Разом знайдіть вихід із ситуації.

3. Допоможіть дитині визначитися зі справою життя. Найчастіше внутрішньої мотивації не має, оскільки дитина не розуміє, навіщо їй взагалі потрібні ці формули, нескінченні правила та теореми. Важливо визначитися, чим хоче займатися дитина після школи. Зрозуміти це допоможуть і довгі розмови з батьками, і консультації з профорієнтації, і книги для підлітків.

4. Побудуйте навчальний процес на захопленнях дитини. У навчанні потрібно постаратися поєднати щирі інтереси дитини (внутрішню мотивацію) з шкільними предметами. Цей процес індивідуальний і вимагає великої уваги з боку батьків. Наприклад, вивчати англійську можна за допомогою улюбленого кіно (існують навіть цілі програми, присвячені культовим фільмам). А підлітка, який обожнює комп’ютерні ігри, напевно, захопить програмування і науки, які пов’язані з ним.

Витягнути з дитини цю внутрішню мотивацію — ось завдання із завдань. Але для чуйних, тих, що думають, щиро зацікавлених батьків це не має стати проблемою.

За матеріалами Тутка.


4 аргументи проти дошкільної освіти та вступу до школи у 6 років

Результат пошуку зображень за запитом "4 аргументи проти дошкільної освіти та вступу до школи у 6 років"

Моїй доньці 6 років і вже рік я отримую запитання від знайомих, батьків, клієнтів:

  • Чи ви йдете в школу в цьому році?
  • Як ви готуєтеся до школи?
  • На які підготовчі курси ходите?
  • Яку додаткову освіту отримуєте?

Відразу відповім:

  • Не йдемо.
  • Не готуємося.
  • Не ходимо і не підемо.
  • Не отримуємо і не плануємо.

Раніше в мене ці питання викликали подив. Я не розуміла, чому це треба робити, навіщо? Чому всі батьки так стурбовані проблемою підготовки до школи? Може це я чогось не розумію?

Тоді я стала вивчати цю тему глибше і завдяки своїм викладачам, і колегам психологам з дитячого розвитку зі спокійною душею переконалася у своїй позиції.

ЧОМУ НЕ ПОТРІБНО ВОДИТИ ДИТИНУ НА ДОШКІЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ ЗАНЯТТЯ І ВЕСТИ ЇЇ ДО ШКОЛИ В 6 РОКІВ?

1. Основний розвиток дошкільника відбувається в грі. Саме в грі нормально розвивається психіка дитини. Краще, якщо він буде грати з однолітками. Зазвичай, це сюжетно-рольові ігри, в яких діти відпрацьовують отримані від дорослих моделі поведінки, розряджають накопичені почуття, вчаться взаємодіяти одні з одними.

Знаєте, яке уміння відіграє основну роль у шкільному успіху дитини? Це не вміння лічити, читати і писати. Це вміння вступати в контакт з однолітками і з дорослими, і підтримувати здорові відносини.

Завдання батьків – створити дитині умови для ігрової діяльності. Якщо замість гри та руху він починає висиджувати на передчасних уроках, ви отримуєте втомлену дитину з порушенням психоемоційного стану, з проблемами соціалізації, з ослабленим організмом і частими захворюваннями.

 Діти, які не догралися в дорослому віці відрізняються несамостійністю і безвідповідальністю. Інакше це називають соціальною безпорадністю, яка є провідником у залежність.

Гра з дитиною є профілактикою залежності на всі 100%!

Одна моя знайома вчить англійської мови дітей, починаючи з 3-х років. І ось, що вона сама говорить про це:

Шкода цих дітей. Замість того, щоб грати з іншими дітьми на дитячому майданчику або разом з батьками вони змушені вчити англійську. Навіщо? Але я не можу без шкоди для себе висловлювати свою думку, тому що це бізнес центри і оброблені та переконані в необхідності вивчення англійської дитиною батьки. Мене просто з’їдять, якщо скажу про те, що це насправді шкідливо для дитини.

2. У дитини 6-7 років ще немає рефлексії, здатності здійснювати самоаналіз, бачити свої вчинки з боку і прогнозувати їх наслідки. Це уміння розвивається до 8-9 років. Тільки до цього часу дитина починає сама керувати навчальною діяльністю.

3. У дитини 6-7 років переважає робота правої півкулі головного мозку, що відповідає за образне мислення, творчість, інтуїцію, цілісне сприйняття світу. Але методики викладання розраховані на роботу виключно лівої півкулі, яка відповідає за логічне мислення.

У дітей ще не дозріли мозкові структури, що відповідають за аналіз текстів і розпізнавання символів, навіть, якщо вони вміють читати з 4-х років!

До 7-ми років у дитини переважає ігрова мотивація. Для того, щоб вчитися, повинна переважати навчальна мотивація. В результаті дітям швидко стає просто нудно і вони практично відразу втрачають мотивацію до навчальної діяльності.

4. Все це підтверджують мої знайомі, які відвели дитину в школу в 6 років і шкодують про це. Їх діти мали труднощі в спілкуванні, розхитану психіку і проблеми у навчанні.

Підіб’ю підсумок:

Додаткова дошкільна освіта і вступ до школи в 6 років шкодить вашій дитині!

Мабуть, питання в іншому: «А НАВІЩО ЦЕ ПОТРІБНО ВАМ ЯК БАТЬКАМ?».

Але це вже зовсім інша історія.

За матеріалами Тутка.


Київський викладач показав рекордну шпаргалку

У мережі з’явився знімок рекордної шпаргалки для іспитів в університеті, яка була написана від руки. Фото опублікував колишній викладач Університету імені Тараса Шевченка в Києві Євген Магда.
Чоловік був викладачем історії в університеті. Він написав пост, в якому опублікував знімок неймовірно довгої шпаргалки. За словами екс-викладача, довжина рукописної підказки становить 180 сантиметрів. Вона була написана для іспиту з предмета “Нова історія Європи та Америки 1861-1918 років”.

Магда уточнив, що забрав у студента цей “артефакт” близько 10 років тому. “Це вам не гуглити”, – коротко підписав допис користувач мережі.
Рекордна шпаргалка - фото 337439
За матеріалами Радіо Максимум.