У 90-х рр. школярі Кубані вивчали українську мову, – професор Петро Кралюк

Після розпаду Радянського Союзу в Краснодарському краї РФ почалося національне відродження, але через байдужість тодішнього офіційного Києва ініціативу перехопила Москва.

Про це голова вченої ради Національного університету “Острозька академія”, професор, заслужений діяч науки і техніки України Петро Кралюк заявив у статті для сайту української служби Радіо Свобода, передає Еспресо.TV.

“Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році на Кубані спостерігалися спроби створити свої автономні республіки, однак вони не увінчалися успіхом. Також тоді активізувалося тут українське життя – хоча офіційно українці в краї становлять трохи більше одного відсотка населення. На Кубані з’явилися українські газети, видання й громадські організації. У деяких школах почали факультативно вивчати місцеву “балачку”, для чого використовувався україномовний підручник “Козак Мамай”, – зазначає науковець.

Проте російська влада зробила чимало, щоб взяти під контроль “козацьке відродження” на Кубані й нав’язати кубанцям стереотипи “русского мира”.

“Натомість українська влада не виявляла й не виявляє належної уваги до українців, що живуть за межами нашої держави”, – наголошує Кралюк.

Як наслідок, додає він, 2014 року, коли Росія окупувала Крим і розв’язала війну на Донбасі, чимало так званих “кубанських козаків” подалося в Україну підтримувати російські гібридні сили. Хоча були на Кубані і поодинокі виступи проти російської влади в той час. Декларувалося навіть відновлення Кубанської Народної Республіки.

“Історія Кубані ХХ століття – це історія етноциду немалої частини українського народу, який був свідомий своєї українськості, але який брутально русифікували й продовжують русифікувати. І про це не треба мовчати”, – заявляє професор Петро Кралюк.

Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини